Рішення № 81805804, 17.05.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/167/19

Провадження №2/603/183/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г. ,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монастириської міськоїради Тернопільської області (далі – Монастириська міська рада) про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , яку прийняв позивач, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на майно, що підлягає спадкуванню, тому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 117,3 кв.м, житловою – 49,8 кв.м під літерою «А», стайня «Б», стодола «В», огорожа №1, ворота №2, відмостка №3.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувшись в суд з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу у їхній відсутності, погодилися з обставинами, викладеними у позові, позов визнали повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.1962 року батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.04.2019 року, актовий запис №5.

Відповідно до архівного витягу з протоколу дванадцятої сесії п`ятого скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 16.06.2007 року рішенням №244 від 16.06.2007 року ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельні ділянки, що знаходяться у його користуванні для будівництва та обслуговування особистого селянського господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,41 га, з яких: 0,10 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку; 0,31 га – для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ксерокопії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 28.05.1986 року житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_2

Як вбачається зі змісту інформаційного листа КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» №124 від 15.05.2019 року, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_3 ) зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, яке видане 20.06.1986 року Монастириською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Монастириської міської ради від 28.05.1986 року за №73, інвентаризаційна справа на житловий будинок з надвірними будівлями заведена 1973 року за №108Б. Номер будинку з № НОМЕР_3 на НОМЕР_4 на підставі рішення виконавчого комітету Монастириської міської міської ради від 28.10.1987 року за №196, назву вулиці на Гнатюка змінено згідно рішення восьмої сесії двадцять першого скликання Монастириської міської ради від 13.03.1992 року.

На даний час вказане свідоцтво про право особистої власності втрачено, з приводу чого позивачем розміщено у районній редакції газети «Вістя Придністров`я» (№4 (45-7277) від 2.11.2018 року) оголошення про те, щоб вважати недійсним загублене свідоцтво.

Як вбачається з даних архівного витягу з протоколу восьмої сесії двадцять першого скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 13.03.1992 року, на підставі рішення від 13.03.1992 року вул. Чкалова у м. Монастириська перейменовано на вул. Гнатюка.

Зі змісту довідки №433, виданої 19.12.2018 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації», вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 117,3 кв.м, житловою – 49,8 кв.м під літерою «А», стайня «Б», стодола «В», огорожа №1, ворота №2, відмостка №3, що також підтверджується даними технічного паспорта, виготовленого 18.12.2018 року КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 26.08.2008 року, актовий запис №65.

Згідно довідки №3015, виданої 30.10.2018 року Монастириською міською радою, ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_1 , похоронив свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживав з ним разом до дня його смерті, вели спільне господарство.

Зі змісту письмової відповіді Монастириської державної нотаріальної контори №161/01-16 від 28.03.2019 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №126/01-16 від 6.03.2019 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР ( 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання про підставність позову, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 328, 1217, 1218, 1268, 1296 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 117,3 кв.м, житловою – 49,8 кв.м під літерою «А», стайня «Б», стодола «В», огорожа №1, ворота №2, відмостка №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Монастириська міська рада Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова