Рішення № 81815016, 20.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Житомир

справа № 240/4679/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, щодо непроведення виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 69892,64 грн;

- зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 за період з 2011 року по 2018 рік з коефіцієнтом 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі житлового будинку від 22.03.2007 належне їй домоволодіння АДРЕСА_1 , було прийнято на баланс Великочернігівської сільської ради Овруцького району Житомирської області.

Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 28.04.2007 у справі №2-а-281/07 зобов"язано Овруцьку районну державну адміністрацію Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 35647 грн.

Також вказує, що згідно з постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 19.06.2012 у справі №617-9874/12 зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння №23 по вул.Шевченка в с.Велика Чернігівка Овруцького району АДРЕСА_1 області, застосувавши коефіцієнти індексації житлового фонду за 2007-2009 роки: 1,24, 1,18 та 1,34, визначивши розмір компенсації у розмірі 69892,64 грн.

Позивач стверджує, що вказана компенсація на момент подання позовної заяви отримана не була.

Наголошує, що з моменту поставлення на чергу вартість житлового фонду не індексувалась, проте існують інфляційні процеси, саме тому просить зобов"язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння.

Зазначає, що зверталася із відповідною заявою про виплату компенсації за втрачене домоволодіння до відповідача, однак, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації повідомило, що вона дійсно перебуває на черзі для отримання компенсації за втрачене домоволодіння, проте кошти не нараховані у зв"язку з відсутністю фінансування.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною, а вона має право на отримання виплати компенсації за втрачене домоволодіння з урахуванням інфляційних нарахувань та компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача 13.04.2019, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Відповідно до акту від 22.03.2007 прийнято на баланс Великочергівської сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно з постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 28.04.2007 у справі №2-а-281/07 Овруцьку районну державну адміністрацію Житомирської області зобов"язано поставити ОСОБА_1 на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 35647 грн (а.с.10).

Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 19.06.2012 у справі №617-9874/12 зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 компенсації вартості зданого житлового будинку в АДРЕСА_1 з урахуванням індексів 1,24, 1,18 та 1,34 та встановити розмір компенсації в розмірі 69892,64 грн (а.с.11).

Листом від 19.02.2019 №07-04/792 управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області повідомило позивачу, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2007 №3478/7, відкритого за рішенням Овруцького районного суду Житомирської області у справі №2-а-281/0708 від 28.04.2007, управлінням праці та соціального захисту населення 07.06.2007 ОСОБА_1 було поставлено на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 35647 грн за реєстраційним номером 958. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2012 ВП№35254645, відкритого за рішенням Овруцького районного суду у справі №617-9874/12 від 19.06.2012, управлінням праці та соціального захисту населення збільшено суму компенсації з урахуванням індексів 1,24, 1.18 та 1.34 за 2007-2009 роки до 69892,64грн.

Також повідомлено, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території» від 18.11.2009 №1243 виплата компенсації за втрачене майно проводиться в порядку черговості з урахуванням дати реєстрації заяви в обліковому журналі. Тому перерахування компенсації за втрачене майно буде здійснено управлінням праці та соціального захисту населення на рахунок позивача у порядку черги при надходженні коштів на вказані цілі (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 16 Основного Закону забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Статтею 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII передбачено, що компенсація громадянам за втрачене у зв`язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

Відповідно до ч.1 п.8 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №755 від 15.07.1997 (редакція на час перебування позивача у черзі) у разі, коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації.

Розмір нарахованої грошової компенсації також підлягає перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем, спадкоємцем з поважних причин.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 (далі - Порядок №1243), дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

Так, до 18 листопада 2009 року порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було урегульовано Положенням про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №755 від 15.07.1997.

Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, дія якого поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 постановлено на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене домоволодіння на радіоактивно забрудненій території, під час дії норм Положення №755 від 15.07.1997.

Постанова Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 набрала чинності з 28.11.2009 і з цього часу почали діяти норми Порядку, в т.ч. і на тих, осіб, що перебувають у черзі.

ОСОБА_1 перебуває на черзі для отримання грошової компенсації за втрачене домоволодіння, проте компенсацію за втрачене домоволодіння нею не отримано після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 з вини державного органу, а тому на період з часу постановки на чергу для отримання компенсації до 28.11.2009 слід застосовувати норми Положення, пунктом 8 якого, передбачено врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами частини першої статті 58 Основного Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99) визначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа №1-21/2005) визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров`я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і повязану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку, що права позивача не можуть бути обмежені відносно осіб, які також перебували у черзі для отримання компенсації і її отримали в період до прийняття постанови Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009, а тому до спірних правовідносин в порядку статті 58 Конституції України мають застосовуватися положення Положення №755 від 15.07.1997 в частині можливості індексації компенсації за втрачене домоволодіння.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.02.2010 №12/19-2-9-10-1777 "Щодо індексації вартості об`єктів житлового фонду" Міністерство регіонального розвитку та будівництва України за погодженням з Мінекономіки, Мінжитлокомунгоспом та Держкомстатом України повідомляє, що ураховуючи, що протягом 2009 року вартість будівництва значно не збільшилась, індексація балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2010 року не проводиться.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.02.2011 №24 затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2011 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2010 як 1,14.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.2012 №186 затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2012 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2011 як 1,13.

Індекси балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2013 року не було затверджено.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Щодо індексації вартості об`єктів житлового фонду" від 25.02.2014 № 7/15-2179 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за погодженням з Мінекономрозвитку України та Держстатом України повідомляє, що ураховуючи, що протягом 2013 року вартість будівництва значно не збільшилась, індексація балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 1 січня 2014 року не проводиться.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2015 №107затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2015 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2014 як 1,27.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.04.2016 №85затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2016 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2015 як 1,22.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.05.2017 №106 затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2017 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2016 як 1,27.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2018 року №102 затверджено індекс до балансової вартості об`єктів житлового фонду станом на 01 січня 2018 року для об`єктів, уведених в експлуатацію до 01.01.2017 як 1,16.

Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 28.04.2007 у справі №2-а-281/07 розмір грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 становить 35647 грн.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, грошова компенсація за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме сума в розмірі 35647 грн підлягає індексації за період з 2011 року по 2018 рік із застосування коефіцієнта 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16.

Таким чином, суми не нарахованої та не виплаченої індексації компенсації втраченого володіння позивачу становлять:

- за 2011 рік - 4990,58 грн (35647 грн х 1,14) = 40637,58 грн - 35647 грн = 4990,58грн);

- за 2012 рік - 4634,11 грн (35647 грн х 1,13) = 40281,11 грн - 35647 грн = 4634,11грн);

- за 2015 рік - 9624,69 грн (35647 грн х 1,27) = 45271,69 грн - 35647 грн = 9624,69грн);

- за 2016 рік - 7842,34 грн (35647 грн х 1,22) = 43489,34 грн - 35647 грн = 7842,34грн);

- за 2017 рік - 9624,69 грн (35647 грн х1,27) = 45271,69 грн -35647грн = 9624,69грн);

- за 2018 рік - 5703,52 грн (35647 грн х1,16) =41350,52 грн - 35647грн = 5703,52грн).

Загальна сума не нарахованої та не виплаченої індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 за період з 2011 року по 2018 рік становить 42419,93 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, щодо невиплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 69892,64 грн, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Наведене свідчить, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов`язків, навіть і в тому випадку якщо суд доходить висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов`язків при вчиненні таких дій.

В даному випадку суд встановив, що позивач звернувся із позовом бо вважає, що неправомірною бездіяльністю відповідача його позбавлено можливості реалізувати, надане та гарантоване державою право, а також встановлене судовими рішеннями. Позивач зазначає, що це право на отримання грошової компенсації втраченого домоволодіння із нарахуванням індексації за період з 2007 року по 2009 рік у розмірі 69892,64 грн встановлено відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 19.06.2012 у справі №617-9874/12.

Тобто, спірні правовідносини між позивачем та управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації у Житомирській області вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

В силу статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Однак право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Положеннями частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина шоста статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу Пенсійного фонду України на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов, оскільки суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, з суд вважає за можливе зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації у Житомирській області здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 за період з 2011 по 2018 рік із застосування коефіцієнта 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16 в розмірі 42419,93 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідн. номер НОМЕР_1 ) до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Гетьмана Виговського, буд.17, м.Овруч, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести нарахування та виплату індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 за період з 2011 року по 2018 рік.

Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 за період з 2011 рік по 2018 рік, із застосування коефіцієнтів 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16, у розмірі 42419 (сорок дві тисячі чотириста дев"ятнадцять) грн 93 (дев"яносто три) коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 20 травня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко