Ухвала суду № 81793287, 24.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2-п/331/23/2019

Справа № 331/4426/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

представників : заявника Хмарського Р.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Хмарського Романа Борисовича про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2016 року по справі № 331/4426/16-ц ( провадження № 2/331/1113/2016) позов ПАТ « Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - за Договором іпотеки нерухомого майна № 2г/492-Ф від 4.07.2006 р., а саме на нежиле приміщення, V літ.А-5, загальною площею 85,3 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , задоволено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач в особі представника – адвоката Хмарського Р.Б. 27 лютого 2019 року звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав.

По-перше, справу розглянуто за відсутності відповідача, оскільки судових повісток в засідання він не отримував. З огляду на наведене, було порушено його право брати участь у змагальному процесі, а саме : надавати суду заперечення проти позову, докази на підтвердження своєї позиції тощо.

По-друге, судом під час ухвалення рішення поза увагою залишилося необґрунтоване збільшення заборгованості внаслідок невиконання Позичальником ОСОБА_3 своїх грошових зобов`язань по кредитному договору ( з 22 041, 90 доларів США до 27 325, 37 доларів США), оскільки кредитний договір припинив свою дію після направлення Позивачем Позичальнику письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості. Як на думку заявника, разом з припиненням зобов`язань по основному кредитному договору, втратили силу й зобов`язання по інших, похідних від нього, договорах, а саме : договори поруки № 1П/492-Ф і № 2П/492-Ф від 29 травня 2014 року та договір іпотеки нерухомого майна № 2г/492Ф від 04 липня 2006 року.

Таким чином, внаслідок односторонніх дій Позивача з дострокового повернення всієї суми кредиту, договір іпотеки нерухомого майна № 2г/492Ф від 04 липня 2006 року вже був припиненим станом на день звернення Позивача з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ( 16 червня 2016 року).

Як на правові підстави таких тверджень заявник посилається на статті 526,527,611, 625,1054 ЦК України.

По-третє, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 р. по цивільній справі № 331/4426/15-ц за позовом Банку до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором було переглянуто Апеляційним судом Запорізької області за відповідною апеляційною скаргою ОСОБА_5 . з постановленням ухвали апеляційного суду від 27 березня 2018 року про залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочного рішення суду від 20.10.2015 року – без змін. Таким чином, як на думку заявника, є підстави вважати, що вказане рішення місцевого суду набрало законної сили саме 27 березня 2018 року.

30 березня 2018 року Позичальником ОСОБА_4 було повністю сплачено суду заборгованості за кредитним договором – 22 041, 90 доларів США, згідно з вищевказаним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 року.

Таким чином, на день розгляду цієї справи є всі підстави стверджувати, що після набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, вся сума боргу вже сплачена Позичальником ОСОБА_3 і основне зобов`язання з повернення кредиту фактично виконано. У зв`язку з цим, всі інші заходи забезпечення кредитного договору у вигляді поруки та іпотеки також втратили дію.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 1 березня 2019 року заяву ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Хмарського Р.Б. прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті ( а.с.147).

21 березня 2019 року від представника позивача – ПАТ « Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління ПАТ « Державний ощадний банк України» до суду надійшла заява про застосування строків давності.

Заяву обґрунтовано тим, що 24.11.2016 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено заочне рішення по справі № 331/4426/16-ц за позовом АТ « Ощадбанк» ( далі – Банк) до ОСОБА_2 ( далі – Боржник) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Повні вимогу Банку задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з винесеним заочним рішенням, Боржник 26 лютого 2019 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Вважає, що Боржником пропущено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, з оглядом на положення статті 284 ЦПК України та такі обставини.

Так, виходячи із заяви про перегляд заочного рішення представником Боржника ОСОБА_2 – адвокатом Хмарським Р.Б. 19 лютого 2018 року було отримано копію заочного рішення , проте заява про перегляд заочного рішення подана лише 26 лютого 2019 року. Таким чином, ОСОБА_2 було пропущено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення на один рік.

Також, 22 серпня 2018 року Боржник ОСОБА_2 звертався до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі № 331/4426/16-ц. Цей факт ще раз доказує про те, що відповідачу було відомо про винесення заочного рішення від 24.11.2016 р. по справі № 331/4426/16-ц.

15 квітня 2019 року від представника заявника – Хмарського Р.Б. до суду надійшли заперечення на заяву про застосування строків давності, які обґрунтовані таким.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення суду від 24.11.2016 р. по справі № 331/4426/16-ц. Копія вказаного заочного рішення була отримана представником відповідача 19 лютого 2019 року. І вже 27 лютого 2019 року стороною відповідача подано заяву про перегляд заочного рішення, тобто строк її подання у даному випадку не пропущено.

Посилання позивача на той факт, що боржник ОСОБА_2 22.08.2019 року звертався до суду з заявою про визнання виконавчого документу по справі № 331/4426/16-ц таким, що не підлягає виконанню, не є доказом вручення відповідачу копії повного заочного рішення суду.

Таким чином, відповідачем не пропущено строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

В суді представник заявника вимогу, викладу в заяві про перегляд заочного рішення, підтримує, просить її задовольнити. Також повністю підтримує свою позицію, викладену у запереченнях на заяву про застосування строків давності.

Представник позивача в суді повністю підтримав свою позицію, викладену в заяві про застосування строків давності.

Суд, вислухавши доводи представників заявника, позивача, перевіривши матеріали цивільної справи № 331/4426/16-ц, приходить до такого.

Відповідно до положень частини 284 ЦПК України : заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ( частина перша) ; заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення ( частина друга) ; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду ( частина третя) ; строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Матеріалами справи встановлено, що заочне рішення по справі № 331/4426/16-ц за позовом ПАТ « Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - за Договором іпотеки нерухомого майна № 2г/492-Ф від 4.07.2006 р., ухвалене Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 24 листопада 2016 року ( а.с.90-92).

9 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ( а.с.106-108).

Заява містить повний текст резолютивної частини заочного рішення суду від 24.11.2016 року, що свідчить про наявність у відповідача копії зазначеного заочного рішення станом на день звернення до суду з цією заявою – 24 листопада 2016 року.

6 лютого 2019 року представник відповідача – адвокат Хмарський Р.Б. звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами цієї цивільної справи, з можливістю застосування технічного засобу – цифрового фотоапарату ( а.с.125).

З відмітки, що міститься на заяві представник відповідача – адвокат Хмарський Р ОСОБА_6 . з матеріалами справи ознайомлений, із зняттям фотокопій 12 лютого 2019 року.

12 лютого 2019 року представник відповідача – адвокат Хмарський Р.Б. згідно його заяви від 12.02.2019 року отримав в суді копію заочного рішення суду ( а.с.128) і 27 лютого 2019 року від імені свого довірителя – відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Сукупність встановлених та досліджених в суді обставин свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 ще станом на листопад 2018 року мав копію заочного рішення від 24.11.2016 р., що дозволило йому безпосередньо звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. При цьому , слід зазначити, що із заявою про перегляд заочного рішення суду відповідач у встановлені законом строки не звертався. Між тим його представник отримав копію заочного рішення від 24.11.2016 року в суді 12 лютого 2019 року.

Виходячи із положень частини третьої статті 284 ЦПК України відповідач особисто або через представника мав право звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

У зв`язку з тим, що така заява про поновлення пропущеного строку стороною відповідача до суду не надходила, суд у відповідності до частини другої статті 126 ЦПК України, залишає заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись частиною другою статті 126 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Хмарського Романа Борисовича про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/4426/16-ц ( провадження № 2/331/1113/2016 ) за позовом публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 24 квітня 2019 року.

У відповідності до пунктів 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

24.04.2019