Ухвала суду № 81818344, 20.05.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1304/19

УХВАЛА

іменем України

20 травня 2019 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-7» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів, визнання незаконним розірвання договору та зобов`язання до виконання зобов`язання в натурі,

УСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 16.05.2019 звернувся до суду з позовом до ОК ЖБК «Кварталбуд-7» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів, визнання незаконним розірвання договору та зобов`язання до виконання зобов`язання в натурі, в якому просить скасувати як неправомірне Положення про додатковий пайовий внесок від 01.11.2016, скасувати як неправомірний наказ про його затвердження від 01.11.2016, скасувати як неправомірне рішення загальних зборів від 22.10.2018 в частині встановлення для асоційованого члена додаткового пайового внеску, скасувати як неправомірний наказ про затвердження введення додаткового пайового внеску, визнати незаконним розірвання в односторонньому порядку з ініціативи відповідача Договору про сплату пайового внеску від 16.09.2016, зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за Договором про сплату пайового внеску від 16.09.2016.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, за підписом представника позивача, в якій просить накласти арешт на майнові (речові) права належні позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору про сплату пайового внеску № 120.03.1.024 від 30.05.2016 у вигляді паєнагромадження сформованого у ОК ЖБК «Кварталбуд-7» на отримання у власність квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 на загальну суму 616 575 грн та заборонити відчужувати згадані майнові (речові) права на квартири третім особам у будь-який спосіб на час розгляду справи.

Заявник вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач своїм повідомленням про розірвання договору поставив до відома позивача, що має намір відчужити речові (майнові) права на квартири АДРЕСА_3 , що належать позивачу.

20.05.2019 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову, якою на підставі тих же обґрунтувань, що і в заяві про забезпечення позову від 16.05.2019, просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові (речові) права належні позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору про сплату пайового внеску № 120.03.1.024 від 30.05.2016 у вигляді паєнагромадження сформованого ОСОБА_1 на рахунку у ОК ЖБК «Кварталбуд-7» на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 на загальну суму 311 250 грн та заборонити відчужувати згадані майнові (речові) права на квартири третім особам у будь-який спосіб на час розгляду справи. Тобто зазначає, що в заяві про забезпечення позову ним допущена помилка при зазначенні кількості квартир, що обумовлено зміною нумерації в будинку.

Розглянувши заяву про забезпечення позову від 16.05.2018, уточнену заяву про забезпечення позову від 20.05.2019, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Та враховуючи вимоги ч. 3 ст. 124 ЦПК України, останнім днем строку розгляду поданої заяви в даному випадку є 20.05.2019.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заявою про забезпечення позову позивач просить вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові (речові) права належні позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору про сплату пайового внеску обслуговуючому кооперативу з метою отримання у власність відповідного нерухомого майна на загальну суму 616 575 грн та заборонити відчужувати згадані майнові (речові) права на квартири третім особам у будь-який спосіб на час розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо можливості забезпечення позову шляхом, якого просить позивач, суд вважає, що таке забезпечення потребує доведення наявності майнових (речових) прав в позивача саме у вигляді паєнагромадження на отримання у власність відповідного нерухомого майна, а також наявність майнових (речових) прав на квартири у певних осіб, оскільки суд не може обмежити права особи без встановлення наявності в неї таких прав.

Та з огляду на заявлені позовні вимоги, таке встановлення потребує оцінки доказів, якими позивач обґрунтовує підстави для задоволення позову, в тому числі в частині, що може бути оцінена судом лише при вирішенні справи по суті.

Окрім цього, позивачем у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку незастосування тих заходів забезпечення позову, яких просить позивач. Так, у позовній заяві позивачем навпаки на обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що «даний будинок вже більше двох років має славу «довгобуду та проблемного» то перспектива того, що з`явиться новий учасник який забажає вкласти гроші в будівництво саме цієї квартири є вкрай примарним» (ст. 4 позову).

Тому, враховуючи, що дана заява про забезпечення позову вирішується до вирішення справи по суті, тому суд позбавлений можливості оцінювати докази, якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги, інших доказів на підтвердження обгрунтування заяви про забезпечення позову, крім тих, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, суду не надано, в задоволенні заяв (первісної та уточненої) про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяв позивача ОСОБА_1 , поданих представником позивача ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: