Рішення № 81800769, 17.05.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6201/18

провадження №2/489/267/19

Заочне рішення

Іменем України

17 травня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Товарна біржа «ТИТУЛ», Миколаївська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу дійсним

встановив:

У жовтні 2018 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтування вимог вказала, що 13.12.1995 між нею, яка діяла від імені та в інтересах своєї матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №113, а саме квартири АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Товарній Біржі «ТИТУЛ». Всі умови договору сторони виконали, окрім нотаріального посвідчення. На теперішній час має намір оформити свої спадкові права, однак цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору, який підлягає визнанню дійсним тільки у судовому порядку. У зв`язку з чим, для проведення подальших дій щодо квартири, звернулась до суду та просить визнати угоду дійсною.

Ухвалою суду від 20.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності. Заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач та треті особи причини неявки суду не повідомили. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, треті особи письмових пояснень не надали.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.1995 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка діяла від імені ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 113, відповідно до якого остання придбала квартиру АДРЕСА_1 . Договір оформлено на Товарній Біржі «ТИТУЛ`та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 13.12.1995 за реєстровим № 19957.

Право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 також підтверджується реєстраційним посвідченням Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.12.1995.

Відповідно до довідки КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.01.2019 станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 ..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті була заведена спадкова справа №226/2018.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач має намір оформити свої спадкові права на спірну квартиру, але цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору, яке не вимагалося законодавством на час його укладання.

Постановою від 28.09.2018 позивачу відмолено у вчинені нотаріально дії, оскільки не можливо видати свідоцтво про право на спадщину, так як договір купівлі-продажу №113 від 13.12.1995 не можливо прийняти для оформлення спадщини.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 13.12.1995, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права відносно нерухомого майна, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 113 від 13.12.1995, укладений на Товарній біржі «ТИТУЛ» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 13.12.1995 за реєстровим № 19957, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 , яка діяла від імені ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Товарна Біржа «ТИТУЛ», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/5, офіс 39;

третя особа: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено 17.05. 2019.

Суддя І.В.Коваленко