Ухвала суду № 81813986, 13.05.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/571/18

Провадження № 2/700/14/19

13 травня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Поліщука В.І.,

відповідача - ОСОБА_2 .,

представника відповідача - адвоката Павленка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/571/18 провадження № 2/700/14/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дитини, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання двох дітей.

До початку розгляду справи по суті позивач доповнила позовні вимоги вимогою про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. Згодом позивач відмовилася від позовних вимог в частині стягнення аліментів та наполягала лише на задоволенні вимоги щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 разом з нею.

Обгрунтовуючи позов, позивач ОСОБА_1 зазначила, що 07 вересня 2002 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 У 2018 році шлюб було розірвано. Від шлюбу мають двох дочок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення шлюбних відносин, старша дочка ОСОБА_4 залишилася проживати з батьком - відповідачем ОСОБА_2 , а менша дочка ОСОБА_5 проживала разом з нею. У серпні 2018 року відповідач забрав меншу дочку ОСОБА_5 з дитсадка до місця проживання своїх батьків, де він проживає разом зі старшою донькою ОСОБА_4 та заборонив їй бачитися з дитиною. Коли вона приходить до дитини, він вчиняє скандали і намовляє старшу доньку щоб вона називала її «алкоголічкою» і налаштовує дітей проти неї. Вона має постійне місце проживання, спиртними напоями не зловживає, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно, добре відноситься до дітей. Відповідно до довідки зі школи, вона протягом 2017-2018 років відвідувала батьківські збори та позашкільні заходи. Менша донька ОСОБА_5 має інвалідність, а тому їй необхідне материнське відношення, материнська турбота та догляд. Просить суд визначити місце проживання доньки ОСОБА_5 разом з нею.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. В той же час зазначили, що у справі немає жодних підтверджень, що позивач страждає на алкогольну залежність, на обліку у лікаря-нарколога вона не перебуває. Звертають увагу суду на те, що малолітня ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю і потребує материнської турботи.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму, а саме: 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування пред`явленого зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив, що 07.09.2002 року він уклав шлюб із відповідачем ОСОБА_1 Від шлюбу має двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки вона на цікавиться інтересами сім`ї та вихованням дітей, зловживає спиртними напоями, крім того допустила подружню невірність, що стало причиною виникнення між ними постійних скандалів. З середини грудня 2017 року шлюбні стосунки були припинені і з цього часу вони перестали вести спільне господарство. У 2018 році шлюб за рішенням суду було розірвано. З середини липня 2018 року діти проживають з ним у його батьків, оскільки подальше спільне проживання з відповідачем у спільній квартирі стало неможливим, зважаючи на систематичне зловживання нею алкогольними напоями та влаштування скандалів. Зважаючи на те, що діти знаходяться на повному його утриманні, а відповідач ОСОБА_1 жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, просить стягнути з неї аліменти на утримання дітей.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки вона не здатна забезпечити умови для виховання та проживання дітей. Звернули увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя, часто залишала дітей самих дома, що ставало приводом для виклику правоохоронних органів та працівників служби у справах дітей. Майже щодня поверталася з роботи в нетверезому стані, не готувала дітям їжу, а лягала спати або вчиняла істерику, чим лякала дітей. Поміж тим, позивач ОСОБА_1 ніде не працює і не має доходу, а тому не здатна забезпечити належні умови для проживання дитини з інвалідністю. Натомість відповідач має постійне місце роботи та джерело доходу, належним чином піклується про дітей, їх виховання та дозвілля. Забезпечує відпочинок на морі. Наполягали на задоволенні вимог про стягнення аліментів за зустрічним позовом з відповідача ОСОБА_1

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов не визнала.

Представник третьої особи - начальник служби у справах дітей Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області Логвиненко А.В. пояснила суду, що відповідно до розпорядження Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області №232 від 26.11.2018 визначено місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 разом з батьком ОСОБА_2 за його місцем проживання по АДРЕСА_1 . Вказане розпорядження прийняте на підставі рішення комісії райдержадміністрації з питань захисту прав дитини від 21.11.2018 №12, яким одноголосно було вирішено доцільним проживання дітей разом з батьком. У спілкуванні з батьком дітей, останні висловлював бажання зберегти сім`ю за умови, що дружина перестане зловживати алкоголем та отримає лікування від алкоголізму. Мати висловлювала бажання жити разом зі своїми дітьми. Умови проживання трішки кращі у батька дітей, оскільки в будинку є окрема кімната для дітей. Крім цього, комісія враховувала той аспект, що мати дітей не має місця роботи та джерела доходу. Як пояснила їм ОСОБА_1 , вона звільнилася з роботи через сімейні скандали та судові справи з цього приводу. Також представники поліції повідомляли у службу про факт залишення дітей без батьківського нагляду в нічний час, оскільки батько був на роботі, а мама в квартирі була відсутня. Старша донька ОСОБА_4 висловила бажання проживати разом з батьком, оскільки мама зловживає алкоголем.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтв про народження батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка неповнолітня ОСОБА_4 висловила бажання проживати з батьком та молодшою сестрою, оскільки мама систематично випиває і веде аморальний спосіб життя. Це почалося приблизно 3 роки тому з нечастого випивання. Мама часто почала приходити додому у нетверезому стані, в результаті чого виникали сварки, і щоб сестричка цього не бачила вони з батьком перейшли жити до бабусі. Батько пропонував мамі, щоб вона пройшла курс лікування, однак вона то погоджувалася, то відмовлялася. Траплялися випадки коли мати залишала їх самих на 2 дні. З батьком і з меншою сестрою вони їздили на море, а де в цей час була мама, не знає. Молодша сестричка хоче жити з батьком і з нею, а маму боїться. Оскільки батько не п`є і веде нормальний спосіб життя, то вона хоче проживати з ним.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що знає подружжя ОСОБА_2 тільки як сусідів, вже років 5. Про зловживання ОСОБА_1 алкоголем не знає. Щось подібне чув тільки від її чоловіка. ОСОБА_2 заводив у садочок і забирав дитину, або ж це робила старша дочка ОСОБА_4 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , повідомила суду, що вона є сусідкою подружжя ОСОБА_2 . Часто ставала свідком їх сімейних конфліктів, чула шум з їх квартири. ОСОБА_1 бачила неодноразово у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що її син ОСОБА_2 , коли стало нестерпно проживати з дружиною перейшов разом з дітьми жити до них. Відразу між сином та дружиною були хороші стосунки. Потім ОСОБА_1 почала гуляти і пиячити. Це чула від сина і від онучки. Не раз бачила її у нетверезому стані. Син хазяйновитий, господарство тримав у них дома, куди приходив поратися з квартири, щоб забезпечити сім`ю, доглядав батька.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що 16.01.2019 року був виклик швидкої допомоги за місцем проживання ОСОБА_1 через втрату свідомості. У квартирі була присутня ОСОБА_1 і її колишній чоловік. ОСОБА_1 лежала у ліжку, трішки збуджена, від допомоги не відмовлялася, від ін`єкції відмовилася. Зі слів чоловіка вона вживала алкоголь, йшла по коридору і впала. Призначив сорбент, який знімає інтоксикацію. У даному випадку алкогольну інтоксикацію. Крім запаху алкоголю та збудження, ОСОБА_1 була адекватна, відповідала на всі його запитання.

Відповідно до довідки Лисянської селищної ради Черкаської області на утриманні ОСОБА_2 знаходяться неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.33)

Згідно з довідкою про доходи від 20.08.2018р. №76, виданої ОСОБА_2 , його дохід у публічному акціонерному товаристві по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» за період з серпня 2017 по серпень 2018 року становить 52622,78 грн. (а.с.34)

Згідно з довідкою центру зайнятості Лисянської районної філії від 21.08.2018 №01-21/286 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лисянському РПЗ з 05.07.2018 року як безробітна. (а.с.31)

Відповідно до довідок Лисянської ЦРЛ ОСОБА_1 на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває і за допомогою не зверталася.

(а.с.77,78)

Згідно з розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області №232 від 26.11.2018 визначено місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 разом з батьком ОСОБА_2 за його місцем проживання по АДРЕСА_1 . (а.с.120)

Відповідно до ст.19 Сімейного кодексу України (далі СК України) при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно зі ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Тим більш, що позивач не заперечує проти спілкування дитини з матір`ю.

Крім того, сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, з яких дитині краще проживати з батьком ніж з матір`ю.

Враховуючи вік малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день ухвалення судового рішення не може дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, суд вважає, що на даний час проживання малолітньої дочки з батьком, яка фактично проживає з ним, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи у зв`язку з фізіологічними особливостями, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному. В судовому засіданні на даний час не встановлено, що проживання дитини з матір`ю позитивно сприятиме розвитку дитини як психологічному так і фізичному, враховуючи що між сторонами існує конфлікт на грунті особистих відносин та батько не перешкоджає матері спілкуватись з дітьми.

Отже, враховуючи висновок органу опіки та піклування, наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини у батька, який працює, має стабільний дохід, має можливість утримувати малолітню доньку ОСОБА_5 матеріально, відсутність належних доказів, які б свідчили про недоцільність місця проживання дитини з батьком, з метою забезпечення інтересів дитини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини з нею.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, то суд приходить до висновку про задоволення цієї вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України, закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Ст. 27 Конвенції ООН "Про права дитини", передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно з положеннями ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджеий судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене, вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму, а саме: 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати, пов`язані з витратами на правничу допомогу у розмірі 8970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник Павленко С. І . надав суду докази витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8970 гривень, що підтверджується детальним розрахунком наданих послуг та квитанціями.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 19, 157-159, 161, 164, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви - 08 серпня 2018 року і до досягнення повноліття дітьми.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з витратими на правничу допомогу в розмірі 8970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Судові витрати позивача ОСОБА_1 віднести на її рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб