Рішення № 81787761, 23.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Справа № 160/318/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С. при секретарі судового засідання – Чорній М.В. за участю: представника позивача – Деркунського К.Л. представника відповідача – Чабан О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Приватного підприємства «Нормер» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.09.2018 р. №0026241411, яким ПП «Нормер» збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 590 756 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 147 689 грн., що разом становить 738 445 грн. та від 28.09.2018 р. №0026231411, яким підприємству визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (141010100) у розмірі 33 035 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки зроблені відповідачем в акті перевірки, які слугували передумовою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На момент здійснення господарських операцій ПП «Нормер» та ТОВ «Будівельна компанія «Елізіум» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між ПП «Нормер» і ТОВ «Будівельна компанія «Елізіум» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами ПП «Нормер та платіжними дорученнями, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавством та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав, з урахуванням відповіді на відзив.

У відзиві на позов відповідач, а його представник в судовому засіданні зазначили, що ПП «Нормер» не надало первинних документів, що підтверджують поставку (транспортування) товарів, по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Елізіум». Тому, неможливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та де відбулось розвантаження). За результатами аналізу ЄРПН період діяльності з серпня 2016 року по грудень 2017 року ТОВ «БК «Елізіум» зареєструвало податкові накладні на продаж великої кількості товарно-матеріальних цінностей, мають різноманітні характеристики, та різноманітні послуги. Також, не встановлено придбання ТОВ «БК «Елізіум» товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

Крім того, згідно з аналізом ЄРПН, встановлено, що ТОВ «БК «Елізіум» придбавав послуги у ПП «Альварес»; ПП «ЛРП»; ТОВ «АПК Сістем»; ТОВ «Кіровоград Транс-Логістик»; ТОВ «Крозен»; ТОВ «Натсгарден» та ТОВ «Нові Орбіс Груп», які здійснювали фінансово-господарську діяльність з моменту реєстрації, звіти не подавали, трудові ресурси та основні фонди відсутні. За результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання вищезазначеними підприємствами субпідрядних послуг або послуг виконання ремонтних робіт. Поряд з цим, за даними відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань ТОВ «БК «Елізіум» є фігурантом ряду кримінальних проваджень. Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП «Нормер» від ТОВ «БК» Елізіум», а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 22.08.2018 р. по 29.08.2018 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Нормер» (код ЄДРПОУ 36840461) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК» Елізіум» (код ЄДРПОУ 40462777) за період 01.09.2016 р. по 28.02.2017 р.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 07.09.2018 р. №50399/04-36-14-11/36840461, а саме: порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ на 590 756 грн. та завищено від`ємне значення ПДВ на суму 33 035 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.09.2018 р. №0026241411 та №0026231411.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 р. №0026241411 та №0026231411, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, у перевіряємий ПП «Нормер» мало господарській відносини з ТОВ «БК» Елізіум». ПП «Нормер» є орендарем екскаватору CATERPILLAR 428 Е згідно договору оренди №546 від 01.09.2016 р. Факт передачі в оренду екскаватору підтверджується актом №1 приймання-передачі від 01.09.2016 р. Факт повернення екскаватору підтверджується актом №2 приймання-передачі від 31.12.2016 р.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору строк оренди складає 4 місяці - з 01.09.2016 р. по 31.12.2016 р.

Згідно із п.6.1. вказаного договору після припинення дії договору орендар зобов`язується повернути орендодавцю транспортний засіб у стані, не гіршому в порівнянні з тим, в якому він отримав його в оренду. А п.7.1. цього ж договору встановлено, що орендар зобов`язаний стежити за технічним станом транспортного засобу. З метою належного виконання своїх обов`язків орендаря за вказаним договором ПП «Нормер» придбало шини TAISHAN 12.5/80-12 18PR у кількості 2 шт.. що підтверджується: рахунком-фактурою №СК-00000319 від 25.10.2016 р. на суму 32 000 грн.; видатковою накладною №319 від 25.10.2016 р. на суму 32 000 грн.; податковою накладною від 25.10.2016 р. №305 на суму 32000 грн. Факт оплати шин підтверджується платіжним дорученням №943 від 25.10.2016 р. на суму 32 000 грн.

