Рішення № 81815229, 14.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м.Житомир справа № 240/17/19

категорія 108020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.М.,

за участю: представника позивача Козиря В.К.,

представника відповідача: Синицької Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ліктрави" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0023891409, №0023901409 від 20.09.2018,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Ліктрави» (надалі - ПРАТ «Ліктрави») звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0023891409, №0023901409 від 20.09.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки вимог законодавства України з питань державної митної справи ПРАТ «Ліктрави» щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару №1 за МД №101060000/2015/014999 від 24.09.2015, товару № 1 за МД № 101060002/2016/005453 від 25.07.2016, товару № 1 за МД № UA 101070/2017/014561 від 24.07.2017, товару №2 за МД № UA101070/2018/026934 від 01.08.2018, на підставі встановлених порушень, відображених у акті перевірки № 1033/06-30-14-09/00481181 від 04.09.2018, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0023901409000 від 20.09.2018, яким ПРАТ «Ліктрави» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 370653,30 грн. та №0023891409 від 20.09.2018, відповідно до якого ПРАТ «Ліктрави» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) всього на суму 74130,65 грн. На думку позивача, висновки контролюючого органу щодо невірного задекларованого товару №1 (Листя Стевії) за кодом УКТЗЕД 1211 90 85 00 (ставка ввізного мита 0%) є необґрунтованим та таким, що суперечить податковому та митному законодавству України. Зокрема, митним органом не приймались класифікаційні рішення щодо зміни коду стосовно товару, а отже немає правових підстав для донарахування податкових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. При цьому, відсутність зауважень з боку митних органів під час здійснення митного контролю свідчить про те, що під час здійснення класифікації вище зазначеного товару № 1 не було допущено порушень.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Призначено підготовче засідання у справі на 21 лютого 2019 року о 10:00.

12 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. № 236/06-30-10-03 від 12 лютого 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, зокрема, що за результатами проведеної податковим органом перевірки правильності класифікації ПРАТ «Ліктрави» згідно з УКТ ЗЕД товарів Листя Стевії, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями встановлено порушення товариством ч.1 ст. 69 Митного кодексу України, положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, а саме невірно зазначено код імпортованого на митну територію України товару № 1 (Листя Стевії) у товарній позиції 1211 за кодом 1211 90 85 00 (ставка ввізного мита 0%), тоді як підхід до класифікації аналогічних товарів у товарній позиції 1212 за кодом 1212 90 85 00 (ставка ввізного мита 15%) підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій зарубіжних країн. На думку відповідача, вказане порушення призвело до заниження позивачем ставки ввізного мита та відповідно до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС у Житомирській області у відповідності до положень чинного законодавства та в задоволенні позову слід відмовити (а.с. 98-101).

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 21 люте 2019 року о 10:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11 березня 2019 року о 10:00, у зв`язку з неналежним представником позивача, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 21 лютого 2019 року (а.с.106).

11 березня 2019 року у зв`язку з клопотанням предcтавника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату підготовче судове засідання відкладено на 25 березня 2019 року о 12:30 (а.с.114) .

25 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в порядку, визначному статтею 163 КАС України, в якому, зокрема, зазначив, що ст.345 Митного кодексу України встановлений чіткий порядок проведення документальних перевірок, а також обставини, за наявності яких, такі перевірки можуть бути проведені. Вказав, що перевірка ПРАТ «Ліктрави» податковим органом була проведена безпідставно, оскільки в наказі № 1683 від 14 серпня 2018 року про проведення документальної невиїзної перевірки відсутнє визначення конкретних обставин, які стали підставою для проведення даної перевірки. Крім того, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації під час митного оформлення. При цьому, податковим органом не надано будь-яких доказів щодо подання недостовірних документів ПРАТ «Ліктрави» під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару № 1 (Листя Стевії). Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 808/1341/14, представник позивача звернув увагу на те, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення його у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації. А можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України (а.с.120-125).

В підготовчому засіданні, призначеному на 25 березня 2019 року о 12:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою за клопотанням представника позивача продовжено перерву у підготовчому судовому засіданні до 09 квітня 2019 року о 10:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 25 березня 2019 року (а.с.135).

9 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача в порядку ст.164 КАС України надійшло заперечення за вих. №566/06-30-10-03 від 08 квітня 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Зокрема, вказує, що встановлення саме умислу позивача на заниження сплати митних платежів не є необхідним для донарахування податкових зобов`язань (а.с.138-140).

В підготовчому засіданні, призначеному на 09 квітня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою за клопотанням представника позивача продовжено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22 квітня 2019 року о 14:00 для надання часу представнику позивача на ознайомлення із запереченням, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 09 квітня 2019 року (а.с.143).

22 квітня 2019 року судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 травня 2019 року о 14:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 22 квітня 2019 року (а.с.147).

В судове засідання, призначене на 14 травня 2019 року об 14:00 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та в наданому запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 14.08.2018 №1683 (а.с.146) проведена невиїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства «Ліктрави» з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару №1 за МД № 101060000/2015/014999 від 24.09.2015, товару № 1 за МД № 101060002/2016/005453 від 25.07.2016, товару №1 за МД № UA 101070/2017/014561 від 24.07.2017, товару № 2 за МД № UA101070/2018/026934 від 01.08.2018.

За результатами перевірки складено акт № 1033/06-30-14-09/00481181 від 04.09.2018 (а.с.24-42), згідно висновків якого позивачем допущено порушення:

1) ч.1 ст.69 ч.4 ст.280 Митного кодексу України, положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених ЗУ «Про Митний тариф України», в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загального суму 296522,64 грн., в т.ч. за МД:

- № 101060000/2015/014999 від 24.09.2015 (товар№1) на суму 80544,27 грн.;

-№ 101060002/2016/005453 від 25.07.2016 (товар№1) на суму 150736,25 грн.;

- № UA 101070/2017/014561 від 24.07.2017 (товар№1) на суму 65242,12 грн.

2) ч.1 ст.69 ч.4 ст.280 Митного кодексу України, положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених ЗУ «Про Митний тариф України», в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загального суму 59304,52 грн., в т.ч. за МД:

- № 101060000/2015/014999 від 24.09.2015 (товар№1) на суму 16108,85 грн.;

- №101060002/2016/005453 від 25.07.2016 (товар№1) на суму 30147,25 грн.;

- № UA 101070/2017/014561 від 24.07.2017 (товар№1) на суму 13048,42 грн.

Податковий орган прийшов до таких висновків, зокрема, з тих підстав, що під час декларування товару № 1 Листя Стевії за вищезазначеними митними деклараціями товариством невірно здійснено класифікацію вказаного товару, а саме: у товарній позиції 1211 за кодом 1211 90 85 00 УКТЗЕД (ставка ввізного мита 0%), тоді як імпортований на митну територію України товар Листя Стевії використовується для харчових цілей та підлягає класифікації у товарній позиції 1212 за кодом 1212 99 95 90 УКТЗЕД (ставка ввізного мита 15%).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018:

- за №0023901409, яким ПРАТ «Ліктрави» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 370653,30 коп., в тому числі за податковими зобов`язання на суму 296522,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 74130,66 грн. (а.с. 20);

- № 0023891409, відповідно до якого ПРАТ «Ліктрави» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) всього на суму 74130,65 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 59304,52 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 14826,13 грн. (а.с.22).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомлення-рішеннями товариство 04.10.2018 звернулося до Державної фінансової служби України зі скаргою, за результатами розгляду якої скаргу ПРАТ «Ліктрави» залишено без розгляду, а податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 20.09.2018 №0023901409 та №0023891409 без змін (а.с. 38-42).

Зважаючи на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України, який відповідно і врегульовує спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу визначення розміру митних та податкових платежів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Крім того, Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок) встановлено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Розділом ІІІ Порядку визначено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Зазначеним Порядком також 1встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

При цьому посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;

відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:

а) ідентичні товари;

б) подібні (аналогічні) товари;

в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, аналізуючи вказані норми чинного законодавства, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України (надалі - МК України) органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

При цьому, згідно частини 2 статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 808/1341/14 (№К/9901/7237/18), ухвалі ВС від 31.01.2019р. № 0940/1300/18 (К/9901/2795/19).

Дослідивши наявні матеріали справи та чинне законодавство, суд звертає увагу на ту обставину, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ПРАТ «Ліктрави» № 1683 від 14.08.2018, ні сам акт перевірки №1033/06-30-14-09/00481181 від 04.09.2018, складений за наслідками такої перевірки, не містять підстав для її проведення та жодних посилань на наявність обґрунтованої підозри в тому, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення митного законодавства України.

Водночас, як встановлено судом, підставою для проведення невиїзної перевірки ПРАТ «Ліктрави» відповідач зазначає ст. 351 МК України. Однак, всупереч положень частини другої статті 77 КАС України ГУ ДФС в Житомирській області не надало належних доказів на підтвердження наявності підстав, наведених у даній нормі.

Зокрема імпортований позивачем товар (Листя Стевії), щодо правильності декларування кодів якого проведена документальна перевірка, пройшов митне оформлення, а митні декларації, в яких товариство задекларувало до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом 1211 90 85 00 УКТЗЕД, були прийняті митним органом, та імпортований товар випущений у вільний обіг. Будь-яких сумнівів при здійснені митного оформлення щодо класифікації товарів не виникало.

..........При цьому, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на можливість застосування рішення Запорізької митниці ДФС від 23.02.2015 № КТ-112000008-0005-2015, яким визначено код товару «Частини рослин сушені: листя стевії Stevia Leaf (cушені). Ботанічна назва - листя стевії медової (Stevia Reabaudiana Bertoni)» 1212 99 95 90 згідно УКТЗЕД, оскільки Житомирською митницею ДФС на момент митного оформлення товару (№ 1 - Листя Стевії) вказане рішення при аналізі інформації, наявної в АСМО «Інспектор» не було взято до уваги.

Щодо посилання представника відповідача на ч.14 ст. 354 МК України, згідно якої на його думку, окремим документом не треба змінювати код товарів згідно з УКТЗЕД, то суд зазначає наступне.

Так, ч.14 ст. 354 МК України передбачено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Аналізуючи вищезазначений акт перевірки, встановлено, що в мотивувальній частині акту перевірки міститься посилання (а.с. 34) на невірне здійснення класифікації товару № 1 - Листя Стевії, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями №№: 101060000/2015/014999 від 24.09.2015, 101060002/2016/005453 від 25.07.2016, UA 101070/2017/014561 від 24.07.2017, проте, не зроблено висновку щодо прийняття рішення про зміну коду вказаного товару у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Також суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на ту обставину, що встановлення саме умислу позивача на заниження сплати митних платежів не є необхідним для донарахування податкових зобов`язань.

Так, виходячи із змісту частини шостої статті 69 МК України, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Отже, відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Таким чином, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації під час митного оформлення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що здійснення митного контролю після завершення митного оформлення може мати місце виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. А оскільки позивачем будь-яких порушень під час митного оформлення товару № 1 - Листя Стевії митним органом встановлено не було, та останнім не приймалось будь-яке рішення щодо зміни коду вказаного товару, тому документальна невиїзна перевірка була проведена податковим органом безпідставно, а прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено наявності підстав для здійснення митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки відносно товарів, митне оформлення яких завершено, оскільки не надано доказів наявності обставин, з якими законодавство пов`язує можливість здійснення такого контролю, а саме виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи.

За таких обставин позовні вимоги ПРАТ «Ліктрави» підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0023891409, №0023901409 від 20 вересня 2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Ліктрави" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішенння №0023891409 та №0023901409 від 20.09.2018

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене 20 травня 2019 року