Рішення № 81790145, 17.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1015/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення №935120142365 від 07.02.2019 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в перерахунку його пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до трудового стажу для його пенсії час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням у період з 10.06.2016 по 31.01.2019 (2 роки 7 місяців 22 дні) як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та здійснити йому перерахунок і виплату пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з 01.02.2019 року на весь період отримання пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що працюючи на Смолінській шахті ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” у період з 21.06.2001 року по 02.06.2015 року, у підземних роботах шахти в умовах повного робочого дня за професіями учня машиніста скреперної лебідки, машиніст скреперної лебідки, гірник очисного забою, він набув пільговий стаж шахтаря, відповідно до Закону України “ Про підвищення престижності шахтарської праці”. Також зазначає, що з березня 2015 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Після призначення пенсії, він продовжив працювати в шахті. 02.06.2015 року його було звільнено за власним бажанням, оскільки почав хворіти та не міг надалі працювати за професією. З 10.06.2016 року і дотепер він перебуває на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням (третя група інвалідності 50 % втрати професійної працездатності). Позивач вказує, що згідно акту розслідування причин виникнення хронічного профзахворювання, його захворювання виникло внаслідок роботи в шкідливих підземних умовах шахти. Звернувшись 07.02.2019 р. до відповідача із заявою здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком у зв`язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, отримав відмову, з якою він не погоджується. Також позивачем надана відповідь на відзив (а.с.97-100).

У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.88), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та посилається на ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням зараховується до страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку зараховується до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком, тобто цей період зараховується до страхового стажу лише за час отримання пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням при переході на пенсію за віком.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

У період з 21.06.2001 року по 02.06.2015 року позивач працював на Смолінській шахті ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” в умовах повного робочого дня у підземних умовах шахти, за професіями: учень машиніста скреперної лебідки підземний, машиніст скреперної лебідки підземний, гірник очисного забою підземний, що підтверджується записами в трудовій книжці, даними довідок підприємства про пільговий стаж шахтаря, наявними в матеріалах пенсійної справи, а також розрахунком стажу, здійсненим відповідачем (а.с.20-28, 51-69).

З 16 березня 2015 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, його трудовий стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 та Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (п.п.1.1а Списку) становить 13 років 7 місяців 29 днів (а.с.28, 40).

Після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати на Смолінській шахті ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”.

02.06.2015 року позивача було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України, що вбачається з трудової книжки (а.с.27).

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 17.05.2016 року №695 позивачу встановлено професійний характер захворювання (а.с.18-19).

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26.05.2016 встановлено, що захворювання позивача виникло внаслідок тривалого терміну праці під випливом шкідливих виробничих факторів на Смолінській шахті ДП “Схід ГЗК” (а.с.30-31).

З 10.06.2016 року і дотепер позивач перебуває на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням (третя група інвалідності, 50% втрати професійної працездатності), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №181007 та довідкою про результати визначення втрати ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги №010841 (а.с.16, 17).

07.02.2019 року позивач звернувся до Маловисківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу для пенсії час його перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням у період з 10.06.2016 по 31.01.2019 (2 роки 7 місяців 22 дні) як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату його пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с.13-14).

Рішенням №935120142365 від 07.02.2019 відповідач відмовив в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки останній є отримувачем пенсії за віком (а.с.85). Також, вказане рішення обґрунтовано тим, що згідно зі ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку зараховується до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком, тобто цей період зараховується до страхового стажу лише за час отримання пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням при переході на пенсію за віком.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 09.09.2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст.1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі ст.8 Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

До того ж, з огляду на положення наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28 січня 2014 року по справі № 21- 455а13.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Аналогічні норми містяться і в ч.5 ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ, відповідно до яких час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Тобто, законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку, зокрема з професійним захворюванням, до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Отже, що до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2019 року по справі №392/17/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 16 березня 2015 року отримував пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, судом не встановлено факту отримання позивачем пенсії по інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням у період з 10.06.2016 року по 31.01.2019 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI, оскільки фактично позивач просить зарахувати до пільгового стажу час перебування його на пенсії за віком на пільгових умовах, що не узгоджується з наведеними приписами законодавства.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ: 20632802) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина