Рішення № 81815595, 20.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1760/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секрінська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - представник позивача) із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області), в якій просить суд:

- скасувати рішення ГУПФУ в Луганській області № 17 від 22 березня 2019 року про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років по лінії Національної поліції України мені, ОСОБА_2 та призначенні пенсії за вислугою років на підставі пункту «а» статті 12, ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262- ХП та вимог підпункту «а» пункту З постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей»;

- зобов`язати ГУПФУ в Луганській області повторно розглянути заяву від 14.03.2019 ОСОБА_2 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років по лінії Національної поліції України із зарахуванням до вислуги років періоду з 01.09.2014 по 31.03.2015 з 23.06.2016 по 06.02.2018 за безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, у відповідності до вимог підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 393, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці з зарахуванням до календарної вислуги 05 років 07 місяців 22 дні, а всього вислуги років для призначення пенсії 25 років 07 місяців 04 дні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 26.08.1996 по 06.11.2015 ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 30.06.2018 - в Національній поліції України, та наказом № 266 о/с від 26.06.2018 «підполковника поліції ОСОБА_2 (0123110), старшого інспектора - вибухотехніка сектору забезпечення вибухобезпеки вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу), з 30.06.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 11 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні: 24 роки 10 місяців 26 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 06 років 11 місяців 28 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустки у кількості 22 діб. Наказом № 106 о/с від 01.02.2019 внесено часткову зміну до пункту наказу ГУНП в Луганській області від 26.06.2018 № 226 о/с «підполковника поліції ОСОБА_2 (0123110), старшого інспектора - вибухотехніка сектору забезпечення вібухобезпеки вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу), з 30.06.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні: 25 років 07 місяців 04 дні, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 06 років 11 місяців 28 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустки у кількості 22 діб.

З 01.07.2018 позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до пункту «б» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 по лінії Національної поліції України.

Згідно довідки № 634/111/19-2019 від 15.02.2019 вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_2 вислуга років у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) ОСОБА_2 протягом проходження ним служби на відповідних посадах у підрозділах, що підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах та прийняття участі в АТО складає - 05 років 07 місяців 22 дня.

Час проходження служби, протягом якого позивач брав безпосередню участь в Антитерористичній операції складає у календарному обчисленні 02 роки 08 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) - 05 років 07 місяців 22 дні.

12.03.2019 позивач звернувся зі зверненням до ГУПФУ в Луганській області, виклавши аргументи щодо його права на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років по лінії Національної поліції, та 14.03.2019 долучив належної форми оригінал заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_2

Рішенням № 17 від 22.03.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно особистої заяви від 14.03.2019, оскільки на день звільнення наявна календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом «а» статті 12 Закону № 2262.

Позивач вважає таке рішення протиправним, та таким, що порушує його права.

Ухвалою суду від 23.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

08.05.2019 за вх. № 25556/2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 37-38), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, з огляду на наступне.

18.09.2018 ГУНП в Луганській області надіслало документи для призначення і виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_2 Відповідно до витягу з наказу від 26.06.2018 № 266 о/с вислуга в календарному обчислені складає 19 років 11 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні: 24 років 10 місяці 26 днів.

22.09.2018 було призначено пенсію позивачу, починаючи з 01.07.2018. Розмір пенсії ОСОБА_2 склав 2913,40 грн. 22.10.2018 ОСОБА_2 проведено перерахунок у зв`язку з уточненням додаткових видів грошового забезпечення. Розмір пенсії склав 3023,71 грн. 27.11.2018 на підставі визнання ОСОБА_2 учасником бойових дій позивачу була перерахована пенсія, її розмір склав 3437,96 грн.

14.03.2019 ОСОБА_2 подав до ГУПФУ в Луганській області заяву про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262. Згідно умов пункту «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, якщо вони звільнені зі служби, а саме: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарні роки та 6 місяців і більше.

Згідно подання про призначення пенсії ОСОБА_2 від 18.09.2018 та наказу про звільнення, його календарна вислуга років становить - 19 років 11 місяців 09 днів, що не є достатньою умовою для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону №2262-ХІІ. Загальна тривалість вислуги у пільговому обрахуванні використовується при розрахунку розміру пенсії, а не для визначення права особи на той чи інший вид пенсії.

Листом Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області №207/Т-11 від 29.03.2019 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно особистої заяви від 14.03.2019 у зв`язку із відсутністю в нього необхідної календарної вислуги років, яка зазначена пунктом «а» статті 12 Закону № 2262.

З посиланням на норми пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, Кодексом адміністративного судочинства України, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

13.05.2019 за вх. № 26330/2019 представник позивача надав відповідь на відзив, (арк.спр.74-80), у якій зазначив таке.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує є проти позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що позивач на момент звільнення 26.06.2018 відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону № 2262 не має вислуги 23 календарні роки та 6 місяців і більше, а тому, на думку відповідача, позивач не має права переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262. З даним твердженням позивач не погоджується з огляду на наступне.

На момент звільнення з Національної поліції позивач має вислугу років у календарному обчисленні 19 років 11 місяців 12 днів, а у пільговому обчисленні 25 років 07 місяці 04 дні. З 01.07.2018 позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до пункту «б» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 по лінії Національної поліції України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) та постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року № 232 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 176 листопада 1992 р № 393» до вислуги років для призначення пенсій особам зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, із розрахунку один місяць служби за три місяці. Таким чином, час проходження служби, протягом якого ОСОБА_2 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, складає у календарному обчисленні 02 роки 08 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) - 05 років 07 місяців 22 дня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», (надалі - Постанова) в пункті 3 зазначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Відповідно Позивачу під час перебування в зоні АТО, відповідно до довідки від 15.02.2019 № 634/111/19-2019 до пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугою років по лінії МВС зараховується - 05 років 07 місяців 22 дня.

Таким чином, ОСОБА_2 на час звернення до Відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії, а саме - здійснення переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років має для призначення пенсії за вислугою років в календарному обчисленні 19 років 11 місяців 12 днів + 05 років 07 місяців 22 дня (пільгові роки за безпосередню участь в антитерористичних операціях), а всього вислугу років для пільгового призначення пенсії за вислугою років 25 років 07 місяці 04 дні, що дає йому право на пільгових умовах призначення пенси за вислугою років, а відповідно і здійснення переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, відповідно до заяви від 14.03.2019.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк.спр. 14, 15) з 26.08.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 30.06.2018 - в Національній поліції України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 (арк. спр. 17-18).

Наказом від 26.06.2018 № 266 о/с підполковника поліції ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ), старшого інспектора - вибухотехніка сектору забезпечення вибухобезпеки вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу), з 30.06.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 11 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні 24 роки 10 місяців 26 днів з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 06 років 11 місяців 28 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 22 діб (арк. спр. 19).

Наказом від 01.02.2019 № 106 о/с внесено часткову зміну до пункту наказу ГУНП в Луганській області від 26.06.2018 № 266 о/с «підполковника поліції ОСОБА_2 (0123110), старшого інспектора - вибухотехніка сектору забезпечення вибухобезпеки вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу), з 30.06.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні: 25 років 07 місяців 04 дні, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 06 років 11 місяців 28 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 22 діб. Підстава: рапорт ОСОБА_2 від 11.05.2018, свідоцтво про хворобу від 31.05.2018 № 274, видане медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» (арк. спр. 20).

Відповідно до довідок № 346 від 11.03.2015, № 178 жд/пк від 28.09.2018 № 19/113/2-8731 від 03.10.2018 ОСОБА_2 , в період з 01.09.2014 по 31.03.2015, з 01.11.2015 по 31.03.2015, з 23.06.2016 по 06.02.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 21, 22, 23).

З 01.07.2018 позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до пункту "б" статті 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (арк. спр. 41).

14.03.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262, що не є спірним питанням у даній справі та визнається сторонами.

Рішенням управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області від 22.03.2019 № 17 ( ОСОБА_2) позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, згідно особистої заяви від 14.03.2019 у зв`язку з відсутністю встановленої Законом № 2262 вислуги років після звільнення з військової служби, передбаченої пунктом "а" статті 12 цього Закону (арк. спр. 27).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 29.03.2019 № 207/Т-11 (арк.спр. 26).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Пунктом "б" статті 1-2 Закону № 2262 передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Одночасно частиною першою статті 17 Закону № 2262 визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною другої статті 17 Закону № 2262 передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в Законі № 2262 не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам, звільненим з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і які на день звільнення мають вислугу 23 роки та 6 місяців і більше.

Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 23 календарних років 6 місяців і більше; а також міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 (номер рішення в ЄДРСР 73042834) та від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17 (номер рішення в ЄДРСР 76613907).

Суд зауважує, що календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що законодавець у назві статті 17 Закону № 2262 використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років "для призначення пенсії". Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

Вищеописаними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено, що вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 20 років 08 місяців 28 днів.

Відповідно, суд дійшов висновку, що наявної у позивача вислуги років не достатньо для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача та його представника на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393), відповідно до якої позивачу (на його думку) для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, суд виходить з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262, як правового акта, що має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, рішення ГУПФУ в Луганській області 22.03.2019 про відмову ОСОБА_2 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, оскільки на день звільнення календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Щодо решти доводів представника позивача, суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позивача є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень довів обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код за ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська