Рішення № 81791112, 17.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1490/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Аветюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом фізичної особи-підприємця Романюк Ігоря Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець Романюк Ігор ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451741305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені - в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 12075,35 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3741,04 грн. та суми пені у розмірі 5053,90 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451711305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, пені - в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 125638,19 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 29983,94 грн. та пені у розмірі 63251,20 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451691305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - в частині нарахування штрафу у розмірі 3025,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області сформовано та направлено ОСОБА_2 податкові повідомлення-рішення № 0451741305, 0451711305 та №0451691305 від 14.11.2018 року. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення рішення належать до скасування в частині.

Щодо податкового повідомлення податкового повідомлення-рішення № 0451741305 ГУ ДФС в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені, позивач зазначив, що до дати винесення податкових повідомлень-рішень, було здійснено платежі по сплаті військового збору, відповідачем не було застосовано строк давності визначений у п. 102.1 ПК України, що призвело до надлишкового нарахування основної суми штрафу та пені по сплаті військового збору, за грудень 2017 року не повиннні нараховуватись пеня та штрафні санкції по сплаті військового збору, оскільки строк по сплаті спливає в січні 2018 року

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0451711305 ГУ ДФС в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, пені позивач зазначив, що у розрахунку ГУ ДФС в Одеській області не відображені сплати, зроблені ФОП ОСОБА_2 до дати винесення рішення з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та пені, не було застосовано строк давності визначений у п. 102.1 ПК України, що призвело до надлишкового нарахування основної суми штрафу та пені по сплаті податку на доходи фізичних осіб, за грудень 2017 року не повиннні нараховуватись пеня та штрафні санкції по сплаті податку на доходи фізичних осіб, оскільки строк по сплаті спливає в січні 2018 року

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0451691305 ГУ ДФС в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річної декларування, позивач зазначив, що відповідач не взяв до уваги постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року по справі № 815/2677/16, що призвело до того, що штрафна санкція позивачу була нарахована в більшому розмірі.

На підставі викладеного Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що належить до скасування в частині.

Ухвалою суду від 29.09.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

17.04.2019 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що у ФОП ОСОБА_2 станом на 01.01.2018 року заборгованість перед бюджетом складає - 466831,33 грн. При цьому Відповідач зазначає, що акт перевірки складено 31.10.2018 року, тому перерахування позивача неможливо було врахувати у акті перевірки.

Щодо застосування строку давності Відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в перевіряємому періоді виявлено, що «податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма « 1-ДФ) за перевіряемий період не надавались та суми податкових зобов`язань, що сплачується податковими агентами, не узгоджувались. Тому початком строку обчислення та нарахування штрафу та обчислення пені визначається періодом проведення перевірки з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року включно.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 станом на 24.10.2018 рік має кредиторську заборгованість по військовому збору, що сплачується податковими агентами, у розмірі 30281,34 грн. (за 2016-2017р.р.). Відповідач зазначає, що акт складено 31.10.2018 року, тому перерахування позивача неможливо було врахувати у акті перевірки. При частковій оплаті податкового зобов`язання незрозуміло за які саме періоди зараховується та обчислюється оплата грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі і військового збору. Враховуючи, що саме даною документальною перевіркою визначається сума грошового зобов`язання, щодо сплати податку на доходи з фізичних осіб пеня нараховується відповідно до п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу.

Також Відповідач зазначив, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, позивачем було несвоєчасно сплачено суми у загальному розмірі 222885,90 грн., у зв`язку з чим Позивачу було нараховано штрафні санкції.

З наведених підстав Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 13.05.2019 року представник Позивача не зявився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно. Від представника позивача до суду надійшла заява, якою він просив справу розглянути за його відсутності.

В судовому засіданні 13.05.2019 року представник Відповідачів заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

В період з 03.10.2018 року по 24.10.2018 року співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця Романюка І.В щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.05.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки 31.10.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт перевірки №2364/15-32-13-05/2431509952 яким встановлено, серед іншого, наступні порушення:

п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п. 168.1 та п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 164 Податкового Кодексу, ФОП ОСОБА_2 станом на 01.01.2018 рік має кредиторську заборгованість по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, тобто сума грошового зобов`язання по податку на доходи з фізичних осіб становить 466831,33 грн.;

пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу, були порушені терміни перерахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у наслідок чого нарахована пеня у розмірі 198049,25 грн.;

п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 та п.п. 168.4.5 п.168.4 ст. 164 Податкового Кодексу, сума грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачується податковими агентами становить 30281,34 грн.;

пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу, були порушені терміни перерахування військового збору, що сплачується податковими агентами, у наслідок чого нарахована пеня у розмірі 17062,10 грн.;

п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу, в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов 'язання по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору за результатами річного декларування, а саме несвоєчасно сплачені суми грошових зобов язань.

На підставі вказаних висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0451741305 від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 54913,78 грн., з яких: податкове зобов`язання у розмірі 30281,34 грн.; штрафна (фінансова) санкція у розмірі 7570,34 грн.; пеня у розмірі 17062,10 грн.;

№0451711305 від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, пені у сумі 781588,41 грн., з яких: податкове зобов`язання у розмірі 466831,33 грн.; штрафна (фінансова) санкція у розмірі 116707,83 грн.; пеня у розмірі 198049,25грн.;

№0451691305 від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 штрафних санкцій за порушення строків сплати грошового зобов`язання у розмірі 44577,18 грн.

Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДФС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач направив до Державної фіскальної служби України відповідні скарги.

Рішенням №900816/99-99-11-05-01-25 від 25.02.2019 року Державна фіскальна служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0451741305, №0451711305, №0451691305 від 14.11.2018 року, а скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

ОСОБА_2 не погоджується із висновками ДФС України, викладеними у рішенні №900816/99-99-11-05-01-25 від 25.02.2019 року, і вважає незаконними та такими, що прийняті з порушеннями податкового законодавства податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0451741305, №0451711305, №0451691305 від 14.11.2018 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, «грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен статити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності».

Згідно п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошового зобов`язання у встановлених цих Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законом строки.

Згідно п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умовами одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного періоду.

Згідно з пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу, нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, Позивач не заперечує факт наявності в ньго грошових зобов`язань з податків та зборів, у тому числі: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, пені, проте Позивач не погоджується з їх розміром.

Так судом встановлено, що у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № № 0451741305 зазначається, що розмір податкового зобов`язання ФОП ОСОБА_2 по сплаті військового збору станом на 14.11.2018 року становить 30281,34 грн.

Судом встановлено, що Позивачем 13.11.2018 року, до дати винесення рішення, було здійснено сплату військового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 2870 від 13.11.2018 року у розмірі 8519,75 грн. (оплата військового збору за робітників за 2016 рік) та платіжним дорученням № 2871 від 13.11.2018 року у розмірі 3555,60 грн. (оплата військового збору за робітників за січень та лютий 2017 року.

Відповідно сума податкового зобов`язання у позивача за військовим збором станом на 14.11.2018 року повинна бути меншою на 12075,35 грн.

Крім того, судом встановлено, що сума податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0451741305 обраховувалась за період з січня 2015 року по грудень 2017 року включно.

Таким чином ГУ ДФС в Одеській області не було застосовано строк давності, визначений у п. 102.1 ст. 201 ПК України, що призвело до надлишкового нарахування основної сум штрафу та пені по сплаті військового збору.

Суд зазначає, що з застосуванням строку давності нарахування пені повинно здійснюватися лише з жовтня 2015 року, а тому у вищезазначеному податковому повідомленні-рішенні підлягає скасуванню штрафна санкція у розмірі 3301,13 грн. та пеня у розмірі 4775,00 грн.

Також судом встановлено, що відповідачем було нараховано пеню та штрафну санкцію за грудень 2017 року, проте строк по сплаті військового збору спливає в січні 2018 року, що в свою чергу не входить у перевіряємий період. В подальшому перевірка буде проводитись за період з 01.01.2018 р. і лише під час такої перевірки може бути встановлено факт несвоєчасної сплати, що цілком буде відповідати періоду перевірки.

Вищезазначене призвело до безпідставного нарахування штрафної санкції у розмірі 439,91 грн. та пені у розмірі 278,90 грн.

Таким чином податкове повідомлення-рішення №0451741305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені належить до скасування в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 12075,35 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3741,04 грн. та суми пені у розмірі 5053,90 грн.;

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0451711305 від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Як вбачається з податкового-повідомлення рішення № 0451711305 від 14.11.2018 року сума грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням становить 466831,33 грн.

При цьому Позивачем 13.11.2018 року, до дати винесення рішення, було здійснено сплату податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 2873 від 13.11.2018 року на суму 8 000,00 грн. та № 2872 від 13.11.2018 року на суму 117 638,19 грн.

Відповідно зазначена у податковому повідомленні-рішенні №0451711305 сума грошового зобов`язання станом на 14.11.2018 року становить не 466831,33 грн, а 341193,14 грн.

Крім того, судом встановлено, що сума податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення №0451711305 обраховувалась за період з грудня 2014 року по грудень 2017 року включно.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що ГУ ДФС в Одеській області не було застосовано строк давності, визначений у п. 102.1 ст. 201 ПК України, що призвело до надлишкового нарахування основної сум штрафу та пені по сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Суд зазначає, що з застосуванням строку давності нарахування пені повинно здійснюватися лише з жовтня 2015 року, а тому у вищезазначеному податковому повідомленні-рішенні підлягає скасуванню штрафна санкція розмірі 23957,00 грн. та пеня у розмірі 60064,15 грн.

Також судом встановлено, що відповідачем було нараховано пеню та штрафну санкцію за грудень 2017 року, проте строк по сплаті податку на доходи фізичних осіб спливає в січні 2018 року, що в свою чергу не входить у перевіряємий період. В подальшому перевірка буде проводитись за період з 01.01.2018 р. і лише під час такої перевірки може бути встановлено факт несвоєчасної сплати, що цілком буде відповідати періоду перевірки.

Вищезазначене призвело до безпідставного нарахування штрафної санкції в розмірі 5026,94 грн. та пені у розмірі 3187,05 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0451711305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, пені належить до скасування в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 125638,19 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 29983,94 грн. та пені у розмірі 63251,20 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0451691305 від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування суд зазначає наступне.

Відповідно до зазначеного податкового повідомлення-рішеня ФОП ОСОБА_2 нараховано штрафні санкції за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річної декларування, які розраховані від грошового зобов`язання в розмірі 222885,90 грн.

Судом встановлено, що в акті перевірки загальна сума заборгованості по основному податку за період до 09.02.17 року складає 106777,18 грн.

Разом з цим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року по справі № 815/2667/16, яка набрала законної сили 22.11.2016 року, встановлено, що залишок податкового боргу у ОСОБА_2 станом на 01.01.2016 року мав становити 101431,01 грн. 09.02.2016 року ОСОБА_2 самостійно зменшено донарахування у сумі 6754,15 згідно з додатком ф.4 до декларації від 09.02.16 №9275566166 та йому донараховано пені 1763,03 грн. за період з 13.02.2015 року по 08.02.2016 року. Отже, станом на час розгляду справи у межах заявленого позову, заборгованість ОСОБА_2 становить 96439,89 грн. та 2456,51 грн. військового збору.

Фактично вищезазначеною постановою встановлено, що безпосередній розмір заборгованості становить 94 676,83 грн.

Проте судом встановлено, що Відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0451691305 від 14.11.2018 року не взяв до уваги постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року по справі № 815/2677/16, якою встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 за період до 09.02.2016 року становить 94676,83 грн., а не 106777,18 грн., як нараховано відповідачем в акті перевірки, що в свою чергу призвело до того, що штрафна санкція позивачу була нарахована в більшому розмірі.

З наведених підстав податкове повідомлення-рішення №0451691305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування належить до скасування в частині нарахування штрафу у розмірі 3025,09 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2417,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця Романюк Ігоря Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451741305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені - в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 12075,35 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3741,04 грн. та суми пені у розмірі 5053,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451711305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, пені - в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 125638,19 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 29983,94 грн. та пені у розмірі 63251,20 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0451691305 Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.11.2018 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов`язання за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - в частині нарахування штрафу у розмірі 3025,09 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь фізичної особи-підприємця Романюк Ігоря Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 72 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.05.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.