Рішення № 81793524, 16.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2019 року № 826/14838/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» у формі товариства

обмеженою відповідальністю

до Міністерства юстиції України

треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трейд 2015»;

2) Державний реєстратор Комунального підприємства «Київський міський

бізнес-центр» Шпилька Валентина Федорівна

про визнання протиправним та скасування наказу від 24 квітня 2018 року №1386/7,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 24 квітня 2018 року №1386/7.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного наказу та зазначає, що висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не є обов`язковими для Міністерства юстиції України при прийнятті відповідного наказу. Крім того, у позовній заяві викладені доводи щодо порушення Державним реєстратором чинного законодавства, зокрема у частині вчинення реєстраційної дії на підставі Протоколу позачергових загальних зборів учасників Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» №01-28/12/2017 від 28 грудня 2017 року (далі - Протокол №01-28/12/2017) відомості у якому не відповідають інформації, відображеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на зазначене, позивач вважає, що Протокол №01-28/12/2017 є незаконним та не міг бути підставою для вчинення реєстраційної дії щодо зміни складу учасників Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» та зміни підписантів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23 жовтня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву у якому викладено доводи правомірності оскаржуваного наказу. Зокрема, відповідач вказує на те, що перевірці підлягає виключно дотримання державним реєстратором процедури вчинення реєстраційних дій, а не зміст документів, які подавались для вчинення останніх.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року призначено розгляд справи за загальними правилами позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трейд 2015», державного реєстратора Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпильку Валентину Федорівну в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та призначено підготовче засідання на 27 листопада 2018 року.

05 листопада 2019 року позивачем подано через канцелярію суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначено, що відзив відповідача не обґрунтований та свідчить про бездіяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та відсутність у висновку вказаної Комісії мотивованих висновків за результатами розгляду поданої скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 зупинено провадження у справі №826/14838/18 до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року поновлено провадження у справі №826/14838/18. Призначено підготовче засідання на 12 лютого 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 березня 2019 року.

У зв`язку з неявкою позивача, судове засідання 12 березня 2019 року було відкладено на 09 квітня 2019 року.

За клопотанням позивача судове засідання 09 квітня 2019 року було відкладено на 23 квітня 2019 року.

У судовому засіданні 23 квітня 2019 року суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року відмовлено у задоволенні заяв Підприємства з іноземними інвестиціями "Бі енд Пі, ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про зупинення провадження в адміністративній справі.

Суд зазначає наступне щодо поданих через канцелярію суду заяв позивача, а саме:

заява від 26 листопада 2018 року про неможливість участі у судовому засіданні представників позивача із незалежних від підприємства і представників підприємства обставин, в якій просить суд застосувати всі можливі судові засоби, передбаченні законодавством України для надання позивачу можливості захисту позивачу прав, свобод та законних інтересів в даній адміністративній справі та з метою дотримання основних принципів та засад адміністративного судочинства при розгляді даної справи;

заява від 27 листопада 2018 року, в який позивач просить суд вчинити відповідні процесуальні дії, передбачені законодавством, з огляду на наявність фактів протиправних дій з боку групи осіб з урахуванням дій, направлених проти інтересів Держави, особливо, з огляду на воєнний стан та ознаки участі осіб, які мають відношення до керівних посад фінансової установи країни - агресора;

заява від 12 грудня 2018 року про неможливість участі у судовому засіданні представників позивача із незалежних від підприємства і представників підприємства причин ти вчинення судом дій по забезпеченню права позивача на доступ до суду, в якій позивач просить суд прийняти окрему ухвалу про визнання дій ТОВ «Д-Трейд 2015» по недопущенню ТОВ «Бі енд Пі, ЛТД» до офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 такими, що є протиправними та у сукупності з іншими фактами та обставинами мають ознаки таких, які після введення воєнного стану в Україні, повинні також стати предметом розслідування Служби безпеки України;

заява від 11 лютого 2019 року, в якій, зокрема, просить суд:

- прийняти окрему ухвалу про необхідність розслідування Національним антикорупційним Бюро України та Державним Бюро Розслідувань у сукупності із відкритим кримінальним провадженням, наявності можливого причинно-наслідкового зв`язку між діями представника відповідача в особі державного виконавця щодо протиправного використання рішення Міжнародного Арбітражу МЦВІС у справі №ARB/08/11 на користь особи приватного права, а не Держави, діями державного реєстратора комунального підприємства "Київський міський бізнес-центр" Шпильки В . Ф . по внесенню до Державного реєстру юридичних осіб реєстраційних записів по виключенню ТОВ «Бі енд Пі, ЛТД» зі складу учасників ВНЗ КЕІМ на підставі сфальсифікованих документів та діями відповідача по прийняттю акту індивідуальної ді (оскаржуваного наказу);

- прийняти окрему ухвалу щодо необхідності перевірки Службою безпеки України існування причинно-наслідкового зв`язку між створенням перешкод особою приватного права для участі позивача у судових засіданнях у даній справі та намаганням відповідача через зловживання процесуальними правами завадити розгляду даної справи по суті, у зв`язку із наявністю фактів та обставин, які вказують на можливі ознаки гібридної війни з боку країни - агресора;

заява від 11 лютого 2019 року, в якій позивач просить суд, зокрема:

- прийняти окрему ухвалу про необхідність розслідування Службою безпеки України можливого причинно-наслідкового зв`язку між предметом даної справи та рішенням Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №796/165/18;

- прийняти окрему ухвалу щодо необхідності дослідження Державною службою фінансового моніторингу разом з Національним антикорупційним Бюро України та Державним Бюро Розслідувань наявності можливого причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача по прийняттю акту індивідуальної дії (оскаржуваного наказу), протиправними діями групи невстановлених на цей час осіб за участю особи приватного права ТОВ «Д-Трейд 2015», по заволодінню майном та майновими правами «Бі енд Пі, ЛТД».

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд зазначає, що окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення.

Суд дослідивши доводи позивача, викладені у заявах, враховуючи матеріали справи, наявні в матеріалах справи докази, не виявив при вирішенні спору порушення законодавства, які мають ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим численні заяви позивача підлягають залишенню без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, до 29 грудня 2017 року позивач, Підприємство з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було визначено як засновник Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з часткою у статутному капіталі 35% (а.с. 52, Т.1).

29 грудня 2017 року Державним реєстратором Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпилькою Валентиною Федорівною (далі - Державний реєстратор) вчинено реєстраційні дії щодо Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту»: 1) №10731050017001716: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновників; 2) №10731070018001716 - внесення змін про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів (а.с. 57 Т.1).

Внаслідок реєстраційної дії №10731050017001716 виключено запис про учасника (засновника) - Підприємство з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та внесено запис про учасника (засновника) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трейд-2015».

Внаслідок реєстраційної дії №10731070018001716 внесено підписанта - ОСОБА_3 .

15 березня 2018 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга позивача від 11 березня 2018 року (зареєстрована за №8028-33-18) щодо вчинення Державним реєстратором Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпилькою Валентиною Федорівною реєстраційних дій від 29 грудня 2017 року №10731050017001716 та №10731070018001716, у якій просили скасувати такі реєстраційні дії (а.с. 78-97, Т.1).

12 квітня 2018 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) прийняла висновок, яким вирішила відмовити у задоволенні скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД», у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у зв`язку з тим, що Державним реєстратором Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпилькою Валентиною Федорівною таке рішення прийнято відповідно до законодавства (а.с. 61-64, Т.2).

24 квітня 2018 року наказом Міністерства юстиції України №1386/17 (далі - Наказ №1386/17) відмовлено у задоволенні скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» на дії Державного реєстратора Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпильки Валентини Федорівни (а.с. 24, Т.1).

Вважаючи, що Наказ №1386/17 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), який визначає процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерства юстиції України та його територіальними органами.

Згідно з п. 2, 5, 8, 12 Порядку №1128, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерства юстиції України або відповідним територіальним органом.

Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, у загальному, включає такі етапи: 1) попередній розгляд скарги Комісією та прийняття рішення у формі висновку; 2) розгляд Міністерством юстиції України скарги на підставі висновків Комісії та прийняття відповідного наказу.

Отже, на етапі розгляду скарги по суті Комісія здійснює перевірку оскаржуваного рішення державного реєстратора, правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій.

Комісія за результатами розгляду скарги складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття Міністерством юстиції України рішення у формі наказу.

Тобто, наказ Міністерства юстиції України про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову у її задоволенні приймається з урахуванням висновків Комісії. Чинне законодавство України не передбачає іншої процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зокрема, у частині процедури попереднього розгляду.

Більш того, вказані вище нормативно-правові акти не встановлюють обов`язку Міністерства юстиції України визначати у відповідному наказі мотиви прийняття або відхилення висновків Комісії за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

Зазначеним суд спростовує доводи позивача про те, що висновки Комісії за результатом розгляду скарги не можуть визначатись Міністерством юстиції України як підстава для прийняття відповідного наказу.

Крім зазначеного, у позовній заяві містяться доводи про порушення Державним реєстратором норм чинного законодавства при вчиненні реєстраційних дій № 10731050017001716 та № 10731070018001716 з огляду на те, що останні вчинені на підставі подання заявником Протоколу №01-28/12/2017 відомості у якому не відповідають інформації, відображеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зокрема, позивач вказує на те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту», станом на 29 грудня 2017 року, вказано у переліку засновників юридичної особи, крім інших, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 50%. Натомість, у Протоколі №01-28/12/2017 вказано кількість голосів ОСОБА_4 на рівні 76,9%, що не відповідає частці у статутному капіталі.

Так, згідно з п. 5, 6 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає, крім іншого: перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», однією з підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться, крім іншого, відомості про юридичну особу: розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).

Сторонами не заперечується, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано частку у статутному капіталі ОСОБА_4 на рівні 50%, що підтверджується Витягом від 27 грудня 2017 року (а.с. 52-54, Т.1).

Як вбачається зі змісту Протоколу №01-28/12/2017, у вступній частині зазначено таке: « ОСОБА_4 … який володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 200 000,00 гривень, що становить 50% …» (а.с. 26, Т.1).

Буквальне порівняння відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідно до Витягу від 27 грудня 2017 року) та змісту Протоколу №01-28/12/2017 дає підстави для висновку про те, що зазначення частки ОСОБА_4 у статутному капіталі Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» є ідентичним - 50%.

Натомість, зазначення у Протоколі №01-28/12/2017 відомостей про 76,9% щодо ОСОБА_4 стосується розподілу голосів учасників на позачергових Загальних зборах.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про розподіл голосів учасників на Загальних зборах юридичної особи. Більш того, зазначення таких відомостей не передбачено положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи позивача про невідповідність інформації, зазначеної у Протоколі №01-28/12/2017, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Більш того, суд звертає увагу, що Протокол №01-28/12/2017 позивачем у судовому порядку не оскаржувався.

Так, на державного реєстратора не покладено обов`язок щодо перевірки наявності дійсної волі та волевиявлення осіб, достовірності фактів та подій, викладених в документах, що подаються заявником для проведення державної реєстрації та певних реєстраційних дій.

Разом з тим, у п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що відповідний документ повинен відповідати формальним вимогам законодавства України у частині оформлення та за своєю суттю. Натомість, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не встановлює вимог щодо змісту документа та необхідності його перевірки Державним реєстратором на відповідність вимогам законодавства України. Зокрема, Державний реєстратор не уповноважений проводити перевірку документів на відповідність вимогам Закону України «Про господарські товариства» у частині процедури прийняття відповідного рішення керівними органами юридичної особи.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Протокол №01-28/12/2017 оформлений з порушенням формальних вимог законодавства України та за суттю не відповідає останньому.

Отже, безпідставними є посилання позивача на те, що Протокол №01-28/12/2017 не відповідає вимогам Закону України «Про господарські товариства», оскільки Державний реєстратор не наділений повноваженнями щодо встановлення даного факту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 823/239/15.

Крім того, у п. 8 Порядку №1128, зазначено виключний перелік обставин, що встановлюються при розгляді скарги у сфері державної реєстрації, зокрема: чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах (пп. 2).

Тобто, при розгляді скарги у сфері державної реєстрації досліджується виключно дотримання державним реєстратором процедури (наявності законних підстав) прийняття відповідного рішення та/або вчинення реєстраційних дій.

Так, відповідно до п. 10 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Окремо суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений можливості оскаржити реєстраційні дії №10731050017001716 та №10731070018001716 у судовому порядку.

У силу положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суд уповноважений повторно перевіряти та встановлювати факти, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Проте, предметом оскарження у даній справі є наказ Міністерства юстиції України від 24 квітня 2018 року №1386/7. Тобто, у межах судового розгляду встановлюється відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України саме оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, дослідивши доводи позовної заяви у співвідношенні з обставинами справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність Наказу від 24 квітня 2018 року №1386/7, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, , Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями «Бі енд Пі, ЛТД» у формі товариства обмеженою відповідальністю - відмовити повністю.

Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова