Рішення № 81814957, 20.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 р. Справа№200/4470/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання нправомірним та скасування рішення від 29.12.2018 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії № 1987 від 31.10.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання нправомірним та скасування рішення від 29.12.2018 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії № 1987 від 31.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 31.10.2018 року звернувся до Відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак отримав рішення управління від 29.12.2018 року, вмотивоване відсутністю пільгового стажу 25 років. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято Відповідачем неправомірно.

Просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 29.12.2018 року;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 1987 від 31.10.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу 143 дні перебування в додаткових відпустках у зв`язку з навчанням, до страхового (загального) стажу періоди роботи з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2016 року по 08.10.2017 року у ВП «Шахта «1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином.

Згідно відзиву на адміністративний позов, наданого Відповідачем до суду, ОСОБА_1 31.10.2018 року звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 1987 про призначення пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.12.2016 по 08.10.2017 на підприємстві ВП „Шахта 1/ Новогродівська" ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди. Крім того, до пільгового стажу не зараховано 143 дні навчальних відпусток, оскільки проходження навчального пункту не передбачає підземних спусків.

На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки (а.с. 8).

Відповідач - Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

31 жовтня 2018 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Відповідача від 29 грудня 2018 року відмовлено в призначенні Позивачу пенсії із заниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с. 12).

До пільгового стажу не зараховано, зокрема, період учбових відпусток 143 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2016 року по 08.10.2017 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», через відсутність сплати щомісячних внесків за вказані періоди.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Позивач є громадянином України, та, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 , з 02.09.1992 року працює на різних посадах - ВП Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», в тому числі в спірні періоди: з 01.09.2010 по 31.12.2010 - гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, з 01.12.2016 по 08.10.2017 - гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Згідно довідок № 47/02р, № 48/02р від 11.02.2019 року, наданих підприємством ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», на заробітну плату Позивача роботодавець щомісячно нараховував:

- з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року страхові внески у розмірі 33,2 % та утримував із його заробітної плати страховий внесок у розмірі 2 %;

- з 01 грудня 2016 року по 31 жовтня 2017 року ЄСВ у розмірі 22 %.

За вказані періоди ЄСВ перераховано до УПФУ м. Новогродівка та ДФС відповідно у повному обсязі (а.с. 10, 11).

Крім того, з індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5 вбачається сума заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 , зокрема за грудень 2016 року, однак при цьому відсутня позначка про сплату страхових внесків.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Відповідно до ст. 41 Закону № 1058, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Суд, вважає посилання Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на те, що підприємством ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за спірні періоди не сплачувались щомісячні платежі по єдиному соціальному внеску, є безпідставними, оскільки за вказані періоди страхові внески перераховувалися на користь бюджету в повному обсязі.

Суд, також наголошує, що Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством. Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року. Тому позовні вимоги в частині зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, Відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно не врахував до страхового стажу Позивача періоди роботи з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2016 року по 08.10.2017 року у ВП «Шахта «1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо не зарахування до пільгового страхового стажу спірних періодів перебування Позивача у навчальних відпустках в загальній кількості 143 дні, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 56 Закону України « Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Перебування Позивачем у навчальних відпустках за період з 2001 року по 2004 рік в загальній кількості 143 дні підтверджується довідкою № 26/1072 від 24.09.2018 року, виданою ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 9).

Суд також зазначає, що згідно вказаної довідки, оплата праці за вказані періоди навчання здійснювалась Позивачу як підземному робітникові.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимоги Позивача щодо зарахування до його пільгового страхового стажу 143 днів перебування в додаткових відпустках у зв`язку з навчанням підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Враховуючи положення ч. 8 ст 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання нправомірним та скасування рішення від 29.12.2018 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії № 1987 від 31.10.2018 року - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії від 29.12.2018 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1987 від 31 жовтня 2018 року про призначення пенсі за віком, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу 143 дні перебування в додаткових відпустках у зв`язку з навчанням, до страхового (загального) стажу періоди роботи з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2016 року по 08.10.2017 року у ВП «Шахта «1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення складене в повному обсязі 20 травня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.