Ухвала суду № 81793825, 17.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 травня 2019 року м. Київ № 826/15625/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання позивача про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів за правилами загального провадження та про залучення до участі у справі співвідповідача Голову Верховної Ради України в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 доУправління справами Апарату Верховної Ради Українипро визнання незаконним рішення,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій та скасування наказу від 12.12.2016 № 312.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста від 22.04.2019 визнано необґрунтованим заявлений позивачем відвід судді, передано його на розгляд іншому складу суду та зупинено провадження у справі до вирішення заяви про відвід.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019 у задоволенні відводу відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 поновлено провадження у справі.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання на підставі ч. 2 ст. 33 та ч. 12 ст. 171 КАС України про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів за правилами загального провадження за обов`язковою його участю та участю його представника та клопотання на підставі ч. 3 ст. 48 та ст. 204 КАС України про залучення до участі у справі співвідповідача - Голову Верховної Ради України.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною другою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Як на обґрунтування наявності підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження позивач посилається на те, що ним не було подано клопотання щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження та при цьому в пункті 8 викладено прохання розглядати справу за його участі та на той факт, що у разі задоволення позовних вимог необхідно буде здійснити перерахунки грошових коштів заробітної плати, надбавок та премій та вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, а отже дана справа відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи колегією у складі трьох суддів позивачем наведено не було.

Пунктом 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, положення зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України підлягають застосуванню у випадку оскарження саме рішення суб`єкта владних повноважень на підставі якого останнім можу бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Позивачем вимоги щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень на підставі якого останнім можу бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів заявлено не було.

Факт зазначення у позовній заяві про розгляд справи за обов`язкової участі позивача, за відсутності обґрунтування відповідної необхідності, не визначений положеннями чинного законодавства, як самостійна обставина, яка зумовлює необхідність розгляду судом справи за правилами загального позовного провадження.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем у клопотанні на підставі ч. 2 ст. 33 та ч. 12 ст. 171 КАС України про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів за правилами загального провадження не наведено належного та достатнього обґрунтування необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів

Враховуючи також, що предмет даної справи не потребує проведення судового засідання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача на підставі ч. 2 ст. 33 та ч. 12 ст. 171 КАС України про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів за правилами загального провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

У клопотанні про залучення до участі у справі співвідповідача - Голову Верховної Ради України, позивач просить суд залучити вказану особу до участі у справі, у якості співвідповідача на стороні відповідача - Управління адміністративними будинками Управління справами неіснуючої юридичної особи «Апарат Верховної Ради України», як єдину уповноважену посадову особу на з`ясування усіх обставин на підтвердження або спростування законності державної реєстрації та діяльності Управління адміністративними будинками.

Позовних вимог до Голови Верховної Ради України позивачем у позовній заяві не заявлено.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не заявлено позовних вимог до Голови Верховної Ради України, у той час, як відповідачем по справі є особа до якої звернуто вимогу позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання позивача.

Керуючись статтями 33, 48, 241-243, 248, 257-260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів за правилами загального провадження та про залучення до участі у справі № 826/15625/18 співвідповідача Голову Верховної Ради України - залишити без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею .

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов