Рішення № 81789255, 13.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2019 року о/об 09 год. 05 хв.Справа № 280/1581/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

Фізичної особи-підприємця Зотова ОСОБА_1 Андрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі – позивач, ФОП ОСОБА_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2019 за №Ф-85308-51 про визначення позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 18246 грн. 72 коп.

У позові зазначено, що 18.02.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-85308-51, в якій зазначено, що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску у позивача складає 18246,72 грн. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-85308-51 позивач отримав 28.03.2019 поштовим повідомленням. Позивач зазначає, що є суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем з 13.08.2003, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 18.08.2003 та застосовує спрощену систему оподаткування, а саме 3-у групу єдиного податку. Основним видом діяльності є інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (код КВЕД - 74.90) та додатково деякі інші, в тому числі - консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД - 70.22), - що зокрема включає діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Дані щодо визначених видів економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З 31.05.2013 позивач є арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 1043, виданим Міністерством юстиції України від 02.07.2013, та з червня 2013 року був узятий у встановленому законодавством порядку на облік платника податків як фізична особа-підприємець, арбітражний керуючий, про що свідчить відповідна довідка про взяття на облік платника податків НОМЕР_2 1308220700420, яка видана Начальником підрозділу реєстрації та обліку платників податків органу державної податкової служби від 11.06.2019. Вищеозначений вид економічної діяльності (код КВЕД - 70.22) наявний також у Свідоцтві платника єдиного податку суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 , що видане Бердянською ОДПІ Запорізької області 31.05.2012. Протягом всього періоду здійснення підприємницької діяльності позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачувались та сплачуються податки та платежі, зокрема єдиний соціальний внесок. Вказане підтверджується в тому числі квитанціями та/або платіжними дорученнями й не заперечується відповідачем. На думку позивача, додаткове нарахування заборгованості по сплаті єдиного внеску, крім тих платежів, що вже були здійснені ним є подвійним нарахуванням єдиного внеску, що суттєво порушує його права та охоронювані законом інтереси та є неприпустимим.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом. У разі якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, така особа реєструє у контролюючому органі та веде дві книги обліку доходів та витрат. Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08.07.2010 за №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.3 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 за №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Враховуючи той факт, що позивачем не сплачувались обов`язкові зобов`язання з єдиного соціального внеску з осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, таким чином створився податковий борг у розмірі 18246,72 грн. Відповідач повідомляє, що кошти сплачені позивачем протягом 2017-2019 років зараховувались в порядку черговості, оскільки борг у суб`єкта господарювання обліковується ще з 2017 року, в зв`язку із чим борг на теперішній час в повному обсязі не погашений. Відповідно до реєстраційних даних ІС «Податковий блок» позивач перебував на обліку як фізична особа - підприємець з 22.08.2003, змінення стану, останнього згідно ідентифікаційних даних, відбулось 12.08.2014. На думку відповідача, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем, зобов`язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності. З огляду на зазначене, податковим органом правомірно сформовано податкову вимогу від 18.02.2019 за №Ф-85308-51.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 15.04.2019 відкрито спрощене поовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.05.2019.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_2 з 18.08.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В01 НОМЕР_4 .

У Свідоцтві платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 від 31.05.2012 зазначено, що з 01.06.2012 ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка єдиного податку – 5% (3 група), вид господарської діяльності 70.22 – «Консультування з питань комерційної діяльності та управління» (…).

Позивачем надано до суду Посвідчення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1043 від 31.05.2013, згідно з яким ОСОБА_2 є арбітражним керуючим.

Також, позивачем надано до суду: 1) інформацію з електронного кабінету позивача по ЄСВ за 2017, 2018, 2019 роки; 2) Платіжні доручення про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: від 16.03.2017 на суму 2112,00 грн. за І квартал 2017 року; 17.07.2017 на суму 2112,00 грн. за ІІ квартал 2017 року; 19.10.2017 на суму 2112,00 грн. за ІІІ квартал 2017 року; від 19.01.2018 на суму 2112,00 грн. за ІV квартал 2017 року; від 25.05.2018 на суму 2433,65 грн. за І квартал 2018 року; від 23.08.2018 на суму 30,00 грн. за І квартал 2018 року; від 19.07.2018 на суму 2457,18 грн. за ІІ квартал 2018 року; від 19.10.2018 на суму 2457,18 грн. за ІІІ квартал 2018 року; від 18.01.2019 на суму 2457,18 грн. за ІV квартал 2018 року.

Відповідачем не подано до суду доказів у спростування наведених документів, наданих до суду позивачем.

У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-85308-51 від 18.02.2019 ГУ ДФС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 18246 грн. 72 коп. (з якої: 18246 грн. 72 коп. – на р/р37192204010822), яка виникла станом на 31.01.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

1. У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; (…).

Відповідно до пп.4 п.6.7 Розділу VІ «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого 09.12.2011 Наказом Міністерства фінансів України №1588 (у редакції наказу

Міністерства фінансів України 22.04.2014 за №462), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

У «Поясненнях до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)», які є додатком до Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (надалі – КВЕД-2010), затверджених 23.12.2011 Наказом Державного комітету статистики України №396, зазначено: «… 70.2 Консультування з питань керування. … 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. Цей клас включає надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки компаніям та іншим організаціям з питань керування, корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами, зниження собівартості та інших фінансових питань, маркетингових цілей і політики, кадрової політики, стратегії виплат компенсацій і пенсій, планування виробництва та контролю. Надання комерційних послуг може включати консультування, управлінську й організаційну підтримку компаній і громадських організацій відносно: - проектування методики бухгалтерського обліку та правил, програм ведення звітності, процедур контролю виконання кошторису; - консультування та підтримки компаній і громадських організацій у сфері планування, організаційних заходів, забезпечення ефективності та контролю, інформації з питань управління тощо. Цей клас включає також: - діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Цей клас не включає: - розроблення програмних додатків і програм для бухгалтерського обліку, див.62.01; - юридичні послуги та представництво, див.69.10; - діяльність у сфері бухгалтерського обліку, банківських операцій і аудиту, консультування щодо оподатковування, див.69.20; - консультування з питань архітектури та інжинірингу, див.71.11, 71.12; - консультування з питань навколишнього середовища, агрономії, безпеки тощо, див.74.90; - консультування із заповнення вакансій і пошуку персоналу, див. 78.10

- консультування у сфері освіти, див.85.60. …».

Враховуючи наведене, нормами права не заборонено бути позивачу фізичною особою-підприємцем та перебувати у такому статусі на обліку у контролюючого органу.

За матеріалами справи позивач зареєстрований як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, а отже повинен обліковуватись у відповідача як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

2. У п.65.3 ст.65 Податкового кодексу України зазначено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Відповідач не довів, що позивач звертався до нього особисто або через уповноважену особу із заявою та документами щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (п.65.5 ст.65 Податкового кодексу України).

Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності (п.65.7 ст.65 Податкового кодексу України).

Доказів взяття позивача на облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідач до суду не надав.

3. У ст.4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності.

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п.63.5 ст.63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

З огляду на викладене вище, ОСОБА_2 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

4. Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як зазначено у п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. (…).

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (…) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

Отже, у 2017 році розмір мінімального страхового внеску у місяць становив 704 грн. 00 коп. (704 грн. 00 коп. = 3200 грн. 00 коп. х 22%).

Позивачем надано докази сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2017 року щоквартально у розмірі 2112 грн. 00 коп.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Отже, у 2018 році розмір мінімального страхового внеску у місяць становив 819 грн. 06 коп. (819 грн. 06 коп. = 3723 грн. 00 коп. х 22%).

Позивачем надано докази сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2018 року щоквартально у розмірі 2457 грн. 18 коп.

Тобто, позивач своєчасно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платник єдиного податку, згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

5. Порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачений.

Водночас, п.16 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 14.04.2015 Наказом Міністерства фінансів України №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 за №511), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі – «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

При цьому, у п.10 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить форми «окремого Звіту» для фізичних осіб-підприємців, які мають ознаку незалежної професійної діяльності.

Аналіз змісту наведених норм права, у розрізі положень Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

У позивача, який здійснює підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 70.22 – Консультування з питань комерційної діяльності й керування (діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)) та одночасно здійснює таку діяльність як незалежну професійну, не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець платник єдиного податку 3-ї групи за видом діяльності за кодом КВЕД 70.22 – Консультування з питань комерційної діяльності й керування (діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)).

Практика Європейського суду з прав людини (відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права), яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06)).

Враховуючи наведене, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-85308-51 від 18.02.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу №Ф-85308-51 від 18.02.2019 Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) про сплату боргу (недоїмки), якою від Фізичної особи-підприємця Зотова ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) вимагається сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 18246 грн. 72 коп. (з якої: 18246 грн. 72 коп. – на р/р37192204010822), яка виникла станом на 31.01.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 13.05.2019.

Суддя О.О. Прасов