Ухвала суду № 81815386, 20.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"20" травня 2019 р. Справа № 300/1046/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206010/2018/10750; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206010/2018/000192/2 від 06.12.2018.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921 гривню.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд встановив, що в даних правовідносинах позивачем подано адміністративний позову у якому об`єднано вимоги майнового та немайнового характерів.

Позивачем самостійно визначено сплату судового за подання до адміністративного суду вимоги немайнового характеру в розмірі 768, 40 гривень та за подання вимоги майнового характеру в розмірі 771, 40 гривень.

Вказані суми відповідають ставкам, встановленим для позовних заяв майнового та немайнового характерів, визначених частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Однак, суд встановив, що позивачем долучено квитанцію та її копію за № 251 від 14.05.2019 на суму 768, 40 гривень, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру, та не долучено документу про сплату судового збору в розмірі 771, 40 гривень за вимогу майнового характеру.

Оскільки, позивач за подання даного адміністративного позову сплатив судовий збір в розмірі 768, 40 гривень на підтвердження чого долучив квитанцію за № 251 від 14.05.2019, то йому необхідно додатково долучити документ про сплату судового збору на суму 771, 40 гривень, сплата якого матиме наслідком сплати судового збору в повному обсязі.

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору за вимогу майнового характеру відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Остап`юк С.В.