Рішення № 81788726, 16.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/5930/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у прийнятті рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги на підставі висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти у місячний строк рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги з урахуванням безумовного права на таку допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи з 23.11.2018 року, внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ згідно з висновком Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 року, відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Аргументуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що у період проходження служби в органах внутрішніх справ він отримав захворювання, які пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У зв`язку із чим Житомирською МСЕК йому встановлено 45 відсотків втрати працездатності, при цьому встановлено 3 групу інвалідності та проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 2070 грн. Згодом, під час повторного огляду, 26.11.2018, установлено 1 групу інвалідності внаслідок захворювань пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач, вважаючи, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності. В свою чергу, керівником органу внутрішніх справи сформовано висновок про призначення одноразової допомоги у розмірі 458180 грн та направлено до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення. Проте, Департаментом було відмовлено у його затверджені з підстав п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Така відмова слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та третій особі для подання пояснення.

08 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позов (а.с. 28-32), у якому представник Міністерства внутрішніх справ України просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому вказавши, що первинна інвалідність позивачу встановлена пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби з органів внутрішніх справ, в свою чергу 1 групу інвалідності було встановлено останньому з порушенням дворічного терміну від первинного встановлення МСЕК ступеня втрати працездатності. Вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги передбаченої Порядком та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Додатково звертає увагу суду на те, що при обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 посилається на положення ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» однак вказаний нормативно-правовий акт втратив чинність і не може бути застосований при врегулюванні спірних правовідносин. При цьому зауважує, що єдиними юридичними фактами, з якими чинне законодавство пов`язує право на отримання одноразової грошової допомоги є первинне встановлення інвалідності або ступеня працездатності.

Від представника третьої особи, надійшли пояснення по справі (а.с.37-40). Зі змісту яких вбачається, що у позивача відсутні достатні та необхідні підстави для отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності з підстав набуття такої зі спливом дворічного строку, передбаченого чинним законодавством. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Суд дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини щодо спірних правовідносин.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 з 1976 року по 27.10.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу №127 від 21.10.1999 звільнений з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з посади помічника начальника-оперативного чергового чергової частини штабу Богунського районного відділу (м.Житомир). Вислуга років (календарна) на день звільнення становила – 25 років 07 місяців 26 днів.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №461/248 від 27.10.1999 складеного військово-лікарською комісією УМВС України в Житомирській області, на час звільнення зі служби позивач мав захворювання, які пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.15-17).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого ОСОБА_1 . серії 2-18 МАД №013597 від 01.02.2000 позивачу установлено 45% втрати професійної працездатності (а.с.19).

При цьому, у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності на підставі вказаної вище довідки, позивачу 15.02.2001 виплачено страховий платіж у сумі 2070 грн (а.с.20).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 115665 за результатами повторного огляду, 26.11.2018 позивачу встановлено 1 групу інвалідності внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.21).

28.01.2019 позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 1 групи інвалідності від захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.22), при цьому додавши документи передбачені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Подані позивачем документи для призначення одноразової грошової надіслані разом із висновком УМВС України в Житомирській області від 08.02.2019 до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, для затвердженням директором, проте у затвердженні такого висновку Департаментом було відмовлено з підстав п.4 Порядку №850.

У листі Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 418/29/105/05-2019 від 01.04.2019 повідомлено позивача, що Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України розглянуто матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги та повернуто без прийняття рішення. Додатково вказано, що з дати первинного огляду пройшло більше двох років, що перевищує передбачений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 строк (а.с. 24).

Не погодившись з діями Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 1-ї групи та поверненні висновку та матеріалів на виплату позивачу до Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі – Закон № 565-XII, чинного на момент проходження служби в органах внутрішніх справ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Разом з тим, 02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відтак, підпунктом 2.2 пункту 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підстави, які надають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги передбачені п.3 Порядку №850.

Зокрема, у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ та часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Разом з тим, до заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно пункту 9 цього ж Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З встановлених обставин справи, вбачається, що при первинному огляді МСЕК позивачу з 01.02.2000 встановлено 3 групу інвалідності, натомість при повторному огляді МСЕК з 23.11.2018 ОСОБА_1 установлено 1 групу інвалідності та відповідний ступінь працездатності.

Таким чином, з дати первинного огляду МСЕК позивача до повторного огляду пройшло більше двох років. Вказаний факт і слугував підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу на підставі висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 надісланого до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Однак, суд акцентує увагу на тому, що безпосередньо Законом № 565-XII, не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Норма цього Порядку не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі №808/1866/16.

Враховуючи викладене, слідує висновок, що відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, відмовивши з підстав передбачених п.4 Порядку №850.

В свою чергу, слід наголосити, що вичерпний перелік випадків, за наявності яких особі може бути відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850.

Зокрема, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Відтак, підстав з яких відповідачем було відмовлено у призначенні і виплаті грошової допомоги позивачу, вищевказана норма не містить.

Право на отримання грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності не обмежено у часі, ключовим моментом у цьому є лише наявність причинно-наслідкового зв`язку між установленою інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Проаналізувавши обставини справи та враховуючи нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомогу на підставі висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 у відповідності до Порядку №850 вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.

Частиною 2 другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Частиною першою та другою статті 77 Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідачем в порушення ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність відмови Міністерства внутрішніх справ України у прийнятті рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул.Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 08592164) про визнання протиправною відмову та зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у прийнятті рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу на підставі висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти у місячний строк рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи з 23 листопада 2018 року, внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ згідно з висновком Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 08.02.2019 у відповідності до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов