Ухвала суду № 81815742, 20.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.002498

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А2847 про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А2847, із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2847 в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 - індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2018 року включно;

-зобов`язати Військову частину А2847 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 14.11.2018 року включно;

-визнати протиправним неврахування Військовою частиною А2847 в розрахунок грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в 2015, 2016, 2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди;

-стягнути з Військової частини А2847 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки в розмірі 9744,30 грн.;

-визнати протиправними дії Військової частини А2847 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 в день виключення із списків частини 14.11.2018 року грошової компенсації за неотримане речове забезпечення;

-стягнути з Військової частини А2847 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні невиплату грошової компенсації за неотримане речове майно на користь ОСОБА_1 за період з 14.11.2018 року по день фактичного розрахунку 13.02.2019 року в розмірі 36069,76 грн.;

-зобов`язати Військову частину А2847 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Як вбачається із вступної частини позовної заяви, позивачем визначено ОСОБА_1 , проте у змісті позову та у його прохальній частині значиться інша особа, яка не є стороною у справі - ОСОБА_1 .

Наведене є незрозумілим суду, а тому підлягає уточненню та виправленню особою, яка звернулася до суду за захистом порушених прав.

Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (надалі по тексту - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст.4 Закону №3674-VI.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Крім того, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.).

Як слідує з позовної заяви, така містить 4 вимоги немайнового характеру (1 (2 пов`язана та випливає із першої), 3, 5, 7) та 2 вимоги майнового характеру (4, 6).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Проте, на підтвердження сплати судового збору позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Водночас, у позові ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.п.1, 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків - звільненні від сплати судового збору.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №226/168/15-ц. При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/3262/16 від 19 жовтня 2018 року, від 18 грудня 2018 року у справі №234/6607/17 у постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2012 року у справі №6-139цс12, в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати. При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що розміщення норм ст.ст.116, 117 КЗпП України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Отже, всупереч думки позивача, в цьому випадку не підлягають застосуванню положення вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, не підлягають застосуванню, як одна з підстав звільнення позивача від сплати судового збору, положення п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позаяк останній звільнений з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_1 не є звільненим від сплати судового збору та повинен за подання позову сплатити судовий збір у розмірі - 3073,60 грн. за 4 вимоги немайнового характеру та окремо за вимогу майнового характеру у розмірі 768,40 грн.

Тож, позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2847 про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, зобов`язання до вчинення дій.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Н.І.