Ухвала суду № 81803482, 14.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Номер провадження 2/522/1070/19

Справа № 522/15657/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Одеської міської ради ( м. Одеса, площа Думська, 1) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, про зобов`язання вчинити певні дії.

У судові засідання позивач та його представник повторно не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, із заявою про розгляд справи у відсутність до суду не звертались.

Про день, час та місце судових засідань сторони були повідомлені судом належним чином.

Представники відповідачів подали заяви про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.

У зв`язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, суд надходить до висновку про те, що справа підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Одеської міської ради (м. Одеса, площа Думська, 1) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: