Рішення № 81789933, 07.05.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7356/18

Провадження № 2/0182/168/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Рибакової В.В., при секретарі - Гавриленко І.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника третьої особи Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Городничого О.Л., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, який уточнювала (а.с.2-4,41-43). В обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.

Вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27.06.2008 року, який рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.11.2015 року було розірвано. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.04.2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище. Син знаходиться на її утриманні. З відповідача на утримання сина стягуються аліменти за рішенням суду. Проте відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку щодо належного утримання та забезпечення дитини, має заборгованість по аліментам, не бере участі в утриманні та вихованні сина, життям та здоров`ям сина не цікавиться, не відвідує його. У зв`язку з тим, що відповідач самоусунувся від виховання, навчання та утримання сина, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути понесені нею судові витрати.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 року (а.с.50,52), позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження по справі; почато підготовче провадження; призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року (а.с.70,71), у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про оголошення в розшук відповідача ОСОБА_3 відмовлено; заяву ОСОБА_7 про розгляд справи 11.02.2019 року за її відсутності та за відсутності позивача, та про оголошення в розшук відповідача ОСОБА_3 - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року (а.с.72,73) підготовче провадження по справі закрито; призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року (а.с.74,75) зобов`язано Адміністрацію державної прикордонної служби України надати інформацію.

Ухвалами суду від 06.03.2019 року, 23.04.2019 року (а.с.94,106) заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено; судове засідання по справі вирішено провести в режимі відео конференції, проведення якої доручено Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області.

Позивач у судовому засіданні обставини, викладені в позові підтримала та просила позов задовольнити. Суду пояснила, що дитина бачила батька 1 вересня 2015 року, а за телефоном спілкувалася з батьком в травні 2016 року. Після цього з дитиною не контактує. Вона також бачила відповідача в останнє, як і дитина, 1 вересня 2015 році, зв`язку з ним немає. Бажання спілкуватися з сином у відповідача немає. Відповідачу відомо про наявність інвалідності у дитини, проте він ніяким чином про сина не дбає, не допомагає йому, коштів на утримання не надає. Дитина потребує додаткових витрат на харчування, вітаміни, медичне обстеження, лікування. Перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу вона не чинила та не чинить, номер телефону не змінювала.

Представник позивача - адвокат Чередніченко Л.П. (а.с.115-118) в судовому засіданні обставини позову та позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, пославшись на те, що відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, не цікавиться його життям, не дбає про його здоров`я, участі у догляді, лікування дитини не приймає, має велику заборгованість по аліментам. Вказала, що за останніми відомостями відповідач проживає у м. Нікополі, проте до суду не з`являється.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 05.11.2018 року, що надійшла на адресу суду 12.11.2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим чи знятим з реєстрації не значиться (а.с.46).

Згідно повідомлення управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 01.11.2018 року, що надійшли на адресу суду 04.12.2018 року, відомості щодо реєстрації або зняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в реєстрі територіальної громади відсутні (а.с.48).

Відповідача належним чином, у відповідності до норм ЦПК України, було повідомлено про розгляд справи №182/7356/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.102,111). Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Також відповідача про розгляд справи повідомлено за адресою зазначеною в позові (а.с.112).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Городничий О.Л. у судовому засіданні пояснив, що за адресою вказаною позивачем у позові проживає інша сім`я, відповідач там ніколи не проживав, встановити місцеперебування відповідача не виявилося можливим, надати висновок про доцільність або не доцільність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_4 не можливо, так як не вдалося встановити причини ухилення його від батьківських обов`язків.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, заяв та клопотань до суду не надійшло (а.с.111а).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справу розглянуто заочно у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Вислухавши позивача, представника позивача, думку представника третьої особи, опитавши малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст.ст. 150,157,164-166 СК України, Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, Закону України «Про охорону дитинства», підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.06.2008 року (а.с.8). Від даного шлюбу народився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження якого Серія НОМЕР_1 батьком дитини записаний ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_1 (а.с.9). Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.11.2015 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10). Вказаним рішенням суду встановлено, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю (а.с.126 - копія посвідчення).

26.04.2016 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище - « ОСОБА_1 » (а.с.11).

Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи №1329 від 25.10.2017 року (а.с.12), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в / ч. Як пояснила позивач у судовому засіданні, дитина зареєстрована за місцем реєстрації її теперішнього чоловіка.

Згідно Акта обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , складеному 22.02.2018 року (а.с.27), складеного з метою підготовки висновків про позбавлення батьківських прав, за вказаною адресою проживають: ОСОБА_5 - вітчим, ОСОБА_1 - мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відносини у родині дружні, побудовані на довірі, доброті. У квартирі ремонт, є всі зручності для комфортного проживання родини. Діти чисті, доглянуті, мають необхідний сезонний одяг, всі речі у хорошому стані. Для дитини є окрема кімната, місце для навчання і відпочинку, шкільно-письмові приладдя, мякі меблі, куточок школяра, шафа для зберігання одягу. Вітчим хлопчика має бажання його усиновити та у подальшому створити усі необхідні умови для виховання та розвитку дитини.

Згідно характеристики від 29.10.2017 року, виданої головою квартального комітету №18 Олександрійської міської ради (а.с.20), ОСОБА_1 зарекомендувала себе як чуйна та добра жінка, гарна сусідка, хороша мама.

З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9-спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області (а.с.19,24,25,26,28).

З виписки з протоколу батьківських зборів від 05.12.2017 року, Витягу з протоколу засідання педагогічної ради № 01 від 12.01.2018 року (а.с.19,26), вбачається, що малолітній ОСОБА_4 проживає з матір`ю, батько участі у вихованні дитини не брав, вітчим є авторитетом для ОСОБА_4 , у них сформувалися довірливі і дружні стосунки. Ухвалено підтримати клопотання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3

Згідно висновку за підписом директора Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9-спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області Малишевою Т. (а.с.28), навчальним закладом розглянуто та вивчено документи представлені ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , навчальний заклад вважає за доцільне позбавити його батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

З характеристики практичного психолога щодо психологічного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24) вбачається, що психологічно родина для хлопчика - це мама, вітчим, бабуся, дідусь, всі родичі з боку матері; ставлення до тата негативне, при нагадуванні про рідного батька виявляє негативні вербальні та невербальні реакції; в розмові вказує про байдужість до батька, оскільки тато не спілкується з ним протягом тривалого часу; за словами хлопчика, раніше він ображався на тата, а зараз відчуває байдужість та категорично відмовляється спілкуватися з батьком та його родичами.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У наявних в справі заявах, адресованих голові комісії з питань захисту прав дитини (а.с.21,22,23), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 підтверджують те, що ОСОБА_3 долею сина ОСОБА_4 не цікавиться, аліменти не сплачує.

Як вбачається з матеріалів справи, з ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа № 2/0182/3805/2016 виданого 05.01.2017 року Нікопольським міськрайонним судом стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу, щомісячно, ВП № 53238636 (а.с.13-18,30-33,121-123). Згідно останнього розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу №2/0182/3805, загальна сума заборгованості станом на 01.01.2019 року складає 35316,41 грн., заборгованість з моменту відкриття виконавчого провадження становить 32096,30 грн.

Відповідно довідки про неотримання аліментів №140 від 22.01.2019 року (а.с.121) ОСОБА_1 не отримувала аліментів від ОСОБА_3 за період з 30.09.2016 року по 22.01.2019 року за виконавчим листом №2/182/3805/2016, який видано Нікопольським міськрайонним судом 05.01.2017 року.

Постановою про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 17.03.2018 року, винесеною державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Барабашем А.І. (а.с.123,124), тимчасово обмежено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, АДРЕСА_3 , у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

На виконання вимог ухвали суду від 11.02.2019 року (а.с.74,75), Головним центром обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України були надані відомості щодо перетинання державного кордону України у період з 01.01.2016 року по 25.02.2019 року (а.с.84), згідно яких ОСОБА_3 неодноразово перетинав державний кордон, 30.08.2018 року виїхав через пункт пропуску Сеньківка.

Згідно відповіді управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за №26/921 від 25.02.2019 року (а.с.86), станом на 22.01.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у державному розшуку як боржник чи відповідач по справах про стягнення аліментів, міра запобіжного заходу не обиралась.

З матеріалів справи вбачається, що службою у справах дітей Нікопольської міської ради була відвідана адреса: АДРЕСА_3 , складено акт обстеження житлово-побутових умов та з`ясовано, що відповідач ніколи не проживав за вказаною адресою (на підставі пояснень власника будинку ОСОБА_19 ) (а.с.63); встановлено, що ОСОБА_3 на обліку в КП «НМПНЛ «ДОР» та обліку у нарколога не перебуває (а.с.61,62).

Згідно Витягу з протоколу №2 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 22.01.2019 року, поданого суду службою у справах дітей Нікопольської міської ради, надати належним чином оформлений висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не можливо у зв`язку з тим, що не вдалося встановити причини його ухиляння від виконання батьківських обов`язків (а.с.67).

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок в даному випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а носить рекомендаційний характер для прийняття судового рішення у спорі, який виник між сторонами та є одними із доказів у цивільній справі, оцінка якому має бути надана під час розгляду цивільної справи про позбавлення батьківських прав. З огляду на це, суд розглянув справу за наявними матеріалами, за відсутності письмового висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 23 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час не спілкується з дитиною, вихованням не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не цікавиться успіхами та життям дитини, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не намагається дбати про його потреби, належним чином не забезпечує дитину матеріально. Відповідач має заборгованість по аліментам. Доказів протилежного суду не представлено.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Опитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що є учнем четвертого класу, проживає з мамою, татом ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_12 в м. Олександрія, з батьком ОСОБА_3 не спілкується, останній раз його бачив коли йшов до першого класу, батько дзвонив йому дуже давно, з днем народження не вітає, подарунки не дарує. Вітчима він називає батьком. Думає, що батька ОСОБА_3 треба позбавити батьківських прав.

Інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми обов`язками, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поважних причин щодо неможливості ОСОБА_4 виконувати свої обов`язків по вихованню дитини судом не встановлено.

Враховуючи викладене, те, що відповідач самоусунувся від виховання сина, а його відношення до своїх батьківських обов`язків виключає участь у житті малолітньої дитини, суд вважає за можливе позов задовольнити, позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., сплачений останньою при зверненні до суду з даним позовом (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 12,13,76,81,89,141,259,263,264,268,280-284,п.9, п.п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 150,157,164-166 СК України, Конвенцією про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, Законом України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться; місце проживання вказане в позові: АДРЕСА_6 ), треті особи - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ - 04052198, адреса місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд.17), Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області (ЄДРПОУ - 33423535, адреса місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, буд.59) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Повне судове рішення складене 17.05.2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова