Рішення № 81801095, 15.05.2019, Старобільський районний суд Луганської області

15.05.2019

Справа: 431/5398/18

Провадження: 2/431/71/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

За участю секретаря судових засідань Кустової О.О.,

Представника позивача: ОСОБА_1 .,

Представника відповідача: ОСОБА_2 А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, позивач звернувся з уточненою позовною заявою в якій посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ., у віці 90 років помер ОСОБА_4 , який є дідусем позивача - ОСОБА_3 . Батько позивача ОСОБА_5 , який за життя був спадкоємцем першої черги, після смерті свого батька – ОСОБА_4 помер у квітні 2014 року й тому, спадкоємців першої черги на даний час не існує. Позивач до моменту смерті свого дідуся проживав з ним разом – однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, а саме: грошові кошти у вигляді пенсії та соціальних (регресних) виплат, які були нараховані але невиплачені померлому спадкодавцю за життя – Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування України, розмір яких за підрахунками позивача складає приблизно 90 000 грн. – (пенсії), а також недоотриманих соціальних (регресних) виплат у сумі приблизно 64 500 грн. (1500 х 43 = 645000) із рахунку: 1500,00 грн., щомісяця – за період, що складає 43 місяців, починаючи з липня 2014 року по місяць смерті – лютий 2018 року включно. Просить визнати за ним право власності на гроші у виді недоотриманої суми виплат у розмірі 62585,64 грн., які входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких мав право його померлий дід ОСОБА_4 за своє життя й які підлягають коригуванню у зв`язку із зростанням цін споживчі товари та послуги в порядку встановленому ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області – нарахувати та виплатити позивачу зазначену суму у розмірі 62585,64 грн., з урахуванням коригуючого коефіцієнту як недоотриману суму страхової виплати, за життя, його дідом – за період починаючи з моменту припинення – липень 2014 р. по момент його смерті – лютий 2018 р. та зобов`язати сплатити зазначену суму на поточний рахунок Ощадбанку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив визнати за позивачем право власності на гроші у виді недоотриманої суми страхових виплат у розмірі 62585,64 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. На позовну заяву надав відзив, обґрунтовуючи свої доводи вказав, що згідно відомостей, отриманих з Реєстру, потерпілому – ОСОБА_4 призначені щомісячні соціальні виплати за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 у розрахунку за 1 місяць 1455,48 грн. Страхові виплати за червень 2014 року були виплачені потерпілому, що підтверджується витягами з Реєстру. Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

За життя ОСОБА_4 не зареєструвався у ФСС на території України, на обліку не перебував. До теперішнього часу відділення ФСС в м. Краснодоні зареєстровано на тимчасово не підконтрольній Україні території, в стані припинення не перебуває. Отже, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області не є правонаступником прав й обов`язків відділення в м. Краснодон.

Відповідач вважає, що оскільки ОСОБА_4 не нараховані щомісячні страхові виплати в разі часткової або повної втрати працездатності за період з 01.12.2014 р. до 07.02.2018 р. (дата смерті потерпілого), оскільки останній не звертався з заявою про поновлення раніше призначеної страхової виплати до робочих органів Фонду соціального страхування України, спадкоємець ОСОБА_3 також не має права на спадкування щомісячних страхових виплат, так як ці виплати не входять до складу спадщини в розумінні ст. 1227 ЦК України.

Суд, з`ясував позицію сторін, дослідив письмові докази, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за слідуючих підстав:

Взаємовідносини між сторонами регулюються нормами, що регулюють право на спадок ст.ст. 1227, 1258, 1266, 1268, 1270 ЦК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

За ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем другої черги за законом, як внук спадкодавця, що підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 18), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень на ОСОБА_5 (а.с. 19).

Таким чином, за ст. 1258 ЦК України визначена черговість спадкування за законом, де зазначено, що: 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1266 УК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України зазначено: 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Басової О.В. був визначений склад спадкоємців, само в особі позивача – ОСОБА_3 , 01.06.2018 року була відкрита спадкова справа за № 101.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , складається з нарахованих, але не сплачених йому Фондом соціального страхування виплат, з розрахунку 1455,48 грн. за 1 місяць, починаючи з липня 2014 р. до лютого 2018 року (43 місяці), що в грошовому вигляді складає 62585,64 грн. Щомісячні нарахування підтверджені роздруківками з бази даних «Реєстр потерпілих», наданих суду відповідачем (а.с. 116-127).

На підставі ст. 1227 ЦК України спадкоємець ОСОБА_3 , як спадкоємець 2 черги за законом має право на спадок у вигляді 62585,64 грн. спадкового майна, що відкрилось після смерті його дідуся ОСОБА_4 .

За ст. 9 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» державна соціальна допомога призначається місцевою державною адміністрацією.

Безпосереднє призначення, нарахування державної соціальної допомоги здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих комітетів органів міських, районних у містах (в разі їх утворення) рад відповідно до Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого наказом міністерства соціальної політики України, міністерства фінансів України, міністерства охорони здоров`я України 30.04.2002 № 226/293/169, зареєстрованого Мінюстом 31.05.2002 року за № 466/6754 (із змінами).

Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2002 року № 256, визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі й щодо виплати громадянам державної соціальної допомоги на центральному рівні є міністерство фінансів України, а на місцевому рівні - управління соціального захисту населення.

На підставі Постанови Правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 року № 466, починаючи з 24.07.2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи на території Донецької та Луганської областей та призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

З серпня 2014 року в Краснодонському районі Луганської області припинено виплату державної соціальної допомоги громадянам.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40 Закону було передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. З 01 січня 2015 року № 1105- ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Оскільки потерпілий ОСОБА_4 не звертався до робочих органів Фонду на території підконтрольній владі Україні, на обліку не перебував, тому на території, підконтрольній Україні, йому не нараховувались та не виплачувались щомісячні суми соціальної допомоги у зв`язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позивач ОСОБА_3 не звертався до відповідача про сплату належних йому, як спадкоємцю за законом страхових виплат, тому вимога позивача про зобов`язання відповідача сплатити йому грошові кошти не обґрунтована й в цій частині позивачеві необхідно відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки вирішення спору не зобов`язує відповідача до будь-яких дій й не встановлює його причетності до виникнення спору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1227, 1258, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою № 466 від 06.08.2014 р. Правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на гроші у виді недоотриманої суми виплат за період з 01.12.2014 р. до 07.02.2018 р. у розмірі 62585,64 грн., які входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких мав право його померлий дід ОСОБА_4 за своє життя.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити позивачу за необґрунтованістю.

Повне рішення виготовлене й проголошене 17.05.2019 року о 09 годині 30 хвилин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Ткач