У перевіряємий період між ПП «Нормер» та ТОВ «БК «Елізіум» було укладено договір, від 30.11.2016 р. №3011/01 про оренду погружного шламового насосу на строк з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. включно. На виконання умов договору сторонами були складені наступні документи: рахунок-фактура№НП-00001710 від 02.12.2016 р. на суму 79000 грн.; акт №1710 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2016 р. на суму 79000 грн.; податкова накладна №53 від 02.12.2016 р. на суму 50 000 грн.; податкова накладна №316 від 20.12.2016 р. на суму 29 000 грн. Факт оплати підтверджується: платіжним дорученням №969 від 02.12.2016 р. на суму 50 000 грн.; платіжним дорученням №979 від 20.12.2016 р. на суму 29 000 грн. Погружний шламовий насос доставляється Орендодавцем, тому факт в`їзду та виїзду даного насосу на транспорті орендодавця позивачем не фіксувався, доставка погружного шламового насосу виконувалась транспортом орендодавця, тому товарно-транспортні накладні не використовувались.

У перевіряємий період між ПП «Нормер» та ТОВ «БК «Елізіум» було укладено договори щодо надання послуг землесосним насосом TOYO, грейферним краном РДК 160/2 від 01.08.2016 р. №0108/19 та від 30.09.2016 р. №300901-43.

Надані послуги не потребують окремого дозволу і не підлягають ліцензуванню. А тому й відсутня необхідність складання актів за формою КБ-2в та КБ-3.

11.01.2016 р. між ТОВ ПКФ «Найс» (замовник) та ПП «Нормер» (виконавець) укладено договір надання послуг №0101/16 землесосним насосом ТОУО, грейферним краном РДК 160/2.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору №0101/16 виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з очистки гідротехнічної споруди (чищення та навантаження зневодженого осаду стічних вод, в тому числі ливневих), яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 56Д, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані послуги відповідно до умов цього Договору.

П.2.4. Договору №0101/16 передбачено, що приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання Акту наданих послуг, в якому сторони вказують остаточний обсяг (в метрах кубічних) та вартість фактично наданих послуг.

Згідно із п.3.1. Договору №0101/16 вартість послуг виконавця за 1 кубічний метр складає 116,67 грн., крім того ПДВ 23,33 грн.. що разом становить 140 грн. за 1 кубічний метр.

На підтвердження факту надання послуг за Договором №0101/16 були складені, зокрема, наступні документи: рахунок на оплату №16 від 16.09.2016 р. на суму 625 817,86 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №23 від 30.09.2016 р. на суму 625 817,88 грн.; рахунок на оплату №17 від 1 7.10.2016 р. на суму 603 417.24 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №24 від 31.10.2016 р. на суму 603 417,24 грн.; рахунок на оплату №22 від 31.10.2016 р. на суму 96 182,75 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №29 від 31.10.2016 р. на суму 96 182,75 грн.; рахунок на оплату №27 від 16.11.2016 р. на суму 505 414,44 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №34 від 30.11.2016 р. на суму 505 414,44 грн.; рахунок на оплату №41 від 16.12.2016 р. на суму 644 718,42 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №48 від 30.12.2016 р. на суму 644 718,42 грн.; рахунок на оплату №3 від 17.01.2017 р. на суму 656 618,76 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.01.2017 р. на суму 656 618,76 грн.; рахунок на оплату №6 від 16.02.2017 р. на суму 552 315,78 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017 р. на суму 552 315.78 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується наступними платіжними дорученнями: №243 від 16.09.2017 р.; №255 від 17.10.2016 р.; №259 від 31.10.2016 р.; №272 від 16.11.2016 p.; №287 від 16.12.2016 р.; №297 від 17.01.2017 р.; №313 від 16.02.2017 р.

Також були складені наступні податкові накладні: №21 від 16.09.2016 р.; №22 від 17.10.2016 р.; №29 від 31.10.2016 р.; №34 від 16.11.2016 р.; №48 від 16.12.2016 р.; №3 від 17.01.2017 p.; №6 від 16.02.2017 р.

Так, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «БК «Елізіум» було укладено договір від 01.08.2016 р. №0108/19 про надання послуг землесосним насосом ТОYО, грейферним краном ДК 160/2.

