Рішення № 81802192, 15.05.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/530/19

Провадження № 2/500/1582/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Грубіян Л.І.,

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїл цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КЗ «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КЗ «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» про позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження та стягнення аліментів на його утримання у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна або дитячого закладу, в якому буде перебувати дитина, щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви до Ізмаїльського міськрайонного суду до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що матір`ю дитини є - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_2 , постійно змінює місце проживання, не працевлаштована. Батьком дитини є - ОСОБА_3 , державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України. Малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, в службі у справах дітей.

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 23.11.2016 року, дитину було знайдено та влаштовано до КЗ «Ізмаїльська міська центральна лікарня». На підставі рішення виконавчого комітету «Про влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого закладу на повне державне забезпечення» № 1923 від 13.12.2016 року, малолітню дитину було влаштовано до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини.

Згідно з заявою-матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рішенням виконавчого комітету «Про повернення малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю» № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року, малолітнього ОСОБА_1 було повернуто матері.

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 13.11.2018 року, дитину було знайдено та влаштовано до КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Дитина була вилучена з приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де перебувала у чужих людей без нагляду та контролю матері.

ОСОБА_2 проживала в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із співмешканцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьківські обов`язки мати не виконувала, дитина була недоглянута, умови проживання загрожували життю та здоров`ю дитини.

Станом на 23.01.2019, у матері дитини, ОСОБА_2 , немає ніякого житла, адреса проживання невідома, обстежити житлові умови немає можливості.

З моменту влаштування дитини до державного закладу, мати дитини, ОСОБА_2 , жодного разу не звернулась ні до служби у справах дітей, ні до Ізмаїльського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, жодної заяви щодо повернення дитини не надходило, мати не виявила бажання повернути дитину в сім`ю.

Відповідно до акту про результати відвідування та піклування дитиною Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини № 02/06-05 від 15.01.2019, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати жодного разу не відвідала, не поцікавилась його долею, станом здоров`я ні в усній, ні в письмовій формі, тобто самоусунулась від виховання та утримання дитини.

Враховуючи повторне перебування малолітньої дитини ОСОБА_1 в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини, проведеної роботи спеціалістами служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради. Ізмаїльського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді щодо розшуку ОСОБА_2 , однак, станом на 23.01.2019 та протягом всього періоду мати жодного разу не відвідала дитину в дитячому державному закладі.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явилась, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача та на підставі ч.1 ст.280, ст. 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи КЗ «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» - Левченко Х.С. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

15.05.2019 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

За змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» за № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1100 від 23.10.2015 року. (а.с.6)

Відомості про батька в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_1 внесені згідно ч.1 ст. 135 СК України.

Орган опіки та піклування виконкому Ізмаїльської міської ради 24.01.2019 року дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з моменту повторного влаштування дитини до державного закладу, мати дитини, ОСОБА_2 , жодного разу не звернулась ні до служби у справах дітей, ні до Ізмаїльського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, жодної заяви щодо повернення дитини не надходило, мати не виявила бажання повернути дитину в сім`ю, не цікавиться долею дитини, станом здоров`я, самоусунулась від виховання та утримання дитини, станом на 23.01.2019, у матері дитини немає ніякого житла, адреса проживання невідома, обстежити житлові умови немає можливості. (а.с.4-5).

Станом на 23.01.2019, у матері дитини, ОСОБА_2 , немає ніякого житла, адреса проживання невідома, обстежити житлові умови немає можливості.

З відповідачем ОСОБА_2 службою у справах дітей 06.12.2016 року, 20.02.2017 року, 20.03.2017 року проводилися бесіди про виконання батьківських обов`язків (а.с.15-17), а також проводилися обстеження умов проживання 27.03.2017 року, 22.09.2017 року, 11.01.2018 року (а.с. 18-20).

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 23.11.2016 року, дитину було знайдено та влаштовано до КЗ «Ізмаїльська міська центральна лікарня». (а.с. 10)

На підставі рішення виконавчого комітету «Про влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого закладу на повне державне забезпечення» № 1923 від 13.12.2016 року, малолітню дитину було влаштовано до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини.(а.с. 11)

Згідно з заявою-матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рішенням виконавчого комітету «Про повернення малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю» № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року, малолітнього ОСОБА_1 було повернуто матері.(а.с. 12)

Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 13.11.2018 року, дитину було знайдено та влаштовано до КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Дитина була вилучена з приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де перебувала у чужих людей без нагляду та контролю матері.(а.с. 13)

На підставі рішення виконавчого комітету «Про влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого закладу на повне державне забезпечення» № 1238 від 15.11.2018 року, малолітню дитину було влаштовано до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини.(а.с.14)

Відповідно до актів про результати відвідування та піклування дитиною Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини № 02/06-05 від 15.01.2019 та №02/06-49 від 13.05.2019 року, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати жодного разу не відвідала, не поцікавилась його долею, станом здоров`я ні в усній, ні в письмовій формі, тобто самоусунулась від виховання та утримання дитини.

Статтею 168 СК України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною. Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст.169 СК України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ст.191 СК України аліменти стягуються з дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що відповідач самоусунулася від виховання та утримання дитини, не цікавляться її здоров`ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна або дитячого закладу, в якому буде перебувати дитина, щомісячно, починаючи стягнення з 28.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

При розподілі витрат по справі суд керується загальними правилами ст.141 ЦПК України та стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141, 280-283 ЦПК України, ст.ст.141,150,164,165,166,180,182,191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КЗ «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 24.02.2017 року, орган, що видав 5119, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 24.02.2017 року, орган, що видав 5119, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти з усіх видів її доходів на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна або дитячого закладу, в якому буде перебувати дитина, щомісячно, починаючи стягнення з 28.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 24.02.2017 року, орган, що видав 5119, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Л.І.Грубіян