Рішення № 81792706, 17.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1304/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправною та скасувати відмову відповідача оформлену листом від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19, щодо ненадання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Ухвалою від 02.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що у відмові, викладеній у листі від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що листом від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19 позивач повідомлений, що зазначена в заяві позивача земельна ділянка зарезервована для учасників антитерористичної операції для ведення особистого селянського господарства. Крім цього, вказав, що відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України до суду можуть оскаржуватись лише відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Листом від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, вказавши, що земельна ділянка, зазначена у заяві позивача, зарезервована для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції для ведення особистого селянського господарства.

Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

У відповідності до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є вичерпним.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подала всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Фактичною підставою для відмови позивачу щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою слугувало включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, зарезервованих для учасників антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, у листі від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19 відповідач не вказав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за наявності відповідних підстав, відповідач як орган державної влади приймає рішення про відмову щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таке рішення відповідач не приймав. Тому, відмовивши позивачу щодо надання дозволу без прийняття відповідного наказу відповідач порушив порядок надання таких дозволів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Крім того, надання дозволу є одним із етапів безоплатної передачі громадянину земельної ділянки у власність. Тому відмова щодо надання відповідного дозволу унеможливлює подальше продовження процесу передачі земельної ділянки у власність позивача, чим порушує його право, передбачене статтею 121 Земельного кодексу України.

Відповідач не довів правомірність відмови, викладеної у листі від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19 та не надав доказів невідповідності поданих документів вимогам Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

Способом відновлення порушеного права позивач обрав зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Щодо ефективності такого способу захисту, то суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконав позивач усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.12.2018 року по справі №804/1469/17.

В процесі судового розгляду спору суд встановив, що позивачем дотримані всі умови, необхідні для надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, встановленні статтею 118 Земельного кодексу України. Тому, розглянувши заяву відповідач повинен був надати такий дозвіл.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №74 від 20.03.2019 "Про внесення змін до наказу Головного управління №28 від 11.02.2019 року", яким зарезервовано для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції масив за межами Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, на який посилається відповідач у поданому відзиві, є не правомірною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не був покладений в основу відмови Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, оформлену листом від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19.

Отже, належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, слід зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, оформлену листом від 18.04.2019 року №П-4546/0-2183/0/95-19, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зарічанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук