
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
04 травня 2019 року №320/964/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність протиправною щодо порушення строку розгляду клопотання від 03.12.2018 гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області;
- визнати протиправним та скасувати рішення №4793-63-VІІ від 24.01.2019 Ірпінської міської ради Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області;
- зобов`язати Ірпінську міську раду Київської області повторно розглянути клопотання від 03.12.2018 гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
02.04.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додані документи по справі, які були долучені судом до матеріалів справи.
02.04.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 28 вересня 2017 року №2665-40-VII Ірпінської міської ради Київської області в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, площею 0,05 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати бездіяльність протиправною щодо порушення строку розгляду клопотання від 03.12.2018 гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області;
- визнати протиправним та скасувати рішення №4793-63-VІІ від 24.01.2019 Ірпінської міської ради Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області;
- зобов`язати Ірпінську міську раду Київської області повторно розглянути клопотання від 03.12.2018 гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.
12.04.2018 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну позовних вимог від 26.03.2019.
Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши заяву позивача про зміну позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.
Таким чином подальший розгляд справи буде здійснений з урахуванням заяви про зімну позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.
Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Пунктом 2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є, зокрема, вимога про визнання протиправним та скасування рішення №4793-63-VІІ від 24.01.2019 Ірпінської міської ради Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,050 га, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1 рішення 63 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 24.01.2019 №4793-63-VІІ «Про розгляд клопотань фізичних та юридичних осіб про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м.Ірпінь» було відмовлено громадянам в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в м.Ірпінь, згідно додатку №1 (а.с.42).
Відповідно до витягу з додатку №1 до рішення Ірпінської міської ради від 24.01.2019 №4793-63-VІІ (Список, громадян, які подали заяви про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність) ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га для індивідуального дачного будівництва з підстав наявності рішення про надання дозволу на відведення зазначеної земельної ділянки у власність іншій особі (а.с.43).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що підставою відмови у наданні позивачу дозволу на дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га для індивідуального дачного будівництва є рішення Ірпінської міської ради №4678-63-VІІ від 24.01.2019 (а.с.26-32).
Судом встановлено, що 40 сесією сьомого скликання Ірпінської міської ради прийнято рішення №2665-40-VІІ від 28.09.2017 «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва в м.Ірпінь, згідно додатку №1», яким надано дозвіл громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва в м.Ірпінь, згідно додатку №1 (а.с.89).
Відповідно до витягу з додатку №1 до рішення Ірпінської міської ради №2665-40-VІІ від 28.09.2017 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею,00500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність для індивідуального дачного будівництва (а.с.90).
Рішенням 63 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 24.01.2019 №4678-63-VІІ «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 » затвердженого гр. ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 0,0500 га у власність для індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 .
Передано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0500 га для індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 (а.с.44).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а існує спір про право, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Так, спірні правовідносини стосуються набутого ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0500 га, для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: в АДРЕСА_1 , на яку претендував і сам позивач, і в разі скасування оскаржуваного рішення, майнові права вказаної фізичної особи будуть порушені.
У зв`язку з цим, даний спір не є публічно-правовим, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 (справа №810/2421/16) та від 21.11.2018 (справа № 810/293/17), постанові Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №2-а-207/11) та в постановах Верховного Суду України від 31.01.2017 (справа №21-1237а16) та від 20.09.2017 (справа №814/3454/14).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
За приписами частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1.Закрити провадження в адміністративній справі №320/964/19 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень.
2.Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено 04.05.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 81789763, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 04.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/964/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: