Рішення № 81812315, 14.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/115/19

Справа №760/27342/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивача- ОСОБА_1

представника 3-ї особи 1- Паламарчука В.В.

представника 3-ї особи 2- Калугіної З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство »Енергобанк», Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсними електронних торгів, скасування та визнання недійсною заявки про проведення електронних торгів, скасування та визнання недійсним протоколу про проведення електронних торгів та витребування майна,суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить:

-визнати недійсними електронні торги, проведені 10 травня 2017 року, за результатами яких складено протокол № 255196 від 10 травня 2017 року та акт № 35378171 від 26 травня 2017 року;

-скасувати, визнати недійсною заявку про проведення електронних торгів від 22 лютого 2017 року за № 35378171/5 (ВП № 35378171) за підписом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Подолянко І.А.

-скасувати, визнати недійсним протокол про проведення електронних торгів від 10 травня 2017 року за № 255196 та Акт про проведені електронні торги від 26 травня 2017 року за № 35378171;

-витребувати автомобіль ACURA RDX, легковий універсал-В, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, у ОСОБА_3 , який належить на праві власності їй та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Посилається в позові на те, що 05 липня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 35378171 в Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві їй стало відомо, що автомобіль ACURA RDX, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, був реалізований на електронних торгах, проведених 10 травня 2017 року, за результатами проведення яких був складений Акт № 35378171 про проведені електронні торги від 26 травня 2017 року.

Слідчим відділом ДПІ у Деснянському районі м. Києва проводилося досудове розслідування в кримінальній справі № 55-3471, яка була порушена відносно неї, як директора ТОВ «Компанія «Енерготрейд», за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

В якості забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову, поданого в рамках кримінальної справи, старшим слідчим СВ ДПІ У Деснянському районі м. Києва Бишовцем І.І. була винесена постанова про накладення арешту на майно, в тому числі і на автомобіль ACURA RDX д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 з зобов`язанням організувати належне зберігання майна, а також з забороною відчуження.

06 вересня 2012 року постанова була направлена на виконання до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, а також для виконання на адресу начальника Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

14 жовтня 2013 року на підставі матеріалів кримінальної справи № 55-3471 в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження за № 32013110030000147.

Станом на момент звернення до суду кримінальне провадження відносно неї знаходиться в провадженні Оболонського районного суду м. Києва, рішення по суті не прийнято.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що належний їй автомобіль перебував у розшуку, в зв`язку з чим 25 квітня 2014 року працівниками полку ДПС ДАІ був затриманий та доставлений на майданчик тимчасового зберігання по вул. Новій,1 в м. Києві.

26 квітня 2016 року був складений акт опису та арешту майна у виконавчому провадженні і в цей же день був складений акт приймання-передачі майна, за яким вказаний автомобіль був переданий від державного виконавця до ДП «СЕТАМ» в особі приймальника філії міста Києва та Київської області Кахана В. Д ., який діяв на підставі довіреності.

27 жовтня 2016 року державним виконавцем Лозовою А.І. була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ» для визначення початкової вартості автомобіля для подальшої реалізації з електронних торгів.

06 грудня 2016 року був складений Звіт та висновок про незалежну оцінку транспортного засобу, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки ACURA RDX д.н.з. НОМЕР_1 на момент оцінки склала НОМЕР_3 , 00 гр.

22 лютого 2017 року на адресу ДП «СЕТАМ» за № 35378171 /5 було направлено заявку на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

З супровідного листа вбачається, що в відомостях про обтяження майна зазначені виключно постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 29 листопада 2012 року та 06 жовтня 2014 року.

Обтяження, накладене на її майно постановою слідчого Бишовця І.І. від 06 вересня 2012 року в рамках кримінальної справи № 55-3471, не зазначене, хоча слідчим було направлено вищезазначену постанову на адресу виконавчої служби для виконання.

Як вбачається з Акту про проведення електронних торгів № 35378171 від 26 травня 2017 року та протоколу № 255196 проведення електронних торгів, переможцем визнано ОСОБА_3 , який придбав майно за ціною 288 804, 00 гр.

В акті зазначено, що даний акт є підставою для подальшого оформлення покупцем права власності на зазначене майно.

Враховуючи, що слідчим Бишовцем І.І. на адресу виконавчої служби була направлена постанова про накладення арешту на спірний автомобіль, на час проведення торгів постанова не була скасована, вважає, що державним виконавцем безпідставно були підготовлені заявки на проведення електронних торгів з реалізації арештованого автомобіля.

Крім того, її не було повідомлено про початок примусового виконання та подальші дії, вчиненні в рамках виконавчого провадження, що призвело до незаконної реалізації автомобіля та позбавило її можливості захистити свої права та не допустити реалізацію арештованого автомобіля.

Вважає, що електронні торги були проведені з порушеннями та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з`явився.

Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проаналізував вчинені дії в межах виконавчого провадження, зазначивши при цьому, що дії державного виконавця у встановленому законом порядку при виконанні рішення суду сторонами виконавчого провадження та іншими особами не оскаржувалися.

Вважаючи свої дії правомірними при виконанні рішення суду просить у позові відмовити.

Представник відповідача - ДП «СЕТАМ» в судове засідання також не з`явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Надіслав до суду відзив, в якому проти позову також заперечував.

Зазначив, що дії з підготовки передачі майна на електронні торги вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства ДП`Сетам», як Організатором, не здійснюється.

За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Тобто, державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Вважає, що позивачкою не доведено, що ДП "СЕТАМ" при проведенні торгів за лотом № 211884 з реалізації транспортного засобу ACURA RDX, 2007 року випуску, № кузова: 5 НОМЕР_5 , ДНЗ: НОМЕР_1 , було порушено вимоги Порядку реалізації арештованого майна та її права їх проведенням.

Крім того, позивач не зазначила будь-яких порушень Організатором торгів, а лише обґрунтовує свої вимоги аналізом дій державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Виходячи з цього, також просить у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явився, надав до суду відзив, яким проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві ДП`СЕТАМ», і просить у позові відмовити.

14 березня 2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивачка зазначає, що внаслідок проведення електронних торгів були порушенні її права та інтереси, а також вимоги закону.

Крім того, зазначила, що в рамках кримінального провадження був заявлений цивільний позов, а тому дії слідчого щодо накладення арешту на майно є правомірними, на відміну від дій державного виконавця.

Представник третьої особи 1 - ПАТ «Енергобанк» в судовому засіданні проти позову заперечував.

Зазначив, що згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно можуть бути обмежені тільки за умови, що рухоме або нерухоме майно перебуває в іпотеці або заставі третіх осіб.

З поданих матеріалів та наявної інформації транспортний засіб марки ACURA RDX д.н.з. НОМЕР_1 не виступав забезпеченням виконання основного зобов`язання позичальника.

Таким чином, вважає, що державний виконавець правомірно звернув стягнення на автотранспортний засіб та в подальшому передав на реалізацію до ДП «СЕТАМ».

Крім того, посадові особи органів ДВС - державні виконавці та органи, що входять до системи примусового виконання рішень, не є суб`єктами, що виконують постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Підставою для накладення арешту на майно та заборону на його відчуження стало припущення посадової особи ДПІ про можливий цивільний позов у рамках кримінальної справи та/або можливу конфіскацію майна згідно вироку суду.

Зазначив також, що направлення 30 квітня 2014 року слідчим повідомлення про заборону безпідставного відчуження транспортного засобу, направлення подібного повідомлення є безпосереднім втручанням у виконавче провадження посадовими особами ДПІ, оскільки органи Державної податкової інспекції не входять до системи Міністерства юстиції України.

Процесуальне керівництво та контроль за законністю виконавчого провадження здійснює МЮ України через свої структурні підрозділи.

Заборона втручання у процес примусового виконання рішення суду передбачена ч. 7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».

Також зазначає, що позові не зазначено жодних обставин та не надано відповідних належних та допустимих доказів, які свідчили про порушення процесу (процедури) реалізації арештованого рухомого майна посадовими особами ДП "СЕТАМ".

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Представник третьої особи - Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва в судовому засіданні позов підтримала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодекс), зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури порядку проведення торгів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 22 лютого 2017 року у справі 6-2677цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 21 листопада 2012 року Оболонським районним судом м. Києва в справі № 2-2874/2012 про стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 205 810, 07 гр.

Постановою державного виконавця від 28 листопада 2012 року було відкрито виконавче провадження № 35378171.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем отримана інформація від УДАІ ГУ МВС у м. Києві, відповідно до якої позивачці, як боржнику, на праві власності належить транспортний засіб - автомобіль марки ACURA RDX, д.н.з. НОМЕР_1 .

26 квітня 2016 року державним виконавцем був складений Акт опису й арешту майна в присутності ОСОБА_4 , у якого автомобіль знаходився на відповідальному зберіганні.

Представник позивачки в судовому засіданні підтвердив, що дії державного виконавця при його складанні позивачкою не оскаржувалися.

З матеріалів виконавчого провадження, долучених до матеріалів справи, вбачається, що представник позивачки 15 лютого 2013 року ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, тобто володів інформацією про його відкриття.

/ т.2, а.с. 93 - 95; 98; 101 - 106; 108 - 109; 134 - 136; 153 /

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

27 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення початкової вартості транспортного засобу - автомобіля марки ACURA RDX, д.н.з. НОМЕР_1 для його подальшої реалізації.

Зазначену постанову направлено на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, проте поштове відправлення повернулося на адресу відділу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, тобто не було витребувано позивачкою, як адресатом, з поштового відділення.

/ т.2, а.с. 151 - 152; 154 - 156 /

06 грудня 2016 року в провадження державного виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку транспортного засобу марки ACURA RDX д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого ринкова вартість автомобіля була визначена в розмірі 352 200, 00 гр.

08 грудня 2016 року даний звіт був направлений на адресу позивачки, вказану у виконавчому документі.

Представник позивачки в судовому засіданні зазначив, що Звіт про оцінку транспортного засобу позивачкою також не оскаржувався.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431,реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ зазначеного Порядку заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

На виконання зазначеної норми 21 лютого 2017 року державним виконавцем сформовано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 21 лютого 2017 року, відповідно до якого інформація про обтяження на підставі постанови по кримінальній справі № 55-3471 відсутня.

22 лютого 2017 року до ДП «СЕТАМ» направлено пакет документів для передачі на реалізацію транспортного засобу ACURA RDX, легковий універсал - В, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

/ т.2, а.с. 159 - 191, 201 - 205; 230 - 232 /

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку передбачено, що організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до протоколу № 25519 проведення електронних торгів від 10 травня 2017 року переможцем торгів став ОСОБА_3 , ціна продажу майна склала 288 804, 00 гр.

Постановою державного виконавця від 31 травня 2017 року був знятий арешт з транспортного засобу ACURA RDX, легковий універсал - В, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року був задоволений позов ОСОБА_3 про звільнення транспортного засобу з-під арешту.

/ т.2, а.с. 193 - 199; 207; 210; 220 - 222 /

З точки зору закону реалізація майна на аукціоні полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону.

Складання за результатами їх проведення Акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, а саме ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Тобто, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними підлягає з`ясуванню, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 25.12.2015 та Закону України «Про виконавче провадження», і чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання таких торгів недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених вище приведеними нормативними актами.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року та інших.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, згідно вимог ст.ст.77 - 80 ЦПК України, мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Звертаючись до суду, позивачкою не надано будь-яких доказів, які б свідчили про допущені порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, як і доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і її права та законні інтереси, як боржника виконавчого провадження, були порушені.

Не надано таких доказів і представником позивачки в судовому засіданні.

Посилання представника позивачки на допущені порушення державним виконавцем при проведенні виконавчих дій, не можуть прийматися до уваги, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Про це ж зазначено в постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, згідно якої порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі №910/10136/17, в якій зазначив, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону при проведенні електронних торгів з реалізації спірного автомобіля, права позивачки, як боржника в виконавчому провадженні, при їх проведенні порушені не були, а тому підстави для задоволення вимог позивачки відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивачки в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом п.1 ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 2012 року вбачається, що даною постановою боржнику, тобто позивачці, був наданий 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення суду.

При цьому було зазначено, що в разі невиконання боржником рішення в наданий для добровільного виконання строк рішення буде виконуватися в примусовому порядку.

/ т.1, а.с. 168 /

Як вбачаться з матеріалів виконавчого провадження і не спростовується представником позивача, 15 лютого 2013 року він ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження.

Виходячи з цього, а також відсутності обов`язку у державного виконавця повідомляти учасників виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду, твердження представника позивача не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 650, 655, ч.4 ст.656 ЦК України, ст.ст. 1,18,20,26,52,54, 58,83 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, скасування та визнання недійсною заявки про проведення електронних торгів, скасування та визнання недійсним протоколу про проведення електронних торгів та витребування майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва