Рішення № 81790506, 17.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1879/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра (далі позивач, ТОВ Соколівські надра) до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича (далі відповдач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58874284, винесену 11 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненком Олексієм Вікторовичем за виконавчим написом № 400, виданим 22.03.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, про повернення Лізингоодержувачем - ТОВ Соколівські надра (далі - Лізингоодержувач), юридична адреса якого: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, будинок 37А, ідентифікаційний код юридичної особи 34086384, п/р НОМЕР_1 в, АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, ІПН НОМЕР_2 на користь Лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю ВФС Україна, юридична адреса: Кільцева дорога, 20/1-а, місто Київ, 03680, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37164056, п/р НОМЕР_3 в ПАТ Креді Агріколь Банк, МФО 300379, об`єктів фінансового лізингу (далі - Обладнання ), а саме: самоскид марки Vоlvо, модель FМХ; реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; колір - червоний, випуску 2018 року, шасі - НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХІ462291 видане органом ТСЦ 8043 30.11.2018 року, вартістю 2835248,45 гривень; самоскид марки Renault, модель К440, реєстраційний номер - НОМЕР_6 , колір - оранжевий, рік випуску - 2018; шасі НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХІ374834 видане органом ТСЦ 8043 01.11.2018 року, вартістю 2495087,86 грн;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича на користь ТОВ Соколівські надра судові витрати, по`вязані з наданням правової допомоги, в розмірі 10000 грн (а.с.4-9).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

15 квітня 2019 року позивачем була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження, винесена 11 квітня 2019 року у місті Краматорськ Донецької області приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненком Олексієм Вікторовичем за виконавчим написом № 400, виданим 22.03.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, про повернення Лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю СОКОЛІВСЬКІ НАДРА, юридична адреса якого: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, будинок 37А, ідентифікаційний код юридичної особи 34086384, п/р НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, ІПН НОМЕР_2 на користь Лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю ВФС Україна, юридична адреса: Кільцева дорога, 20/1-а, місто Київ, 03680, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37164056, п/р НОМЕР_3 в ПАТ Креді Агріколь Банк, МФО 300379, об`єктів фінансового лізингу, а саме:

1. самоскид марки Volvo, модель FMX; реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; колір - червоний, випуску 2018 року, шасі - НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХІ462291 видане органом ТСЦ 8043 30.11.2018 року, вартістю 2835248,45 гривень;

2. самоскид марки Renault, модель К440, реєстраційний номер - НОМЕР_6 , колір - оранжевий, рік випуску - 2018; шасі НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХІ374834 видане органом ТСЦ 8043 01.11.2018 року, вартістю 2495087 грн.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 квітня 2019 року, вбачається те, що відкриття провадження було здійснено не за місцезнаходженням боржника, або майна боржника, а саме не за юридичною адресою ТОВ Соколівські надра в місті Сєвєродонецьку, вулиця Донецька, будинок 37А, що суперечить нормам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у якій зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є безпідставною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 14.05.2019 за вхідним реєстраційним номером 26053/2019 надав відзив на позовну заяву від 07.05.2019 №2780/08-м-74 (а.с.29-35), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що 11.04.2019 на адресу приватного виконавця Літвиненка Олексія Вікторовича від ТОВ «ВФС Україна» надійшла заява про відкриття виконавчого провадження. До даної заяви було додано виконавчий напис нотаріуса № 400, виданий 22.03.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, про повернення Лізінгоодержувачем ТОВ Соколівські надра, юридична адреса якого: 93400, м. Сєверодонецьк, вул. Донецька, б. 37А, ЄДРПОУ 34086384, п/р 26004389435, в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ІПН НОМЕР_2 , на користь Лізінгодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС Україна», юридична адреса: Кільцева дорога, 20/1-а, м. Київ, 03680, Україна, ЄДРПОУ 37164056, п/р НОМЕР_3 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379, об`єктів фінансового лізингу, а саме: самоскид марки Volvo, модель FMX, реєстраційний номер - НОМЕР_10 , колір - червоний, випуску 2018 року, шасі НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_12 видане органом ТСЦ 8043 30.11.2018 р., вартістю 2835248,45 гривень; самоскид марки Renault, модель К440, реєстраційний номер - НОМЕР_6 , колір оранжевий, рік випуску - 2018, шасі НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХ1374834 видане органом ТСЦ 8043 01.11.2018, вартістю 2495087,86 гривень. Також до заяви було надано платіжне доручення про сплату авансового внеску.

В заві про відкриття виконавчого провадження було вказано, що майно, яке підлягає поверненню стягувачу перебуває за адресою: Донецька обл. АДРЕСА_1 . Комарова. Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Соколівські надра належить нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець Літвиненко О. В., керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 11.04.2019 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 58874284 та в той же день направив її сторонам виконавчого провадження.

Відповідач зазначив, що після отримання заяви про відкриття виконавчого провадження він перевірив, чи дійсно у ТОВ Соколівські надра наявне майно в межах виконавчого округу Донецької області. Така інформація підтвердилась. Після цього приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка оскаржується. Крім того, 17.04.2019 ним було здійснено виїзд за вказаним місцем перебування майна, яке підлягало передачі. Майно знаходилось за адресою, вказаною у заяві про відкриття виконавчого провадження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено акт приватного виконавця.

19.04.2019 представник боржника ОСОБА_1 . ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 58874284, про що свідчить його підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Тобто позивачу, перед подачею адміністративного позову було достовірно відомо, що в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем було вказано місцезнаходження майна, яке підлягало передачі за виконавчим написом нотаріуса.

Твердження позивача про те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження не вказано з яких підстав виконавче провадження було відкрито і це є підставою визнання даної постанови незаконною не ґрунтується на нормах закону, оскільки форма постанови не передбачає внесення до неї відомостей про місцезнаходження майна боржника.

Як вважає відповідач, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 58874284 діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 24,26).

Також зазначив, що 24.04.2019 на його адресу від стягувана надійшла заява про повернення виконавчого документу без виконання. 24.04.2019 ним було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та постанову про припинення розшуку майна боржника, які в той же день були направлені сторонам виконавчого провадження. Керуючись вищенаведеним, відповідач вважає, що його дії щодо прийняття до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

До відзиву відповідач надав засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №58874284 (а.с.40-63).

17.05.2019 до відділу діловодства та обліку звернення громадян за вхідним реєстраційним номером 27069/2019 надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій він зазначив наступне (а.с.71-76).

Виконавчий документ, який був пред`явлений відповідачу до виконання не має інформації щодо місця вчинення дій, а саме місце (адреса, місцезнаходження) повернення транспортних засобів зазначених у виконавчому написі нотаріуса відсутнє, а як слід, враховуючи положення частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка містить чітко встановлені підстави прийняття приватним виконавцем виконавчих документів до виконання, відповідач був зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу.

Також представник позивача зазначив, що враховуючи положення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», та ті обставини що пред`явлений відповідачу виконавчий документ формально відповідав вимогами встановленим для виконавчого документу Законом України «Про виконавче провадження», проте виконавчий напис повинен був бути повернутий приватним виконавцем стягувану без прийняття до виконання з підстав пред`явлення його до примусового виконання не за місцем виконання з огляду на наступне.

Відповідно до статті 93 Цивільного Кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи тощо.

Як вбачається в виконавчого напису нотаріуса, місцезнаходженням, адресою позивача є місто Сєвєродонецьк, вулиця Донецька, 37А.

Посилання відповідача на ті обставини, що стягувачем була подана заява про відкриття виконавчого провадження з інформацією, що майно яке підлягає поверненню стягувачу перебуває в місті Соледар, по вулиці Комарова, що знаходяться у Донецькій області, на думку представника позивача, є безпідставними враховуючи те, що заява представника стягувача ТОВ «ВФС Україна» від 05.04.2019 року про відкриття виконавчого провадження ґрунтується на положеннях пункту 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що стосується виключно місцезнаходження майна боржника, при цьому стягувачем до заяви не було надано жодного документу, який би підтверджував наявність майна, яке підлягає поверненню саме в Донецькій області.

Також представник зазначив, що виконавчий напис нотаріуса, який є виконавчим документом, не стосується звернення стягнення на майно, яке є власністю ТОВ «Соколівські надра», а як слід постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є незаконної та підлягає скасуванню.

Серед іншого у відповіді на відзив представник позивача виклав своє обґрунтування заявлених вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справіз урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановленихстаттею 287 КАС Українита призначено судове засідання на 17 травня 2019 року (а.с.1-2).

В судове засідання прибула представник позивача адвокат Петрощук К.В., яка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Щодо розміру судових витрат на правову допомогу зазначила, що станом на час розгляду справи він складає 8200 грн, а тому просила стягнути саме цю суму з відповідача на користь позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.66), у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за його відсутності (а.с.38).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріалами справи, протокольною ухвалою від 17.05.2019 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено і сторонами по справі не оскаржується, що 22.03.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис про повернення Лізінгоодержувачем ТОВ Соколівські надра, юридична адреса якого: 93400, м. Сєверодонецьк, вул. Донецька, б. 37А, ЄДРПОУ 34086384, п/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ІПН НОМЕР_2 , на користь Лізінгодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС Україна», юридична адреса: Кільцева дорога, 20/1-а, м. Київ, 03680, Україна, ЄДРПОУ 37164056, п/р НОМЕР_3 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379, об`єктів фінансового лізингу, а саме: самоскид марки Volvo, модель FMX, реєстраційний номер - НОМЕР_10 , колір - червоний, випуску 2018 року, шасі НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_12 видане органом ТСЦ 8043 30.11.2018 р., вартістю 2835248,45 гривень; самоскид марки Renault, модель К440, реєстраційний номер - НОМЕР_6 , колір оранжевий, рік випуску - 2018, шасі НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію т/з СХ1374834 видане органом ТСЦ 8043 01.11.2018, вартістю 2495087,86 гривень. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №400 (а.с.62).

11.04.2019 на адресу приватного виконавця виконавчого кругу Донецької області Літвиненка О.В. надійшла заява представника ТОВ «ВФС Україна» Назарчука Р.М. від 05.04.2019 про відкриття виконавчого провадження, до якої були додані: договір фінансового лізингу UKR 1018F, виконавчий напис №400 від 22.03.2019 приватного нотаріуса; копія платіжного доручення про сплату авансового платежу; копія довіреності представника стягувача №1-д від 01.03.2019 (а.с.61,62,63).

11.04.2019 приватним виконавцем виконавчого кругу Донецької області Літвиненком О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №58874284), яка і є предметом оскарження по даній справі (а.с.57).

Того ж дня приватний виконавець надіслав боржнику та стягувачу для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2019 (а.с.56).

Вказану постанову позивач отримав 15.04.2019, з матеріалами виконавчого провадження представник позивача ознайомився 19.04.2019 (а.с.50,51).

З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Літвиненка О.В. є Донецька область (а.с.92-93).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра є Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Донецька, будинок 37А (а.с.67-70).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра за адресою Донецька область, Бахмутський району, село Покровське, вулиця Калініна,24а перебуває 1/2 частини нежитлової будівлі (а.с.39)

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Законів України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 (далі Закон №1404) та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403 (далі Закон №1403).

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом №1404.

Статтею 1 Закону №1404визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1403 про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 22 Закону №1403 у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статі 1 Закону №1403 у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 1403 приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1403 фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404 визначено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до частин першоїта третьої статті 26 Закону №1404виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404 встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 3 статті 24 Закону №1404 передбачено, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Відповідно до статті 190 Цивільного Кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 181 Цивільного Кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Аналізуючи у сукупності вказані норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець правомірно прийняв до виконання виконавчий напис нотаріуса за місцезнаходженням майна боржника, оскільки, як вже зазначалось судом раніше, боржник має у приватній власності на території Донецької області 1/2 частини нежитлової будівлі.

Як наслідок, прийнята ним постанова від 11.04.2019 про відкриття виконавчого провадження є законною.

Доводи позивача про те, що виконавчий напис зобов`язує боржника вчинити певні дії, а саме повернути обладнання, у зв`язку з чим воно повинно здійснюватись за місцем вчинення таких дій і таким місцем є Луганська область місто Сєвєродонецьк (місцезнаходження юридичної особи), а не Донецька область, суд вважає неприйнятними, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось судом раніше частиною 2 статті 24 Закону №1404 встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Аналізом вказаних норм суд дійшов висновку про те, що законодавець розмежував різні дії виконавця, які є свого роду алгоритмом виконання виконавчих документів. Спочатку приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, а потім здійснює дії направленні на їх виконання. При виконанні рішень про зобов`язання винити певні дії, виконавець повинен їх здійснити саме за місцем вчинення таких дій.

При цьому стаття 24 Закону №1404 не містить в собі конкретну заборону щодо прийняття до виконання виконавчих документів, які зобов`язують боржника вчинити певні дії, за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна, і що такі виконавчі документи повинні прийматись саме за місцем вчинення таких дій.

Суд наголошує на тому, що законодавцем визначено лише здійснення виконання по таким виконавчим документам за місцем вчинення таких дій. У зв`язку з цим неможливо ототожнювати в одне поняття такі дії як «приймає до виконання виконавчі документи» та «здійснюється виконання рішення».

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець, з`ясувавши наявність у боржника майна на території Донецької області, правомірно прийняв до виконання виконавчий напис та відкрив виконавче провадження у своєму окрузі.

Інші доводи позивача є незмістовними по вище викладеним мотивам.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору та за надання правової винагороди, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя Н.М. Басова