Рішення № 81787483, 24.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Справа №160/1117/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача – Забара А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" про відшкодування судових витрат на правову допомогу по справі № 160/1117/19, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі №160/1117/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії був задоволений частково, а саме:

- визнано протиправним та скасоване рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом від 18.01.2019 р., яким його віднесено до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровської області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.;

- у задоволенні решти позову – відмовлено;

- присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на користь ТОВ "Синельниківський молочний завод" судові витрати у розмірі 960,50 грн.

До суду 15.04.2019 року від позивача надійшла заява, в якій він просив суд, у зв`язку з розглядом даної справи, відшкодувати йому витрати на правову допомогу в розмірі 28 500 грн., що підтверджується договором, додатковою угодою №1 до договору, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні даної заяви наполягала, з викладених у ній підстав.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Забара А.В. було укладено договір про надання правової допомоги №20 від 23.01.2019 року.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із звітом про надані послуги з правової допомоги від 11.04.2019 року, платіжними дорученнями від 24.01.2019 р. №236, від 21.02.2019 р. №254, від 27.02.2019 р. №267, від 02.04.2019 р. №275 та актом здачі-прийняття робіт №0003 позивачем було сплачено 28 500 грн. на виконання договору №20 від 23.01.2019 року.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що позов було задоволено частково, сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в частині 14 250 грн. (28 500 грн. : 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" судові витрати на правову допомогу в розмірі 14 250 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 02.05.2019 року.

Суддя К.С. Кучма