Ухвала суду № 81791159, 17.05.2019, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1002/19

У Х В А Л А

про самовідвід

17 травня 2019 року м. Берегово

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Фейір О. О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради та зобов"язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Берегівський районний суд із позовом до Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання незаконними та скасування: рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №169 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №170 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №171 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №172 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 20-ї сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №6 від 12 жовтня 2012 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "; рішення 20-ї сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №7 від 12 жовтня 2012 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 " та про зобов"язання Дийдянську сільську раду розглянути на черговій сесії питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок площею 0, 0300 га для індивідуального дачного будівництва в с. Дийда.

До відкриття провадження у справі суддя Фейір О.О. заявив самовідвід, мотивуючи такий тим, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово в 2010-2011 роках, після вирішення справи під його головуванням в 2010 році, де вони були стороною по справі, зверталися із необгрунтованими скаргами на його дії в правоохоронні органи, у зв"язку із чим його неодноразово викликали для дачі пояснень, тому вважає, що таке може викликати сумнів у його неупередженості та об"єктивності.

Крім того, ухвалою Берегівського районного суду №701/2891/12 від 19 листопада 2012 року, було задоволено заявлений самовідвід головуючим Фейіром О.О. в справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та міськрайонне управління Держкомзему в м. Берегово та Берегівському районі, про визнання протиправними та скасування: рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №169 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №170 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №171 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 14-ї позачергової сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №172 від 23 листопада 2011 року "Про передачу земельної ділянки у власність"; рішення 20-ї сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №6 від 12 жовтня 2012 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 .."; рішення 20-ї сесії VI скликання Дийдянської сільської ради Берегівського району №7 від 12 жовтня 2012 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 " та про зобов"язання Дийдянську сільську раду передати у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0, 0300 га для індивідуального дачного будівництва в с. Дийда по АДРЕСА_1 Дачній, з таких же підстав.

Перевіривши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, гарантує право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обовязків.

Підхід Конвенції до цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у субєктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в обєктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності та чи дотримані в конкретній ситуації гарантії безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.

Враховуючи вищевикладене, те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово в 2010-2011 роках, після вирішення справи під головуванням судді Фейіра О.О. в 2010 році, де вони були стороною по справі, зверталися із необгрунтованими скаргами на його дії в правоохоронні органи, у зв"язку із чим його неодноразовов викликали для дачі пояснень, вважаю, що таке може викликати сумнів у його об"єктивності та неупередженості, крім того, враховую, що ухвалою Берегівського районного суду в справі №701/2891/12 від 19 листопада 2012 року було задоволено заявлений самовідвід головуючим Фейіром О.О. в справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та міськрайонне управління Держкомзему в м. Берегово та з метою дотримання прав учасників цивільного провадження, гарантованих їм Конвенцією за про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечення повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, запобігання виникненню будь-яких сумнівів в учасників процесу щодо безсторонності судді, що у подальшому може бути розцінено як порушення п. 1 ст. 6 Конвенціїпро захист прав людини й основоположних свобод, вважаю заявлений самовідвід судді Фейіра О.О. задоволити.

Частинами 2, 11 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України,

ухвалив:

Заявлений самовідвід головуючим Фейіром О.О. по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради та зобов"язання вчинити дії – задоволити.

Цивільну справу № 297/1002/19 передати в канцелярію суду для проведення її перерозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Фейір О. О.