Вирок № 81800883, 14.05.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/644/2018

Справа № 428/14654/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Подрябінкіної М.О.,

прокурора: Гуртового Б.І., Бахтизіна Є.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисників Горбатенка О.В., Пивоварова В.І.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене 25.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000280, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке, Красноармійського району, Донецької області, українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, який проходить військову службу у військовій частині А0536 Збройних силах України на посаді, начальника складу (продовольчої служби) взводу забезпечення, групи матеріального забезпечення ВОС-866427А, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018, близько 18-10 год., у світлий час доби, за відсутності атмосферних опадів, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія «серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 », з дозволом керування транспортними засобами які віднесені до категорії «В», керував технічно справним транспортним засобом - легковим автомобілем марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул. Танкістів, зі сторони бульвару Дружби Народів, у напрямку вул. Енергетиків м. Сєвєродонецька. Виїжджаючи, без зупинки, з другорядної дороги на перехрестя вказаних вулиць, проявив безпечність та неуважність, нехтуючи вимогами пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу у русі транспортного засобу легкового автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався проїжджою частиною вул. Енергетиків, з боку вул. Б. Ліщини, у бік проспекту Центральний, яка є головною дорогою. Внаслідок чого відбулося зіткнення зазначених транспортних засобів, в результаті якого пасажир транспортного засобу легкового автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 був госпіталізований до військового шпиталю м. Сєвєродонецька, де о 21.55 год. 25.09.2018 помер від отриманих під час дорожнього транспортної пригоди тілесних ушкоджень.

Також в результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій транспортного засобу легкового автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 отримала травми у вигляді забою, синця, тім`яної області голови зліва, забою м`яких тканин надлопаткової ділянки зліва. Малолітня ОСОБА_7 отримала травми у вигляді множених саден, подряпин в області спинки носу, лівої кісті, обох колінних суглобів».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 337/1 від 24.10.2018, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок множених пошкоджень кісток скелета і внутрішніх органів, які супроводжуються гострою крововтратою і травматичним шоком.

При дослідженні трупу виявлені пошкодження: садна голови, тулубу, кінцівок. Синці тулубу та нижніх кінцівок. Рана задньої поверхні правого стегна, закрита травма органів грудної та черевної порожнини, переломи 2-6 ребер з права по середнеключичній лінії, 8-11 ребер з права по близько хребетної лінії, 3-5 ребер зліва по передньопахвовій лінії, забій правого і лівого легень, забій правого куполу діафрагми, розрив і розтрощення правої і лівої долі печені, масивний крововилив навколо підшлункової залози в клітковину правої і лівої нирки, правий наднирник, масивна гематома зачеревного простору і в клітковину таза, масивний крововилив в брижейку тонкого і товстого кишечника, забій висхідного і поперечного відділу ободочної кишки, перелом кісток тазу у вигляді розриву крижово-клубовоїсуглоб справа,перелом правогокрила подвздошнойкості,перелом сідничноїкості справа,відкритого переламуправого стегна, закритого переламу лівого стегна, недокрів?я досліджуваних органів, гомоперитонеум (наявність у черевній порожнині 400 мл. рідкої крові).

Враховуючи характер і локалізацію тілесних пошкоджень, їх масивність, встановлено, що вони утворилися від дії тупого предмету, чи предметів, зі значною силою. Беручи до уваги характер і локалізацію тілесних пошкоджень, останні могли утворитися в результаті ударів о виступаючі частини салону автомобіля вмомент дорожньо-транспортної пригоди.

Усі пошкодження прижиттєві, утворилися у невеликий проміжок часу, практично одночасно. За ступенем тяжкості: закрита травма органів черевної порожнини з пошкодженням печінки, кишечнику, підшлункової залози, наднирників, а також відкриті переломи правого стегна мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення; переломи ребер, кісток таза, лівого стегна мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я; садна, синець мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Беручи до уваги характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_6 , напрямок дії травматичної сили був направлений в праву бокову поверхню тулубу, з права на ліво.

Враховуючі данні, отримані при дослідженні групу ОСОБА_6 в морзі, можна прийти до висновку, що він в момент спричинення йому тілесних ушкоджень (з найбільшою вірогідністю), розташовувався на задньому сидінні.

Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах, зазначених у постанові.

При судово-токсикологічному дослідженні крові спирту не виявлено.

Згідно звисновком судово-медичноїекспертизи № 490 від 11.10.2018, на підставі даних отриманих при експертизі ОСОБА_2 , даних медичної документації на її ім`я, встановлено, що при огляді експерта, будь яких ушкоджень у останньої не виявлено. У лікарні в неї встановлено: забій, синці тім`яної області голови зліва, забій м`яких тканин надлопаткової ділянки зліва. Дані тілесні ушкодження утворилися у наслідок дії предмету/предметів, можливо при ударі об частини салону, що виступають, легкового автомобіля у момент дорожньо-транспортної пригоди. За давністю медичної документації можуть відповідати 25.09.2018 та відносяться до легких тілесних пошкоджень.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 491 від 11.10.2018, на підставі даних отриманих при експертизі ОСОБА_7 , даних медичної документації на її ім`я, було встановлено, що при огляді ОСОБА_7 були виявлені пошкодження у вигляді рубців пальців лівої кисті. Дані рубці є наслідком загоєння, можливо, різаних ран. У лікарні встановлено: множені садни, подряпини в ділянці спинки носу, лівої кісті, обох колінних суглобів. Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії предмету, предметів, можливо, при ударах о частини салону автомобіля, що виступають, у момент дорожньо-транспортної пригоди. По давності згідно з медичною документації, можуть відповідати 25.09.2018 і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 4752 від 23.10.2018, встановлено наступне Узагальнюючим дослідженням наявних ушкоджень автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 (деформації крила переднього лівого, бризковика крила переднього лівого, лонжерону переднього лівого, крила переднього правого, бризковика крила переднього правого, лонжерону переднього правого, капоту, рамки радіатору, номерного знаку переднього), деформації та руйнування бамперу переднього, руйнування решітки радіатору, фари лівої та фари правої), встановлено, що вони утворилися в результаті контакту з твердим (твердими) слідоутворюючим (слідоуствоюючими) об`єктом (об`єктами), при цьому напрям деформуючого впливу був спереду назад та зліва направо.

Узагальнюючим дослідженням наявних ушкоджень автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 (деформації дверей передніх правих, порогу підлоги правого, стійки середньої правої, дверей задніх правих, боковини задньої правої, панелі підлоги, диска колеса заднього правого, руйнування ліхтаря заднього правого, ковпака декоративного колеса заднього правого, скла дверей передніх правих, скла дверей задніх правих, утворення комплексу подряпин та зчесів бамперу заднього), встановлено, що вони утворилися в результаті контакту з твердим (твердими) слідоутворюючим (слідоуствоюючими) об`єктом (об`єктами), при цьому напрям деформуючого впливу був справа наліво та ззаду наперед. На первинному етапі розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , контактував крилом переднім лівим, капотом, рамкою радіатору, бампером переднім, переднім номерним знаком, та, вочевидь, решіткою радіатору, фарою лівою, фарою правою з дверима передніми правими, порогом підлоги правим, дверима задніми правими (зовнішньою частиною), стійкою середньою правою автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , в результаті чого, вказані деталі були деформовані та зруйновані, а також на автомобілі марки «ЗАЗ», моделі 1102, деформувалися бризковик крила переднього лівого, лонжерон передій лівий, крило переднє праве, бризковик крила переднього правого, лонжерон передій правий, а на автомобілі марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 деформувалася панель підлоги, та були зруйновані скло дверей передніх правих, скло дверей задніх правих. У цей же час відбулося розгортання транспортних засобів за ходом руху годинникової стрілки, а на дорозі утворилися не позначені сліди (ймовірно сліди заносу транспортних засобів) зображені на схемі дорожньо-транспортної пригоди до протоколу огляду місця ДТП. На подальшому етапі розвитку дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , контактував ліхтарем заднім правим, бампером заднім, боковиною задньою правою, та дверима задніми правими з опорою ЛЕП, в результаті чого ліхтар задній правий було зруйновано, на бампері задньому утворився комплекс подряпин та зчесів, боковину задню праву було деформовано, а двері задні праві були завернуті уперед.

В умовах даної події мало місце перехресне (за напрямком руху), попутне за (за характером взаємного зближення), косе (поздовжні осі транспортних засобів становили кут близько 80°), блокуюче (за характером взаємодії при ударі), передньої лівої частини автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 та бокової правої частини автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Зіткнення транспортних засобів мало місце коли транспортні засоби знаходилися до початку утворення не позначених слідів (ймовірно сліди заносу транспортних засобів) зображених на схемі дорожньо-транспортної пригоди до протоколу огляду місця ДТП за ходом руху автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 (дивиться схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди).

Визначити розташування транспортних засобів відносно елементів проїжджої частини в момент зіткнення та місце зіткнення як геометричну точку не вдалося за можливе (мотиви викладені в дослідницькій частині).

Згідно з висновком судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4780/4865 від 26.10.2018, встановлено, що на момент огляду несправностей рульового керування транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей гальмової системи автомобіля «ВАЗ», марки 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей коліс та шин автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей підвіски автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , які могли вплинути механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

Узагальнюючим дослідженням наявних ушкоджень автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 (деформації дверей передніх правих, порогу підлоги правого, стійки середньої правої, дверей задніх правих, боковини задньої правої, панелі підлоги, диска колеса заднього правого, руйнування ліхтаря заднього правого, ковпака декаративного колеса заднього правого, скла дверей передніх правих, скла дверей задніх правих, утворення комплексу подряпин та зчесів бамперу заднього), встановлено, що вони утворилися в контакту з твердим (твердими) слідоутворюючим (слідоутворюючими) об`єктом (об`єктами), при цьому напрям деформуючого впливу був з права наліво та ззаду вперед.

Згідно висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4779/4864 від 26.10.2018, встановлено, що на момент огляду несправностей рульового керування автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_8 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспорної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей гальмової системи автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей коліс та шин автомобіля марки «ЗA3», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей підвіски автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

На момент огляду несправностей освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , які могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспорної пригоди не встановлено.

Узагальнюючим дослідженням наявних ушкоджень автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 (деформації крила переднього лівого, бризковика крила переднього лівого, лонжерон) переднього лівого, крила переднього правого, бризковика крила переднього правого, лонжерону переднього правого, капоту, рамки радіатору, номерного знаку переднього), деформації та руйнування бамперу переднього, руйнування решітки радіатору, фари лівої та фари правої), встановлено, що вони утворилися в результаті контакту з твердим (тведими) слідоутворюючим (слідоутворюючими) об`єктом (об`єктами), при цьому напрям деформуючого впливу був спереду назад ті зліва направо.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи №4790-4796 від 26.10.2018, встановлено, що у даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_1 регламентувалися вимогами п. 16.1 1 Правил дорожнього руху України і дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу». Відповідно до вимог зазначених вище пунктів, рухаючись по другорядній дорозі (про що він був поінформований встановленим за ходом його руху знаком 2.1 «Дати дорогу») і, маючи намір перетнути головну дорогу, ОСОБА_1 повинен був поступитися дорогою водію автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, ОСОБА_2 , що рухалась по головній дорозі і мала пріоритет у русі.

В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 в момент виникнення небезпеки для руху (в момент коли водій автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, мала об`єктивну можливість виявити, що автомобіль марки «ВАЗ», моделі 2109, не поступиться дорогою, повинна була вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

Відсутність факторів технічного характеру, які могли б перешкодити водієві автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_1 . виконати вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» і дати дорогу автомобілю «ЗАЗ», марки 1102, свідчить про невідповідність його дій зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки або перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_1 , виконуючи належним чином вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», мав технічну можливість запобігти події.

В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних водій автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, ОСОБА_2 не мала технічної можливості запобігти зіткненню своєчасним гальмуванням з зупинкою транспортного засобу до місця зіткнення, тобто шляхом виконання вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам п. 16.1 1 Правил дорожнього руху України і дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», з технічної точки зору, з`явилися умовою створення аварійної ситуації і знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «ЗАЗ», моделі 1102, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки або перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, а саме пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 25.09.2018 року о 18 годині він, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_6 , рухався по вул. Танкістів зі сторони бульвару Дружби Народів в напрямку вул. Енергетиків. З ним у автомобілі їхав ОСОБА_6 Не помітивши автомобіль «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , він виїхав на перехрестя, де відбулося зіткнення транспортних засобів. Автомобіль під керуванням потерпілої він побачив вже безпосередньо на перехресті. Цивільний позов він визнає у повному обсязі. Щиро кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що ввечері 25.09.2018 року вона, керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_5 , разом з донькою їхала зі швидкістю близько 40 км/год по вул. Енергетиків в сторону БК «Хіміків». На перехресті вул. Енергетиків з вул. Танкістів вона побачила транспортний засіб, який рухався по другорядній дорозі та, порушуючи ПДР України, не надав переваги у русі її автомобілю. Вона прийняла міри для екстреної зупинки, загальмувавши наскільки це було можливо, та відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок яких вона з донькою отримали тілесні ушкодження у виді саден. Заявлений цивільний позов підтримує у повному обсязі. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що зазнала сильних душевних страждань, у зв`язку з фізичним болем через травми, отримані нею та її неповнолітньою донькою. В результаті ДТП її донька дуже перелякалася та тривалий час боялася їздити в транспортних засобах. Крім того, до ДТП вона працювала торгівельним представником та її робота була пов`язана з пересуванням по регіону на власному автомобілі, тому, у зв`язку з фактичним знищенням транспортного засобу, вона втратила роботу, що внесло суттєві зміни до її життя.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, покарання ОСОБА_1 призначити на розсуд суду.

Законний представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, покарання ОСОБА_1 призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, що вчинений злочин не є умисним, але вчинений з грубої необережності. Суд також враховує особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем військовій частиніА0536Збройних силахУкраїни,проходячи військовуслужбу напосаді,начальника складу(продовольчоїслужби)взводу забезпечення,групи матеріальногозабезпечення ВОС-866427А,під часдії особливогоперіоду,є учасникомбойових дій, за місцемроботи тапроживання характеризуєтьсядобре,одружений,має наутримання малолітнюдитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вину у вчиненому злочину визнав повністю, у вчиненому покаявся, завдана потерпілій ОСОБА_2 матеріальна та моральна шкода обвинуваченим не відшкодована.

Крім того, суд також враховує думку потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які будь-яких претензій до ОСОБА_1 не мають, просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_7 та її законного представника ОСОБА_8 , які будь-яких претензій до ОСОБА_1 не мають, просили призначити покарання на розсуд суду.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, вчинення злочину особою, яка проходить військову службу в особливий період.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, тобто в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, з урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком з покладанням на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

З урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 діючи всупереч вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ моделі 1102, під керуванням ОСОБА_2 та в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир зазначеного транспортного засобу ОСОБА_6 помер, суд вважає необхідним при призначенні йому покарання, окрім основного, застосувати також покарання додаткове - у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, підлягає залишенню без змін до вступу вироку в законну силу.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушено, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна зіткненням двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, заподіяна одному з вини другого, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, як вбачається з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 із подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В п.п. 5, 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, вказано, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім того, згідно методичних рекомендацій «Про відшкодування моральної шкоди», наданих Міністерством юстиції України листом від 13.05.2004 року за №35-13/797, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

У відповідності до квитанції до приходного касового ордеру №319 від 17.12.2018 року ТОВ «Ленкор» прийнято від ОСОБА_2 за послуги з проведення автотоварознавчого дослідження по з`ясуванню вартості матеріальної шкоди на підставі Договору № 54 від 30.11.2018 року 1200 грн.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним в якій визнано обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, що полягає у перенесених нею моральних стражданнях та фізичному болі у зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень їй та її доньці, а також у вимушених змінах звичного для неї способу життя, пов`язаних з втратою роботи через відсутність транспортного засобу.

Суд приймає визнання обвинуваченим ОСОБА_1 цивільного позову в частині стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 1200 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 1200 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь потерпілої ОСОБА_2 , в якості страхового відшкодування, матеріальної шкоди в сумі 13577 грн. 61 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс 18.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Крім того, у відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

З договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АМ/4855909), укладеного 27.08.2018 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», вбачається, що забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ВАЗ», моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» за шкоду заподіяну майну становить сто тисяч гривень.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу № 4 від 05.02.2019 року, вартість матеріальної шкоди, з технічної точки зору, спричиненого власнику автомобіля «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 на момент ДТП визначається рівною ринковій вартості транспортного засобу та складає 13577 грн. 61 коп. З тексту висновку також вбачається, що вартість відновлюваного ремонту вказаного транспортного засобу становить 31106 грн. 37 коп.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка є володільцем транспортного засобу «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_9 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 від 18.06.2008 року, довіреності від 05.09.2011 року, 11.12.2015 року) визнає його фізично знищеним та згодна передати залишки транспортного засобу страховій компанії.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

З оглядуна викладене,суд дійшоввисновку пронеобхідність задоволенняпозовних вимог,стягнувши зПрАТ «Страховакомпанія «ВУСО»на користьпотерпілої ОСОБА_2 ,в якостістрахового відшкодування,матеріальну шкодув сумі13577грн.61коп.При цьому,суд вважаєза необхіднезобов`язати ОСОБА_2 ,після отримання нею матеріальної шкоди, передати ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» залишки транспортного засобу «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_9 .

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.10.2018 року на автомобіль марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , червоного кольору, 1994 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , та, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.10.2018 року на автомобіль марки «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору, 1992 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 .

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 7, ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно доп.1,2ч.1ст.76КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 , ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,завданих внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_12 ,на користь ОСОБА_2 матеріальнушкоду урозмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_2 , в якості страхового відшкодування, матеріальну шкоду в сумі 13577 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 61 копійка.

Зобов`язати ОСОБА_2 , після отримання нею матеріальної шкоди в сумі 13577 грн. 61 коп., передати ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» залишки транспортного засобу «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_9 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.10.2018 року на автомобіль марки «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору, 1992 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.10.2018 року на автомобіль марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , червоного кольору, 1994 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз № 4752 від 23.10.2018 року у сумі 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн., № 4780/4865 від 26.10.2018 року у сумі 5577 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн., № 4790/4796 від 16.10.2018 року у сумі 4004 (чотири тисячі чотири) грн., № 4779/4864 від 26.10.2018 року у сумі 4719 (чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-автомобіль марки«ВАЗ-2109»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,червоного кольору,1992року випуску, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 45, - передати володільцю ОСОБА_1 ;

-автомобіль марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , червоного кольору, 1994 року випуску, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 45, - передати володільцю ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вирокусуду негайнопісля йогопроголошення вручитиобвинуваченому,прокурору впорядку,визначеному ст.376КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова