Рішення № 81815014, 20.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 р. Справа№200/2788/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо нарахування пені в сумі 1422436,24 гривень, зобов`язання здійснити коригування показників картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» шляхом скасування (вилучення) суми нарахованої пені в розмірі 1422436,24 гривень з картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що позивачем отримано позовну заяву від Головного управління ДФС у Донецькій області про стягнення боргу з орендної плати за землю, до якої було додано копії карток особового рахунку за 2017-2018 роки. Після ознайомлення з картками позивач дізнався про нарахування пені, яка утворилася при поданні уточнюючого розрахунку в квітні 2017 року за період 2015 рік, 2016 рік (перше півріччя) по земельним ділянкам, розташованим в Кальміуському та Центральному районі м. Маріуполя.

Отримавши картки особового рахунку з орендної плати за землю, позивач дізнався про незаконне нарахування пені, нарахованої при поданні уточнюючих розрахунків з орендної плати за землю за 2015-2016 роки.

07 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 347808,46 гривень.

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 200218,50 гривень.

11 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 95573,77 гривень.

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 24413,26 гривень.

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим у Приморському районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 650887,30 гривень.

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення з орендної плати за землю за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим у Приморському районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 103534,95 гривень.

Зазначає, що надання уточнюючої декларації не є сплатою коштів у розумінні Податкового кодексу України. Внаслідок уточнення зобов`язань з підстав податкової пільги у позивача не виникає податкового обов`язку сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2015 рік та перше півріччя 2016 року, тому нарахування пені з боку відповідача є необґрунтованою нормами чинного законодавства дією.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 березня 2019 року.

20 березня 2019 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 10 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 24 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20 травня 2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. На адресу суду надійшло клопотання, підписане генеральним директором ТОВ «ПБП «Азовінтекс» про проведення судового засідання без участі позивача та представника позивача (а.с. 172).

Представник відповідача Яковлєва А.С. до суду з`явилася.

Представником відповідача надано письмовий відзив (а.с. 137-139). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що, починаючи з 2014 року у позивача виник та рахувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який утворився внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов`язання відповідно до поданих декларацій, тому відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України позивачу в автоматичному режимі нараховано пеню.

Відповідно до п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Податкового кодексу України пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

З зазначених причин представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 24155428 з 04 червня 1996 року, що доведено безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-13).

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області з 12.06.1996 року, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12).

Позивачем 07 квітня 2017 року було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 1457836,40 гривень за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі м. Маріуполя (а.с. 24-29).

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 788601,85 гривень за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим в Левобережному (Орджонікідзевському) районі м. Маріуполя (а.с. 36-41).

11 квітня 2017 року позивачем було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 311836,63 гривень за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, у зв`язку з чим було нараховано пеню в розмірі 95573,77 гривень (а.с. 55-60).

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 446861,90 гривень за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя (а.с. 67-72).

14 квітня 2017 року позивачем було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 1752583,02 гривень за період 2015 рік по земельним ділянкам, розташованим у Приморському районі м. Маріуполя (а.с. 87-92).

14 квітня 2017 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» було подано уточнюючу декларацію до зменшення орендної плати за землю на суму 1546449,20 гривень за період 2016 рік по земельним ділянкам, розташованим у Приморському районі м. Маріуполя (а.с. 99-104).

Вказані уточнюючі декларації було прийнято фіскальним органом, про що свідчать відповідні квитанції до них.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до приписів підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звітність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

За приписами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що фіскальним органом було прийнято уточнюючі декларації з орендної плати за земельні ділянки в місті Маріуполі за 2015-2016 роки, тобто, ці декларації не мали помилок, про що свідчать відповідні квитанції.

Судом не приймається посилання відповідача на п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, який діяв на момент нарахування спірної пені, відповідно до якого, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Податкового кодексу України пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом з огляду на відсутність самостійного виявлення платником податку помилок, оскільки статтею Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було встановлено пільгу (звільнення від оподаткування земельним податком) суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність в зона проведення антитерористичної операції. Отже, позивач не вчиняв помилок, пільга щодо звільнення від оподаткування земельним податком була надана йому на законодавчому рівні.

Пунктами 30.1, 30.2 та 30.3 ст. 30 ПК України встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Стосовно застосування пільги щодо звільнення від плати за земельні ділянки господарюючих суб`єктів, встановленої статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає наступне.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області, де знаходилися орендовані позивачем земельні ділянки та де зареєстрований позивач.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника земельного податку (2015- 2016 роки) позивач знаходився на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Щодо застосування пільги, встановленої статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає, що пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у м. Маріуполь Донецької області існувала до 08 червня 2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у статтю 6 зазначеного Закону.

Таким чином, у позивача відсутні податкові зобов`язання з орендної плати за землю державної або комунальної власності за період з 01.01.2015 року по 07.06.2016 року.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 05.06.2018 року у справі № 805/4569/16-а. Зокрема, суд зазначив, відтак, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що платники земельного податку, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від своїх обов`язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року до 08 червня 2016 року.

Сторонами не спростований та матеріалами справи доведений факт нарахування позивачу спірної пені в сумі 1422435,25 гривень, нарахованої при поданні уточнюючих розрахунків.

Відповідно до приписів пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 цього Кодексу пеня є одним із видів фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, яка встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Механізм нарахування пені встановлений ст. 129 ПК України, який пов`язує початок нарахування пені з останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування спірної пені відбулося в інтегрованій картці позивача автоматично на підставі п. 129.9 ст. 129 ПК України, відповідно до якого, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Як зазначено судом вище, позивач не припускався помилок при поданні податкової звітності.

В той же час, контролюючий орган має прийняти податкове повідомлення-рішення на суму таких зобов`язань (пені) (пп.14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення щодо пені відповідачем не приймалося та до матеріалів справи сторонами на надано. Нарахована пеня відображена лише в інтегрованій картці платника податків.

Оскільки протягом спірного періоду позивач був звільнений від орендної плати за користування державним та комунальним майном, і від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому це автоматично звільняло його від відповідальності (в даному випадку - від фінансової відповідальності у виді пені) за невиконання вказаних зобов`язань.

Таким чином за відсутності обов`язку сплати основного податкового зобов`язання, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконними дій щодо нарахування пені в сумі 1422436,24 гривень, зобов`язання здійснити коригування показників картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» шляхом скасування (вилучення) суми нарахованої пені в розмірі 1422436,24 гривень з картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» підлягають задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Миру, буд. 68-А, код ЄДРПОУ 24155428) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені в сумі 1422436,24 гривень товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування показників картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» шляхом скасування (вилучення) суми нарахованої пені в розмірі 1422436,24 гривень з картки особового рахунку платника податків з орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (код ЄДРПОУ 24155428) судові витрати з судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 травня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.