Рішення № 81801826, 17.05.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/52/2019

Справа № 537/2210/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Крюківська районна адміністрація виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області- Думчикова Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення та зняття з реєстрації місця проживання , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання останніх такими, що втратили право користування житловим будинком, виселення та зняття з реєстрації за місцем проживання.

В позові ОСОБА_1 вказує, що вона є власником житлового будинку з господарчими побудовами та на земельну ділянку площею 0,0540 га, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 пояснила, що їй на праві власності належить літня кухня, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якої проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,які самовільно зайняли гаражі та частину подвір`я, обмеживши доступ до належного їй майна.

Оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,чинять перешкоди у володінні та користуванні майном, вони не є членами сім`ї, будь-яких договорів укладено не було , ОСОБА_1 прохає суд усунути перешкоди у користування житловим будинком з господарськими будівлями та земельною ділянкою, шляхом їх виселення та зняття їх з реєстрації.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, прохали суд задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні з позовом не погодилися, вважають позов необґрунтованим та безпідставним, повідомили суд, що вони проживають за даною адресою з 2000року, вважають заповіт недійсним, прохали суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Крюківської районої адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засідання не з*явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення полагається на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його дружиною та власником даного домоволодіння, яке належить їй за заповітом після померлої бабусі ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі незаконно проживають в кухні, чинять перешкоди, постійно сваряться. Добровільно виселятися не мають бажання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що знайомі з 2013року, дійсно відповідачі мешкали кухні, а позивач проживала з бабусею в іншому будинку. Бабуся була інвалідом та померла в 2014році.Чому склала заповіт саме на позивача їй не відомо. Стосунки були добрі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що знайомий з відповідачами дуже давно. Знайомий з їхніми батьками, яки будували домоволодіння. В 2000році у відповідачів народилася дитина. Бабуся дійсно дозволила ОСОБА_12 побудувати гараж та інші побудови .

Дійсно між позивачем та відповідачами склалися недобросусідські відносини після смерті бабусі. Позивач погрожувала відповідачам виселенням через суд.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що з відповідачем знайомий з 8 класу, добра сім*я, разом будували гараж, за згодою бабусі, яка померла в 2014році.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що знайома з позивачем з 1983року. Також знайома з померлою бабусею ОСОБА_15 . Була свідком сварки між позивачем та відповідачами. Між позивачем та відповідачами існують не добрі відносини, відповідачі перешкоджають позивачу у користуванні її власністю, пошкодили насадження, побили її чоловіка, захопили гараж, заважають нормально жити.

Суд, заслухавши сторони по справі, свідків, вивчивши та проаналізувавши надані суду докази, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Пункт 7 ст. 92 Конституції України встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Зокрема, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов`язані з позбавленням його володінням майном.

В контексті ст.15 ЦК України право на захист порушеного права виникає у особи в разі його порушення, а способи захисту порушеного права прямо передбачені ст.16 ЦК України.

Доводячи суду обгрунтованість заявлених вимог, позивач просить винести рішення про захист порушеного права шляхом прийняття рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених у справі доказів, з врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про те, що в суді знайшов підтвердження факт, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, а спосіб захисту порушеного права цілком відповідає вимозі ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з дитинства проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, а належне майно заповіла їй, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок (а.с.6) та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку(а.с.7).

Судом встановлено, що власником житлового будинку з господарчими побудовами в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом/а.с 6/,копією технічного паспорта на садибний житловий будинок (а.с.10-14) та копіями витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9).

Із довідки Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 04.06.2018 року вбачається, що згідно реєстру територіальної громади за адресою: м .Кременчук, АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .(а.с.32).

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 поводять себе дуже агресивно по відношенню до неї, її сина та чоловіка. Постійно затівають сварки, нецензурно висловлюються, навмисно псують зелені насадження на подвір`ї.

Відповідачі порушують права ОСОБА_1 , в тому числі і право власності на домоволодіння, добровільно виселитись та надати доступ до господарських споруд ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовляються.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення та позбавлення права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оскільки підставою та предметом спору щодо зняття відповідача з реєстрації є захист права власності, а не оскарження дій органу реєстрації на який покладено лише обов`язок відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрації місця проживання та перебування особи, а також зняття з реєстрації, в тому числі і на підставі остаточного рішення суду, то рішенням суду щодо захисту порушеного права власності шляхом зняття особи з реєстрації не буде порушено прав і обов`язків органу реєстрації.

Оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проживають на літній кухні(літера В,в) та самовільно зайняли гаражі та частину подвір`я по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , домовленості щодо їх проживання сторонами не встановлено, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 128, 141, 268 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення та зняття з реєстрації місця проживання - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) належним їй на праві власності житловим будинком з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом їх виселення (з належним їм майном) з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема з літньої кухні(літера В,в) та гаражів(літера Ж,З).

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704/сімсот чотири/грн.. 80коп.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Суддя: Маханьков О.В.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 травня 2019 року.