Рішення № 81815346, 03.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року 11:43Справа № 280/865/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Діордієва О.С.,

відповідачів Голікова О.Ю.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КапіталМаш» (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КапіталМаш» (далі - позивач або ТОВ «КапіталМаш») до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 до ДФС України) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДФС України), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову від реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 14.01.2019 №1050443/42098730; зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 16.07.2018, подану позивачем.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КапіталМаш» зазначило, що рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2019 №1050443/42098730, є безпідставним та незаконним, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарської операції, яка повністю відповідає меті господарської діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 280/865/19, судове засідання призначено на 03.04.2019.

Відповідачі позов не визнали, у своєму відзиві від 26.03.2019 за вх. №11844 зазначили, що у Комісії були законні підстави для прийняття Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної так як позивачем не в повній мірі надано документи, а відповідач 1 діяв з підстав та в межах повноважень та у відповідності до норм Закону з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів.

Представник позивача, в судовому засіданні, адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «ТУРБОГАЗ УЖГОРОД» було укладено договір поставки №020701 від 02.07.2018, відповідно до якого Постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а Покупець (ТОВ «ТУРБОГАЗ УЖГОРОД») прийняти та оплатити товар, на умовах викладених в Договорі, товар, сортамент, кількість і ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно Специфікації № 5 від 05.07.2018 до Договору № 020701 від 02.07.2018 ТОВ «КапіталМаш» повинно поставити ТОВ «ТУРБОГАЗ УЖГОРОД» такий товар:

«Фероніобій 60» (код УКТ ЗЕД 7202 93 00 00) у кількості 0,015 тон на суму 10437,50 грн. без ПДВ;

«Феромолібден 60» (код УКТ ЗЕД 7202 70 00 00) у кількості 0,015 тон на суму 8437,50 грн. без ПДВ.

Відповідно до умов Договору позивач здійснив поставку товару на адресу ТОВ «ТУРБОГАЗ УЖГОРОД» у кількості 0,015 тон за ціною 695833,33 грн. без ПДВ за тонну та у кількості 0,015 тон за ціною 562500,00 грн. без ПДВ за тонну, на загальну суму 22650,00 грн. у т.ч. ПДВ 3775,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 19.07.2018. Відповідно до умов Договору поставки та Специфікації оплата за товар була здійснена відповідно до платіжних доручення від 16.07.2018 № 112 та № 1371 від 02.08.2018 (підтверджується випискою по рахунку 26005604379 за 01.08.2018р.). Доставка товару відповідно п. 1 Специфікації здійснювалась Покупцем самостійно.

На виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, за правилом першої події, а саме оплати, ТОВ «КапіталМаш» виписано податкову накладну (далі - ПН) № 8 від 16.07.2018. Для реєстрації в ЄРПН цю ПН, 27.07.2018 передано до ДФС України, проте отримано квитанцію про зупинення реєстрації (Квитанція № 1 реєстр.№ 9155897607). Причиною зупинення ПН № 8 зазначено не відповідність вимогам пп. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

При цьому суд зазначає, що у Квитанції № 1 було зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної блокувальним критеріям. Натомість, п. 201.16 ст.201 ПК України та Порядок, зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі - Порядок №117) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, у Квитанції № 1 ДФС, у порушення п. 201.16 ст.201 ПК України, не було вказано ані конкретною виду блокувального критерію, ані конкретного переліку документів.

На виконання рекомендацій, зазначених у Квитанції № 1, з урахуванням вимог Порядку № 117, 08.01.2019 ТОВ «КапіталМаш» було направлено на адресу ДФС, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме:

- договір №020701 від 02.07.2018, укладений із ТОВ «Турбогаз Ужгород»;

- специфікація №5 від 05.07.2018 до договору;

- рахунок-фактура №СФ-0000005 від 05.07.2018;

- видаткова накладна №РН-0000010 від 19.07.2018;

- довіреність №452 від 17.07.2018;

- податкова накладна №8 від 16.07.2018;

- квитанція №1 від 27.07.2018 до податкової накладної №8 від 16.07.2018;

- податкова накладна №12 від 19.07.2018;

- квитанція №1 від 27.07.2018 до податкової накладної №12 від 19.07.2018;

- ТТН №19/07/1 від 19.07.2018;

- банківська виписка АТ «Райффайзен банк Аваль» від 16.07.2018;

- банківська виписка АТ «Райффайзен банк Аваль» від 02.08.2018;

- сертифікат якості на Фероніобій 60;

- сертифікат якості на Феромолібден 60;

На підтвердження походження товару позивачем надані:

- договір №190718 від 19.07.2018 між позивачем та ТОВ «Лорант Компані»;

- рахунок №СФ-0000022 від 19.07.2018;

- видаткова накладна №РН-0000022 від 19.07.2018;

- податкова накладна №22 від 19.07.2018;

- квитанція №1 від 25.07.2018 до податкової накладної №22 від 19.07.2018;

- товарно-транспортна накладна №190718 від 19.07.2018;

- виписка банку АТ «Райффайзен банк Аваль» від 26.07.2018;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2018 року на Фероніобій 60;

- картка рахунку 281 за липень 2018 року по Фероніобій 60;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2018 року по Феромолібден 60;

- картка рахунку 281 за липень 2018 року по Феромолібден 60;

- договір оренди складу №01/07 від 01.07.2018;

- пояснення №08/01-1 від 08.01.2019.

Всього 27 документів.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2019 № 1050443/42098730, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було відмовлено ТОВ «КапіталМаш» у реєстрації ПН № 8 від 16.07.2018 у ЄДРПН.

Причиною відмови в реєстрації контролюючим органом було зазначено не надання платником копій наступних документів:

- розрахункові документи, банківські виписки з особового рахунку.

Не погоджуючись із Рішенням комісії від 14.01.2019 № 1050443/42098730, ТОВ «КапіталМаш» 18.01.2019 подало скаргу до комісії ДФС з питань розгляду скарг в електронному вигляді та просило скасувати Рішення комісії та зареєструвати ПН №8 від 16.07.2018.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 28.01.2019 № 5187/42098730/2 (далі -Рішення комісії) скаргу залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2019 № 1050443/42098730 - без змін.

Підставою відмови у задоволенні скарги стаю:

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішений про задоволення скарги;

- відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт.

Не погоджуючись з спірним рішенням про відмову в реєстрації ПН №8 від 16.07.2018 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов`язань є дата оплати за поставлений товар.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.»

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «КапіталМаш» до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податків» оскаржуване рішення не містить.

У пунктах 18-21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: «18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».

Згідно з пунктом 2 «Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620 (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з ТОВ «ТУРБОГАЗ УЖГОРОД» та ТОВ «ЛОРАНТ КОМПАНІ» які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, «що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації, протиправним та його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідачів правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 16.07.2018.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору слід відшкодувати ТОВ «КапіталМаш» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КапіталМаш» (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.01.2019 №1050443/42098730 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 16.07.2018.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 16.07.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КапіталМаш».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КапіталМаш» (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 42098730) судові витрати у розмірі суми сплаченого судового збору - 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 16.05.2019.

Суддя Р.В. Кисіль