Ухвала суду № 81788568, 13.05.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.05.2019 227/4577/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Любчик В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Тавєр О.Г., заінтересована особа ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

29 січня 2019 року представник публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Тавєр О.Г., в якій просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.09.2018 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/227/1786/2014 виданого 25.02.2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № Д002/АА-182.06.1 від 15 листопада 2006 року у розмірі 7534,62 дол. США, у виконавчому провадженні № 51535254.

В обґрунтування скарги посилається на те, що на виконанні у Харцизькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебував виконавчий лист № 2/227/1786/2014 виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 7534,62 дол. США. 21.01.2019 року на адресу заявника надійшла постанова про повернення вищезазначеного документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Вважає, що державним виконавцем не здійснені у повному обсязі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження не містять документів на підтвердження звернення із запитами з метою встановлення фінансового та майнового стану боржника, не вчинялись перевірки майнового стану боржника за періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець не вдався до додаткових (альтернативних) заходів відшукування майна у боржника.

Заявник у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд скарги за його відсутності.

Державний виконавець Тавєр О.Г. звернулася до суду із заявою про розгляд скарги за її відсутності. У письмових запереченнях державним виконавцем зазначено, що на примусовому виконанні у Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало зведене виконавче провадження № 54958095 до складу якого входили відкриті виконавчі провадження № 51535254, № 51535338, № 51535376, № 51535425. З метою забезпечення виконання рішення суду та усунення можливості здійснення відчуження майна державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, періодично направлялися запити до реєстраційно-облікових установ для перевірки майна боржника, щодо виявлення рахунків боржника до ДФС України, ПФУ, Регіонального сервісного центру у Донецькій області. Після отриманої від Регіонального сервісного центру МВС інформації відповідно до якої боржнику належить на праві власності транспортний засіб CHEVROLET Aveo, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1 на підставі ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника. За результатами вжитих заходів встановлено, що у боржника відсутнє інше майно, яке належить йому на праві власності, та на яке можливо звернути стягнення. Боржник не працевлаштована, пенсію не отримує відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах не має. Місцем реєстрації ОСОБА_1 є м. Харцизьк, об`єктивно та всебічно провести перевірку майнового стану боржника не надається можливим у зв`язку із проведенням активної фази АТО на вищезазначеній території. Оскільки, державний виконавець не може в повній мірі провести виконавчі дії стосовно боржника, зокрема направити виклик за місцем мешкання, перевірити майновий стан, у разі виявлення майна, належного йому на праві власності – описати його, надалі реалізувати майно, а отримані кошти направити на погашення боргу було винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, своїм правом подати заперечення на скаргу не скористалася.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2014 року по цивільній справі № 227/4577/14-ц позовну заяву публічного акціонерного товариства «Родовід-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Д002/АА-182.06.1 від 15 листопада 2006 року в розмірі: заборгованість за кредитом - 7534,62 дол. США; та додатково, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, що становить -14027,78 грн.; пеню за прострочку виконання грошових зобов`язань – 119000,00 грн.; судові витрати у розмірі 1091,59 грн., які складаються з: 933,24 грн. витрат по сплаті судового збору та 158,35 грн. витрат, пов`язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до наявної інформації у комп`ютерній програмі діловодства суду «Д-3» виконавчі листи по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором було видано 25.02.2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області та направлено на адресу стягувача.

Постановами державного виконавця Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Тавєр О.Г., 22.06.2016 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2/227/1786/2014 виданих Добропільським міськрайонним судом Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» боргу у розмірі 1091,59 грн. - ВП № 51535425; у розмірі 119000,00 грн. - ВП № 51535376; у розмірі 14027,78 грн. – ВП № 51535338.

Також, 22.06.2016 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/227/1786/2014 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» боргу у розмірі 7534,62 дол. США - ВП № 51535254.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний:

здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини третьої виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

приймати рішення про відстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

29.06.2016 року в рамках ВП № 51535376 державним виконавцем накладено арешт на все майно що належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження, про що винесено відповідну постанову та направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам.

28.09.2017 року в рамках ВП № 51535338 державним виконавцем оголошено в розшук майно яке належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , а саме: транспортний засіб CHEVROLET Aveo, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1 , про що винесено постанову про розшук майна боржника та направлено до органів поліції для виконання.

20.10.2017 року на підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем об`єднано виконавчі провадження № 51535254, № 51535338, № 51535376, № 51535425 у зведене виконавче провадження № 54958095 про що винесено постанову.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем з метою виявлення доходів боржника та перевірки його майнового стану були зроблені відповідні запити:

до Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб-боржників, які отримують пенсію 28.09.2017 року, 02.10.2017 року, 22.01.2018 року, 18.09.2018 року, 26.09.2018 року;

до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями 28.09.2017 року, 02.10.2017 року, 22.01.2018 року, 18.09.2018 року, 26.09.2018 року,

за результатами обробки вищезазначених запитів інформації щодо боржника – не знайдено.

Також, державним виконавцем 11.10.2017 року направлено запити до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області щодо реєстрації боржника, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну та посвідчує особу громадянина України під час перебування за її межами на ім`я боржника (згідно інформаційної відповіді від 26.12.2017 року за обліками бази даних «ДІС» системи «ЄІАС УМП» документованою паспортом громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться); Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону боржником (згідно інформаційної довідки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинала державний кордон України 15.07.2014 року у напрямку Маріуполь- Москва.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек за параметрами запиту ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 станом на 20.10.2017 року – відомості відсутні.

Згідно відомостей з єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, 22.11.2011 року на підставі постанови про арешт майна та заборони на його відчуження ВП 29966222 зареєстровано тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Державним виконавцем було виконано всі можливі, з урахуванням знаходження боржника та його майна на непідконтрольній території, заходи примусового виконання рішення, передбачені ст.ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», а доводи скаржника, що матеріали виконавчого провадження не містять документів на підтвердження звернення із запитами з метою встановлення фінансового та майнового стану боржника, спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження, долученими до матеріалів справи.

Щодо твердження скаржника про те, що державний виконавець не вдався до додаткових (альтернативних) заходів відшукування майна у боржника, зокрема: до відділу РАЦС - щодо перебування боржника у шлюбі, до Головного управління статистики відповідної області щодо відомостей про реєстрацію боржника, як засновника будь-якої установи, підприємства, організації, до виконавчої дирекції ФССНВВПЗ - щодо страхових виплат, до Інспекції державного технічного нагляду - щодо наявності у боржника сільгосптехніки, до органів нотаріату - щодо отримання боржником спадку, до відділу архітектури - щодо наявності павільйонів, кіосків, а також інших компетентних служб - щодо відомостей про наявність майна у інших осіб (дебіторська заборгованість), щодо зберігання цінностей, майновий найм сейфа чи наявність цінних паперів, щодо перебування на обліку в центрі зайнятості, щодо внутрішнього переміщення осіб тощо, суд зазначає, що проведення вказаних дій прямо не регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» та не є прямим обов`язком державного виконавця, а тому вирішення питання доцільності їх проведення покладається на розсуд самого державного виконавця.

26.09.2018 року державним виконавцем Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2/227/1786/2014 виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області стягувачу щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» боргу у розмірі 7534,62 дол. США – ВП № 51535254.

При винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець керувався п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який діяв на момент виконання виконавчого провадження на тимчасово непідконтрольній українській владі території на строк дії цього Закону поширювався особливий правовий режим перетину меж цієї території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачав особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на такій території. На тимчасово окупованій території у межах дії цього Закону, буд-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Таким чином, наявна заборона з приводу вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а державний виконавець фізично позбавлений можливості провести опис й арешт майна боржника та перевірити майновий стан боржника за місцем його знаходження.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Зокрема, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.09.2018 року визначено строк до 26.09.2021 року у який виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання.

Враховуючи положення статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

З урахуванням викладених обставин, відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 51535254.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на дії головного державного виконавця Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Тавєр О.Г., заінтересована особа ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 15 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча суддя В.М. Любчик