На підтвердження факту надання послуг за Договором №0108/19 були складені наступні документи: рахунок-фактура №ОY-000023 від 16.09.2016 р. на суму 616 860 грн.; акт №223 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.09.2016 р. на суму 616 860 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2016 р. №914 на суму 616 860 грн., бухгалтерською довідкою та листом від 16.09.2016 р. № 1609/01.

Також були складені наступні податкові накладні: №78 від 16.09.2016 р. на суму 205620 грн.; №80 від 16.09.2016 р. на суму 205 620 грн.; №84 від 16.09.2016 р. на суму 205620 грн.

У перевіряємий період між позивачем та ТОВ «БК «Елізіум» було укладено договір від 30.09.2016 р. №300901-43 про надання послуг землесосним насосом ТОYО. грейферним краном РДК 160/2.

На підтвердження факту надання послуг за Договором №0108/19 були складені наступні документи: рахунок-фактура №СК-00000314 від 17.10.2016 р. на суму 594 780 грн.; акт №314 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.10.2016 р. на суму 594 780 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 17.10.2016 р. №927 на суму 594 780 грн.; рахунком-фактурою №СК-00000324 від 31.10.2016 р. на суму 94 806 грн.; актом №324 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.10.2016 р. на суму 94 806 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2016 р. №944 на суму 94 806 грн.; рахунком-фактурою №СК-00000351 від 16.11.2016 р. на суму 498 180 грн.; актом №351 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.11.2016 р. на суму 498 180 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2016 р. №954 на суму 498 180 грн.; рахунок-фактура №СК-00000343 від 16.12.2016 р. на суму 635 490 грн.; актом №343 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.12.2016 р. на суму 635 490 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 16.12.2016 р. №974 на суму 635 490 грн.; рахунком-фактурою №СК-0000017 від 17.01.2017 р. на суму 647 220 грн.; актом №17 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.01.2017 р. на суму 647 220 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2017 р. №994 на суму 647 220 грн.; рахунком-фактурою №СК-0000029 від 16.02.2017 р. на суму 544 410 грн.; актом №29 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 28.02.2017 р. на суму 544 410 грн.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 16.02.2016 р. №1010 на суму 544 410 грн.

А також були складені наступні податкові накладні: податкова накладна №199 від 17.10.2016 р.; податкова накладна №200 від 17.10.2016 р.; податкова накладна №201 від 17.10.2016 р.; податкова накладна №380 від 31.10.2016 р.; податкова накладна №299 від 16.11.2016 р.; податкова накладна №300 від 16.11.2016 р.; податкова накладна №301 від 16.11.2016 р.; податкова накладна №252 від 16.12.2016 р.; податкова накладна №271 від 16.12.2016 р.; податкова накладна №278 від 16.12.2016 р.; податкова накладна №471 від 17.01.2017 р.; податкова накладна №472 від 17.01.2017 р.; податкова накладна №473 від 17.01.2017 р.; податкова накладна №283 від 26.02.2017 р.; податкова накладна №287 від 26.02.2017 р.; податкова накладна №286 від 26.02.2017 р.

На момент здійснення господарських операцій ПП «Нормер» та ТОВ «Будівельна компанія «Елізіум» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Доводи контролюючого органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як підстави для висновку про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом спростовується тим, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Доводи контролюючого органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій гуртуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації. Контролюючим органом не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність ПП «Нормер» як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення ПП «Нормер» до складу податкового кредиту спірної суми податку на додану вартість по господарським операціям з вказаним контрагентом.

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Оцінка господарських операціях повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Посилання контролюючого органу на справу №607/1254/17 від 13.03.2017 р. та справу №201/12347/17 від 30.08.2017 р., суд вважає безпідставним.

В жодній із вказаних справ відсутні вироки. Так, преюдиційне значення при розгляді справи для суду може мати саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів. Сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що відповідач під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 р. №0026241411 та №0026231411, діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи, що позов задоволено сплачений судовий збір в розмірі 11 572,20 грн., підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 28.09.2018 р. №0026241411 та №0026231411, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «Нормер» судові витрати по справі у розмірі 11 572,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 03.05.2019 року.

Суддя К.С. Кучма