Вирок № 81802674, 17.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9560/19

Провадження № 1-кп/520/719/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2019 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Федулеєвої Ю.О.,

за участю секретаря - Цвігун А.В.,

прокурора - Сакала С.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Билиці І.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161480000666 від 15.03.2019 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 12.11.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, 13.05.2014 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України, на підставі ст. 71 КК України, призначене покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі, 23.11.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 14.03.2019 року, приблизно о 22 годині 55 хвилин, біля будинку № 2 по вул. Василя Симоненко в м. Одесі у ОСОБА_2 , який побачив у правій руці свого знайомого ОСОБА_1 мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 4» з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_1 , на рахунку якого була 1 грн., виник злочинний умисел на заволодіння цим майном ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою, повторно.

Після цього, приблизно о 23 годині даного дня, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_2 в м. Одесі з метою заволодінні вищевказаним майно ОСОБА_1 , шляхом зловживання довірою останнього, попросив ОСОБА_1 передати йому цей мобільний телефон під приводом здійснення перегляду інтернет-сторінки соціальної мережі «Інстаграм», запевнивши ОСОБА_1 , що поверне даний мобільний телефон через 3 хвилини.

Потім, ОСОБА_1 , будучи введеним в оману ОСОБА_2 , добровільно передав останньому в праву руку свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 4» - вартістю 2500 грн. з сім картою оператора мобільного зв`язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_1 - вартістю 30 грн., на рахунку кого була 1 грн. Заволодівши цим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_2 втік з даним майном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 2531.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В підготовчому судовому засіданні надійшла угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, складена 15.05.2019 року, у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України. Згідно вказаної угоди потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України.

ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та відшкодував збитки.

Відповідно до угоди про примирення, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. Матеріальна шкода на загальну суму 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одна) гривень, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована в повному обсязі. Обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки ст.ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені положеннями ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив вказану угоду затвердити та призначити узгоджений вид та розмір покарання. Зазначив, що заподіяну потерпілому шкоду повністю відшкодував, при цьому, визнав себе винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, щиро розкаявся.

Захисник обвинуваченого також просив суд затвердити угоду про примирення.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав угоду про примирення між ним та обвинуваченим та просив її затвердити, зазначив, що жодних матеріальних претензій до обвинуваченого немає.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а тому підтримав клопотання потерпілого та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до переконання, що угоду про примирення слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Вказаний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України. Потерпілий також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про примирення добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок. Умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін і потерпілого, укладення угоди було добровільним, обвинувачений і потерпілий примирились.

Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання про необхідність затвердження угоди про примирення, укладену між обвинуваченим та потерпілим і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 469, 471, 474,475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 15.05.2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному проваджені №12019161480000666 від 15.03.2019 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому, узгоджене сторонами угоди, покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Федулеєва Ю. О.