Рішення № 81789546, 10.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2019 р. справа № 300/440/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 .,

представників відповідача - Братівник О.П., Прос Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 02.01.2019 та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним рішення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206010/2019/000020/2 від 02.01.2019 про коригування митної вартості товарів та зобов"язання Івано-Франківської митницю визнати заявлену позивачем згідно договору купівлі-продажу митну вартість ввезеного транспортного засобу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено рішення про коригування митної вартості легкового автомобіля марки Skoda модель Octavia, об"ємом двигуна 1595 см. куб., номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску. Підставою винесення вказано рішення стала відсутність у поданих позивачем документах - банківського документа (квитанції, платіжного доручення) про перерахування на рахунок продавця вартості вище вказаного автомобіля. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.03.2019 Івано-Франківська митниця подала суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та з викликом сторін.

Водночас 18.03.2019 відповідач подав суду відзив на позов. Проти позову заперечує та зазначає, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, підтверджуючих митну вартість даного транспортного засобу. Також зазначає, що при винесенні 02.01.2019 Івано-Франківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - дотримано усіх законодавчих вимог. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 клопотання Івано-Франківської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено судовий розгляд справи з викликом сторін.

26.03.2019 позивач подав суду відповідь на відзив у якій зазначає, що твердження про недостатність документів для обчислення митної вартості товару є безпідставними та необґрунтованими, а тому не могли стати підставою для застосування будь-якого з другорядних методів обчислення митної вартості. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

26.03.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду письмові пояснення по справі в яких зазначає наступне. Зі змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач не згоден з митною вартістю, визначена митним органом у спірному рішенні. Відтак, він мав право скористатися правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із митною вартістю, визначеною митним органом. Вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

01.04.2019 позивач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що не погоджується із твердженням відповідача про відсутність документів, що унеможливлює сумніви щодо митної вартості товару. Також зазначає, що ні в нього ні в декларанта не вимагалося додаткових документів, та звертає увагу суду, що саме декларант не довів до відома позивачу інформацію про витребування документів.

02.04.2019 Івано-Франківська митниця ДФС подала суду клопотання в кому просила долучити до матеріалів справи відповідні документи на 3-ьох аркушах.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 витребувано у Державної фіскальної служби України інформацію про здійснення митного оформлення транспортних засобів марки SKODA, модель OCTAVIA, календарний рік випуску 2005, модельний рік випуску 2006, тип кузова - хетчбек, тип двигуна - бензин, робочий об`єм -1595 см. куб. за період з 25.11.2018 по 22.02.2019, із зазначенням мінімальної та максимальної митної вартості даних транспортних засобів.

Однак витребувана інформація на момент розгляду справи до суду не надійшла.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення по справі, судом встановлено наступне.

Позивачем у громадянина Республіки Польща було придбано вживаний автомобіль для власного користування. На підтвердження вартості автотранспортного засобу позивачем подавався договір купівлі-продажу від 15.12.2018, згідно якого вартість автомобіля становить 6800 PLN, що на момент митного оформлення автомобіля становило 50119,95 грн.

24.12.2018 позивачем на митну територію України було ввезено легковий автомобіль марки Skoda модель Octavia, об"ємом двигуна 1595 см. куб., номер кузова НОМЕР_2 , 2006 року випуску.

29.12.2018 декларантом ОСОБА_3 подано електронну митну декларацію № 206010/2018/417252 на транспортний засіб марки Skoda модель Octavia, об"ємом двигуна 1595 см. куб., номер кузова НОМЕР_2 , 2006 року випуску.

02.01.2018 відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості зазначеного вище автотранспортного засобу. У графі 33 вказано рішення зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв"язку з ненаданням документів, передбачених частиною 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. 2-5 методи визначення митної вартості ( с.59-63 МКУ) не застосовані, у зв"язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст. 59, 60 МКУ), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст. 62, 63 МКУ). Джерело інформації: Ризик 205-2 Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов"язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: VSSTMBCA21Z162142809, валюта - EUR, вартість - 4122,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України.

Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 1 статті 49 Митного кодексу України).

Стаття 51 Митного кодексу України визначає визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Кодексу).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 Кодексу).

Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина 1 статті 57 Кодексу).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Кодексу).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Кодексу).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Кодексу).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 статті 57 Кодексу).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Кодексу).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (частина 1 статті 58 Кодексу).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 Кодексу).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Кодексу).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Кодексу).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 Кодексу).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Кодексу).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 статті 54 Кодексу).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Кодексу).

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 Кодексу).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Кодексу).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру (інвойс) б/н від 12.12.2018; декларацію про походження товару № 0380 від 15.12.2018; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) № UA20903/2018/75290 від 24.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № РС/АНН 4658194 від 19.12.2018; договір про надання послуг митного брокера б/н від 19.12.18; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СЕ529471 від 08.04.2010; копію митної декларації країни відправлення № 18PL451010E0864316 від 19.12.2018; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів поданих № UA206010/2018/417252 від 29.12.2018.

Відтак долучені до даної митної декларації документи не відповідають переліку документів, вказаних в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, оскільки на підтвердження митної вартості даного транспортного засобу позивачем не надано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідачем правомірно, у відповідності до статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним рішення Івано-Франківської митниці ДФС від 02.01.2019 про коригування митної вартості за № UA206010/2019/000020/2.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 15 травня 2019 р.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );

Івано-Франківська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила 20, м. Івано-Франківськ, 76010)