
Справа № 560/1073/19
РІШЕННЯ
іменем України
17 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 01 січня по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2006 року по 27 серпня 2007 року, провівши відповідний перерахунок з дати призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 березня 2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зарахування до страхового стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії, вказаних періодів роботи та проведення відповідного перерахунку пенсії з дати призначення пенсії.
Однак, відповідач листом №683/9-8 від 22.03.2019 відмовив в зарахуванні страхового стажу для обчислення пенсії за віком, оскільки періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та з 01.01.2006 року по 27.08.2007 року в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» не підтверджені первинними документами про сплату страхових внесків, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб за вказані періоди.
ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив його право на пенсійне забезпечення. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
11 квітня 2019 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати до суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1
24 квітня 2019 року надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
02 травня 2019 року відповідачем поданий відзив на адміністративний позов, у якому посилається на те, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р. (набрання чинності Законом), зараховуються до страхового стажу на підставі документів, в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а починаючи з 01.01.2004 р. - за даними про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Оскільки інформація про сплату страхових внесків роботодавцем в реєстрі застрахованих осіб за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та з 01.01.2006 р. по 27.08.2007 р. в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» відсутня, відсутні й підстави для врахування зазначених періодів до страхового стажу. Просить у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи провести в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд відмовив у клопотанні про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку з необґрунтованістю.
Дослідивши обставини у справі, перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що з 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Загальний трудовий стаж позивача становить 35 років 8 місяців та 18 днів, що вбачається з довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії від 08.01.2019, перерахунку пенсії від 24.01.2019 року, від 13.02.2019 року
У 2019 році позивач дізнався про те, що відповідач при призначенні пенсії не зарахував до стажу роботи, який впливає на розмір пенсії, періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та з 01.01.2006 року по 27.08.2007 року в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою від 04.03.2019 року про зарахування до страхового стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії, вказаних періодів роботи та про проведення відповідного перерахунку пенсії з 06 грудня 2018 року.
Разом з заявою позивач надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області наявні у нього документи, зокрема копії трудової книжки, архівної довідки Білогірського районного трудового архіву Білогірської районної ради №585 від 24.10.2017 року та Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за січень 2004 року - серпень 2007 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, що регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788) та іншими нормативними документами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, у тому числі, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії та поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно з статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом першим «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 12 Закону № 1788-XII встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законом.
Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Відтак, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Судом встановлено, що відповідно до записів 9, 10 та 11 на сторінках 11-12 трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 29.10.1985 року:
- з 14.07.2003 року ОСОБА_1 переведений на посаду начальника АЗС №5 як виконуючий обов`язки (наказ №591к від 14.07.2003 року);
- 01.03.2004 року переведений на посаду оператора заправних станцій АЗС №5 (наказ №16-а від 01.03.2004 року);
- 27.08.2007 року звільнений з роботи за згодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №77/х від 27.08.2007 року).
Відповідно до архівної довідки Білогірського районного трудового архіву Білогірської районної ради №585 від 24.10.2017 року (а.с. 23) ОСОБА_1 працював в ТзОВ "Білогір`янафтопродукт" з січня 2004 року по серпень 2007 року.
У матеріалах справи також є довідка №585 від 24.10.2017 року (а. с. 24) про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за січень 2004 року - серпень 2007 року, яка видана на підставі особових рахунків за 2004-2007 роки. У довідці зазначено, що на всі виплати позивачу за період січень 2004 року - серпень 2007 року нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України.
Суд вважає, що періоди роботи позивача в ТзОВ "Білогір`янафтопродукт", зазначені у наданій довідці Білогірського районного трудового архіву Білогірської районної ради №585 від 24.10.2017 року, узгоджуються із записами у трудовій книжці.
Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Посилання відповідача на те, що періоди роботи позивача з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та з 01.01.2006 року по 27.08.2007 року в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» не підтверджені первинними документами про сплату страхових внесків а також відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб за вказані періоди є безпідставними.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу або відомості про сплату внесків не у повному обсязі не є підставою для позбавлення особи права на зарахування до стажу роботи періодів, за які відсутні такі відомості.
Оскільки позивач не може відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, це не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії вказаних періодів роботи.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) (касаційне провадження № К/9901/458/17), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (касаційне провадження № К/9901/2310/18).
Відтак, на думку суду, відповідач при призначенні пенсії позивачу протиправно не врахував істотні обставини, що мали місце, не перевірив повідомлені ОСОБА_1 . факти та документи, не вчинив усі необхідні дії для витребування та перевірки необхідних документів, що призвело до безпідставного неврахування до стажу роботи особи ряду періодів.
Оскільки саме протиправні дії відповідача призвели до неправильного обчислення пенсії позивачу та неврахування йому частини стажу, слід зобов`язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з дати її призначення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність власних дій та відмови у зарахуванні позивачу періодів роботи з 01 січня по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2006 року по 27 серпня 2007 року в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» до страхового стажу, зважаючи на що позовні вимоги слід задоволити, визнавши протиправною відмову та зобов`язавши відповідача зарахувати необхідний стаж роботи позивача, провівши перерахунок пенсії з дати її призначення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач згідно з квитанцією від 04 квітня 2019 року № 35 сплатив 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому ці судові витрати слід стягнути на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії, періодів роботи в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2006 року по 27 серпня 2007 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії за віком, періоди роботи в ТзОВ «Білогір`янафтопродукт» з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2006 року по 27 серпня 2007 року, провівши відповідний перерахунок пенсії з дати її призначення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Судове рішення № 81792740, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1073/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: