Ухвала суду № 81793362, 16.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

16 травня 2019 року м. Київ №640/8242/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про забезпечення по-зову до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" Костенко Є.А. звернувся до Окружного адміністра-тивного суду міста Києва з даною заявою, в якій просить заборони ДФС України та/або ГУ ДФС у м. Києві чи їх правонаступникам підписувати та направляти до ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" відповідну податкову вимогу щодо податкового боргу у розмірі 174998,96 грн., реалізовувати пов`язані з цим боргом права податкової застави, зокрема, але не виключно, заборонити здій-снювати адміністративний арешт майна платника податків, арешт коштів на банківських рахунках - до моменту набуття законної сили відповідним судовим рішенням в адміністра-тивній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відпо-відачу вчиняти певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що 03.05.2019 позивач дізнався про наявність у нього податкового боргу з транспортного податку з юридичних осіб у сумі 174998,96 грн., виникнення якого ним заперечується з тих підстав, що транспортний податок за 1 кв. 2019р. у сумі 220833,32 грн. сплачено згідно з платіжним дорученням від 23.04.2019 №758. Ствер-джує, що в електронному кабінеті платника податків в розділі "Стан розрахунків з бюдже-том" відображено інформацію про нарахування сум по транспортному податку з юридичних осіб: - 30.04.2019 - 175000,00 грн. (при переплаті 1,04 грн. призвело до виникнення спірного податкового боргу); - 30.07.2019 - 175000,00 грн.; - 30.09.2019 - 175000,00 грн., але податкові декларації для проведення вказаних нарахувань позивачем не подавалися. Зазначає, що 06.05.2019 звернувся до ГУ ДФС у м. Києві для добровільного виправлення помилки, проте відповідач відмовився її виправити, вважаючи наявним узгоджене грошове зобов`язання у розмірі 174998,96 грн., а також, оскільки заявника включено до переліку підприємств, що мають податковий борг.

Позивач має намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо включення його до переліку підприємств, що мають податковий борг у розмірі 174998,96 грн., включення такої інформації до інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів (інтегрованої карки платника) та зобов`язання відповідачів виключи-ти дані про наявність податкового боргу у розмірі 174998,96 грн. з інтегрованої картки платника та інших інформаційно-телекомунікаційних систем.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову полягає у тому, що відповідачі можуть безперешкодно вчиняти дії (ініціювати заходи із реалізації права податкової застави, підписання і направлення податкової вимоги, реалізацію інших прав, що виникають з оспо-рюваного податкового боргу у сумі 174998,96 грн., зокрема здійснити адміністративний арешт майна та коштів), які фактично неможливо буде повернути у попередній стан.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення і вжиття заходів забезпечення позову, заважаючи на таке.

З доданої до заяви копії знімку екрана (скріншот) Електронного кабінету ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" за 2019р. вбачається, що в розділі "Стан розрахунків з бюджетом" зазначено про недоїмку з транспортного податку з юридичних осіб у сумі 174998,96 грн., також зазначено: нараховано/зменшено 1368749,91 грн., сплачено до бюджету 1193749,91 грн.

Проте, відомостей про дату і підставу виникнення вказаної недоїмки у копії знімку не зазначено, а також відсутні дані про дату і час цього знімка. Таким чином, даний доказ не підтверджує виникнення у позивача станом на 01.05.2019 податкового боргу з транспортного податку з юридичних осіб у сумі 174998,96 грн. за 1 кв. 2019р. і наявність цього боргу на час звернення до суду із заявою.

Додана копія платіжного доручення від 23.04.2019 №758 підтверджує сплату заявни-ком транспортного податку з юридичних осіб за 1 кв. 2019р. у сумі 220833,32 грн., проте не є доказом відсутності у позивача податкового боргу перед бюджетом, у т.ч. по транспортному податку з юридичних осіб.

Доказів, які б підтверджували збій алгоритмів в інформаційній системі, та доказів, які б підтверджували нарахування в інтегрованій картці платника сум транспортного податку з юридичних осіб, проведеного: - 30.04.2019 - 175000,00 грн.; - 30.07.2019 - 175000,00 грн.; - 30.09.2019 - 175000,00 грн., до суду не надано. Наявність цих обставин нічим не підтвер-джена.

Таким чином, заявником не підтверджено у повній мірі ті обставини, на які він поси-лається у своїй заяві, а саме повноту сплати транспортного податку і відсутність підстав для виникнення податкового боргу у сумі 174998,96 грн.

З наведених заявником доводів і наданих ним доказів суд не вбачає підстав для вис-новку про очевидність протиправності відображення у розділі "Стан розрахунків з бюдже-том" за 2019р. Електронного кабінету податкового боргу з транспортного податку з юридич-них осіб у сумі 174998,96 грн. Незгода заявника з цим і включенням його до переліку підприємств, що мають податковий борг у розмірі 174998,96 грн., не є ознакою очевидності протиправності дій чи рішення відповідачів, що вимагає вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо неможливості повернення у попередній стан, у зв`язку із можливим вжиттям відповідачами заходів погашення податкового боргу, то такі доводи заявника, які переважно зводяться до передбачених ПК України повноважень контролюючого органу, само по собі не свідчить про наявність реальних загроз стягнення з позивача коштів та майна і необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з цим, направлення податкової вимоги і виникнення права податкової застави не є єдиною і достатньою підставою для стягнення коштів і реалізації майна платника.

Так, згідно з п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що нале-жить такому платнику податків, а також погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, доводи заявника про неможливість повернення у попередній стан у разі не вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними.

Отже, із змісту заяви суд не вбачає належним чином обґрунтованих і підтверджених доказами обставин істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду або ефе-ктивного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Також суд не вбачає очевидних ознак про-типравності рішень, дій чи бездіяльності відповідачів та порушення ними прав, свобод або інтересів заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задово-лення заяви представника позивача та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки заявником не доведено дійсну наявність обставин, які передбачені у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Керуючись ст.ст. 150-154 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15-ти днів з дня проголошення. Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Д.А. Костенко