Рішення № 81806123, 15.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2019 Справа №607/2575/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., представника позивача – адвоката Александрова Віктора Валерійовича, представника відповідача – Кондрат Лілії Романівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Александров Віктор Валерійович, до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Александров В.В., пред`явив в суд позов до відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції у якому заявляє вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 144899 від 03 січня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1'020 грн. Аргументуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню. Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, який він очолює, не є балансоутримувачем шляхо-мостового господарства в розумінні Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів. У спірній постанові не зазначено про розміри вибоїн, що свідчить про те, що інспектором не було встановлено факту порушення вимог до експлуатаційного стану дороги, визначеного ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

Представник відповідача подала відзив у якому зазначає, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а спірну постанову законною та обґрунтованою.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, забезпечивши явку свого представника – адвоката Александрова В.В., котрий позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з мотивів, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 144899 від 03 січня 2019 року (далі також можна вживатись як Спірна постанова), ОСОБА_1 , 02 січня 2019 року о 13 год. 00 хв. по вулиці Наливайка, Чехова, ОСОБА_2 , С.Бандери, майдан Волі, Руська, Протасевича, Об`їзна, Микулинецька, Острозького, Збаразька АДРЕСА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , будучи посадовою особою – начальником Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, балансоутримувачем вуличної мережі м. Тернополя, не вжив відповідних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вуличної мережі та шляхово-мостового господарства на якій під час обстеження було виявлено глибокі вибоїни та ямковість, чим порушив пункт 1.5. Правил дорожнього руху (далі ПДР), пункти 3.1.1., 3.1.2. ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 140 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1'020 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 140 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Як уже зазначено вище, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 притягнуто за те, що ним було допущено виникнення у дорожньому полотні глибоких вибоїн, чим порушено пункт 1.5. ПДР, пункти 3.1.1., 3.1.2. ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

Тобто, при винесенні спірної постанови уповноваженою на це посадовою особою було встановлено, що об`єктивною стороною адміністративного проступку, котрий ставиться в вину ОСОБА_1 було порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг та вулиць.

Пунктом 1.5. ПДР визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Вказана норма права за способом її викладення є бланкетною, оскільки закріплює лише загальні ознаки правила поведінки. Для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатися до норм іншого нормативного акта іншої галузі права.

У випадку із складенням Спірної постанови, такими актами є ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (далі також може вживатись як Стандарти)

Згідно з пунктом 3.1.1. Стандартів, покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1 (від 1 до 5 діб). При цьому, стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, щодекадно.

Пунктом 3.1.2. Стандарту, визначено, що гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг ІIII категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.

З комплексного аналізу вказаних пунктів Стандартів стає очевидним, що самі по собі осідання, вибоїни, напливи чи інші деформації покриття проїзної частини, що утруднюють рух транспортних засобів не є порушенням вимог закону за умови, якщо вони не перевищують гранично допустимих розмірів, котрі чітко визначені.

Отже, доленосним у даному випадку є визначення розміру конкретного пошкодження, що у подальшому дало б можливість стверджувати чи спростувати перевищення граничного допустимого розміру і як наслідок – свідчити про наявність, або відсутність порушення зазначених вимог Стандартів.

Доказів того, що на ділянках дороги про які зазначено у Спірній постанові були наявні вибоїни та ямковість, котрі б перевищували гранично допустимі розміри суду не надано.

Як у Спірній постанові, так і у акті обстеження вуличної мережі м. Тернополя від 02 січня 2019 року (а.с. 50-51) працівниками поліції застосовано поняття «глибокі вибоїни», котре є оціночним, а тому до уваги судом братись не може.

Такий акт є недопустимим доказом, відповідно до частини 2 ст. 74 КАС України, оскільки викладені у ньому обставини повинні бути підтверджені конкретними засобами, а саме пристроями вимірювальної техніки.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам частини 2 ст. 77 КАС України, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, котрі обґрунтовували б прийняття ним Спірної постанови та підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 140 КУпАП за обставин, викладених у цій постанові.

Зазначені обставини приводь суд до висновку про відсутність такого складу.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

За даних обставин, враховуючи, що судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення суд вважає за недоцільне піддавати правовому аналізу усі інші доводи позивача, котрі стосуються винесення Спірної постанови.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Александров Віктор Валерійович, до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 144899 від 03 січня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1'020 грн. – скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення – провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 15 травня 2019 року.

Реквізити сторін:

- ОСОБА_1 – місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції – місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка