Рішення № 81789544, 06.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 травня 2019 року Справа № 280/1420/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 37927773)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним повідомлення відповідача про відмову в перерахунку пенсії судді у відставці ОСОБА_1 , призначеної як державному службовцю; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області за 08-02/494 від 25.01.2019 в розмірі 83 відсотків від вказаної у цій довідці заробітної плати без обмеження розміру пенсії, починаючи стягнення з 01.01.2019, з урахуванням виплачених сум; постанову суду звернути до негайного виконання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що зазначає, що вона працювала на посаді судді. З 23 грудня 2005 року їй як державному службовцю була призначена пенсія за віком на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу». 10 травня 2011 року її було звільнено з посади судді у зв`язку із неможливістю виконувати свої обов`язки за станом здоров`я відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 21.04.2011 року № 3289-VІІ «Про звільнення суддів». Позивач вказує, що в січня 2019 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки 08-02/494 від 25.01.2019, виданої ТУ ДСА України в Запорізькій області на підставі ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», які були чинні на час виходу її на пенсію. Повідомленням від 15.02.2019 №38/П-7 відповідач відмовив їй в здійсненні цього перерахунку, посилаючись на те, що що позивач отримує пенсію за віком згідно із Законом «Про державну службу» за № 3723. З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» за № 889, де ст. 90 передбачене, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, лише призначення пенсії державним службовцям відповідно до ст. 37 Закону № 3723, які на день набрання чинності Закону - 889 (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стужу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців або які на день набрання чинності Закону № 889 (01.05.2016) мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону - 3723. Виходячи з наведеного, вважають, що відсутні підстави для перерахунку пенсії як державному службовцю на підставі довідки виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Одночасно, не вбачають підстав для перерахунку пенсії за віком на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки отримую пенсію за віком призначену на підставі Закону України «Про державну службу», а не щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач вважає відмову відповідача у здійснені перерахунку пенсії в підвищеному розмірі такою, що не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону а тому є неправомірною.

Ухвалою судді від 08.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 06.05.2019.

22.04.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№16143), якому послався на те, що позивач перебуває на обліку в нашому управлінні і на даний час отримує пенсію за віком, яка була призначена за рішенням суду відповідно до Закону України від.16.12.1993 № 3723-ХІ «Про державну службу». Чинним законодавством України - Закон України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», постанова Кабінету 'Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» проведення перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону України «Про державну службу», не передбачено. Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 3-1 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», затверджено форми довідок виключно для призначення (а не для перерахунку) пенсій за нормами Закону України «Про державну службу». Вказує, що стаття 37-1 Закону України від.16.12.1993 № 3723-ХІ «Про державну службу» взагалі не передбачає проведення перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку з підвищенням їм заробітної плати. Згідно із нормами цієї статті умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України Порядок проведення перерахунку пенсій державним службовцям у зв`язку з підвищенням їх заробітної плати було затверджено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, який було скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013. Таким чином, зазначає представник відповідача у відзиві, сьогодні жодним нормативним актом Кабінету Міністрів України не передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку з підвищенням заробітної плати. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова Кабінету Міністрів У країни від 31.05.2000 №865 втратила чинність. Форми довідок про заробітну плату, затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, які надавалися для проведення перерахунку пенсій державним службовцям, були і вилучені постановою правління Пенсійного фонду України від № 15-2, тому підстав для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до норм чинного, на даний час, законодавства, у державних органів (установ, організацій) немає. З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІII «Про державну службу», який не передбачає проведення перерахунків раніше призначених державним службовцям пенсій. Також зазначає, що ст. .90 Закону України «Про державну службу» визначено, що пенсійне забезпечення державних здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підпунктом 1 пункту 2 Розділу ХГ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» визнано Закон України від.16.12.1993 № 3723-ХІ «Про державну службу» таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, і зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу (щодо умов призначення (а не перерахунку) пенсій державним службовцям згідно статті 37 Закону №3723) тому зазначає представник відповідача, законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону «Про державну службу», на підставі, наданої позивачем разом із заявою, довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.01.2019 № 08-02/494 немає. Просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що з 23.12.2005 р. ОСОБА_1 , як державному службовцю було призначено пенсію за віком на умовах передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу», що підтверджується копією розпорядження про призначення пенсії № 29137 від 03.02.2006. Однак, ОСОБА_1 продовжувала працювати і 24.05.2006 р. її було призначено заступником голови Мелітопольського міськрайонного суду.

10.05.2011 р. наказом ТУ ДСА України в Запорізькій області ОСОБА_1 було звільнено з посади судді, заступника голови Мелітопольського міськрайонного суду, в зв`язку з неможливістю виконувати свої обов`язки за станом здоров`я, що підтверджується записом в трудовій книжці.

19.05.2011 р. розпорядженням відповідача № 807730 ОСОБА_1 було встановлено статус непрацюючого пенсіонера та зроблено перерахунок пенсії.

03.12.2011 р. ОСОБА_1 було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.08.2012 по справі №815/12009/2012 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання перерахувати пенсію позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області щодо відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 27.01.2012 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області провести належний перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати з 01 січня 2012 року відповідно до ст. 37 -1 Закону України «Про державну службу», ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 26 січня 2012 року з урахуванням ра ніше виплачених сум.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.11.2013 по справі №320/11143/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання перерахувати пенсію позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсіонного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії судді у відставці ОСОБА_1 на підставі її заяви від 01.08.2013 р. Зобов`язано Управління Пенсіонного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати з 01.01.2013 р. відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та згідно довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.06.2013 р. № 08-03/243 без обмеження розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.09.2016 по справі №320/4064/16-а за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №2819 від 10 червня 2016 року про відмову в перерахунку пенсії судді у відставці ОСОБА_1 , призначеної як державному службовцю. Зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01 червня 2016 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-03/736 від 30.05.2016 року без обмеження розміру пенсії,з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.02.2017 по справі №320/4064/16-а за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за заявою Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області роз`яснено рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.09.2016. Відповідно до постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2016 року у справі № 320/4064/16-а Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язано з 01 червня 2016 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-03/736 від 30.05.2016 року в розмірі 83 відсотка від вказаної у цій довідці заробітної плати без обмеження розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум

У січня 2019 року позивач звернулась до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки 08-02/494 від 25.01.2019, виданої ТУ ДСА України в Запорізькій області на підставі ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», які були чинні на час виходу її на пенсію.

15.02.2019 позивачу було відмовлено у здійснені перерахунку пенсії посилаючись на те, що позивач отримує пенсію за віком згідно із Законом «Про державну службу» за № 3723. З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» за № 889, де ст. 90 передбачене, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, лише призначення пенсії державним службовцям відповідно до ст. 37 Закону № 3723, які на день набрання чинності Закону - 889 (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стужу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців або які на день набрання чинності Закону № 889 (01.05.2016) мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону - 3723. Виходячи з наведеного, вважають, що відсутні підстави для перерахунку пенсії як державному службовцю на підставі довідки виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Одночасно, не вбачають підстав для перерахунку пенсії за віком на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки отримую пенсію за віком призначену на підставі Закону України «Про державну службу», а не щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач вважаючи таку відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії неправомірною звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Згідно ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній до 01.01.2015 року, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

03.08.2010 року набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року (далі за тестом Закон № 2453-VI).

Пунктом 8 частини 4 статті 48 Закону № 2453-VI встановлено, що незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Розділ Х вказаного вище Закону регулює статус судді у відставці.

Відповідно до ч. 2 ст. 138 Закону № 2453-VI (в редакції чинній на час набрання ним законної сили) встановлювалось, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

В подальшому до Закону № 2453-VI були внесені зміни, внаслідок чого змінилась нумерація статей і право судді у відставці на пенсію, щомісячне довічне грошове утримання та право на перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було врегульовано статтею 141 цього Закону.

Таким чином, суддя у відставці мав право на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" як на підставі Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року, так і відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, а відтак мав право на перерахунок призначеної пенсії.

За положеннями ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" зі змінами, внесеними Законом України N 76-VIII від 28.12.2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України № 889-VIII від 10.12.2015 року «Про державну службу», відповідно до п. 2 Розділу ХІ якого з дня набрання чинності вказаного Закону втратили чинність норми Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, та Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про державну службу".

Згідно ст. 90 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 року «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції Закону України № 889-VIII від 10.12.2015) було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія. Згідно ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції Закону України № 213-VIII від 02.03.2015) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року частина 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI підлягає застосуванню в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно статті 73 Закону України "Про Конституційний Суду України" останній приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 08.06.2016 року чинною є редакція ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, яка передбачає право судді у відставці на перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із збільшенням заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та Законом № 2453, що відповідає частині першій статті 126 Основного Закону України, згідно з якою незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях висловлював правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, в тому числі щодо матеріального та соціального забезпечення у вигляді призначення та отримання пенсій та/або щомісячного довічного грошового забезпечення суддів у відставці, які викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 р. N 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, 8 червня 2016 року № 4-рп/2016.

Зокрема, в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначено, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.

Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. За змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв`язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Разом з тим, в Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 р. N 4-рп/2007 вказано, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України. Це положення узгоджується з частиною третьою статті 22 Конституції України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Суддям, які вийшли у відставку, призначається пенсія на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", що визначено статтею 43 Закону України "Про статус суддів" . Відповідно до частини четвертої цієї статті судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або щомісячне довічне грошове утримання. При цьому розмір такого утримання не обмежений.

Так, в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Конституційний Суд України вважає, що законодавець, маючи дискреційні повноваження щодо визначення умов, порядку та розміру матеріального забезпечення, повинен враховувати, що не може запроваджуватися правове регулювання, за якого особа, реалізовуючи одне конституційне право, позбавляється можливості реалізовувати інше право (гарантію). Зокрема, суддя після виходу на пенсію або у відставку, використовуючи конституційне право на працю, визначене статтею 43 Основного Закону України, не може бути при цьому позбавлений гарантій незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення (пенсії або щомісячного довічного грошового утримання).

Підставою для отримання матеріального забезпечення судді після припинення його повноважень є виключно конституційно визначений статус професійного судді. Тому таке забезпечення суддів залежить від умов, пов`язаних зі статусом судді та його професійною діяльністю щодо здійснення правосуддя, і не може залежати від інших умов, у тому числі соціального забезпечення, яке призначається і виплачується на загальних засадах та передбачене іншими, крім Закону № 2453, законами України.

Як встановлено судом, позивач з 23 грудня 2005 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ в розмірі 83% від заробітку.

На момент звернення позивача до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», фактично відсутнє законодавче регулювання порядку проведення перерахунку пенсії суддям у відставці.

Таким чином, законодавець при прийнятті нового Закону України «Про державну службу» та внесенні змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» залишив незмінним зміст права на призначення пенсії та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але в той же час, передбачивши на законодавчому рівні порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, залишив не врегульованим питання перерахунку пенсії судді у відставці, таким чином звузив обсяг права судді у відставці на перерахунок пенсії, чим знизив досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Право судді на пенсію або за його вибором на отримання щомісячного довічного грошового утримання є однаковими гарантіями незалежності суддів, що відповідає універсальному принципу рівності, гарантованого статтею 21 Конституції України.

Отже, законодавцем фактично виокремлено певну категорію суддів у відставці, які мають право на одержання щомісячного довічного грошового утримання. Таке законодавче регулювання суперечить меті встановлення конституційної гарантії матеріального забезпечення суддів як елемента їх незалежності, свідчить про його формальний характер, не відповідає принципу єдиного статусу всіх суддів України та порушує принцип рівності між суддями у відставці, які отримують щомісячне довічне грошове утримання, та пенсію у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

Сама по собі відсутність норми про перерахунок пенсій суддям у відставці не є підставою для відмови у такому перерахунку. Право судді у відставці на пенсію є конституційною гарантією. Отже, встановлені Законами України "Про статус суддів" та „Про судоустрій і статус суддів" гарантії матеріального забезпечення судді у відставці, не можуть бути знівельовані і повинні бути дотримані.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

З огляду на викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок призначення та перерахунку пенсії судді у відставці, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України, які є обов`язковими до застосування судами загальної юрисдикції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач, як суддя у відставці, який отримує пенсію на підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів», ст. 37 Закону України «Про державну службу», норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів», має право на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшення заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді по аналогії з правом суддів у відставці на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, які є однаковими гарантіями для суддів у відставці.

Рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційними положення законів, які обмежували право суддів у відставці на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, було прийнято 08.06.2016 року, суд при вирішенні даного спору, застосовуючи аналогію закону, що передбачено ч. 7 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що судді у відставці мають право також і на перерахунок призначеної пенсії - з 08.06.2016 року.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату призначеної пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області за 08-02/494 від 25.01.2019 в розмірі 83% від вказаної у цій довідці заробітної плати без обмеження розміру пенсії то вона задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що при здійсненні перерахунку та виплати призначеної пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області за 08-02/494 від 25.01.2019 в розмірі 83% від вказаної у цій довідці заробітної мало місце обмеження граничного розміру пенсії позивача.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині звернення постанови суду до негайного виконання, так як згідно норм статті 371 КАС України негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок пенсії, а не про її призначення .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 37927773) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним повідомлення Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії судді у відставці ОСОБА_1 , призначеної як державному службовцю.

Зобов`язати Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області за 08-02/494 від 25.01.2019 в розмірі 83% від вказаної у цій довідці заробітної плати, починаючи з 01.01.2019, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 37927773) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2019.

Суддя А.В. Сіпака