Рішення № 81784779, 13.05.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/336/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Яковишин Світлани Михайлівни

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 65560 грн.

за участю:

від позивача: Яковишин Світлана Михайлівна

від відповідача: Мазурик Оксана Дмитрівна

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Фізична особа-підприємець Яковишин Світлана Михайлівна із позовною заявою до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 65560 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

12.04.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив розгляд справи по суті на 13.05.2019 (ухвала від 12.04.2019).

10.05.2019 відповідач подав відзив на позов вх.№7847/19, який суд приєднав до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.05.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуг з організації гарячого харчування учнів за бюджетні кошти від 12.02.2018 № 19/18/112 та додаткових угод до нього в частині оплати наданих послуг. Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 193, 224 Господарського кодексу України, статті 526, 612, 625 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 13.05.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Обставини справи. Оцінка доказів.

12.02.2018 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Яковишин Світланою Михайлівною укладено договір про закупівлю послуг з організації гарячого харчування учнів за бюджетні кошти від 12.02.2018 № 19/18/112 (далі - договір).

Відповідно до умов договору учасник - переможець зобов`язується протягом 2018 року надати Замовнику послуги з організації гарячого харчування учнів, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору);

Найменування послуги: ДК 021:2015-5552000-1 Кейтерингові послуги (послуги з організації гарячого харчування учнів загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 15) (п. 1.2. договору);

Ціна договору становить 210 900, 00 гривень без ПДВ і складається із суми вартості наданих послуг Учасником - переможцем протягом строку дії договору, про що зазначається у відповідних документах ( п. 3.1. договору);

Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника - переможця, який зазначений у договорі, відповідно до актів про надання послуг (п. 4.1. договору).

Форма акта про надання послуг погоджується з Замовником (п. 4.2. договору).

Плата за надані послуги здійснюється з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту подання замовнику акта про надання послуг (п. 4.3. договору).

Акти про надання послуг подаються Учасником-переможцем Замовнику за такий розрахунковий період: з 20 числа поточного місяця по 19 число наступного місяця (п. 4.4. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 10.1. договору).

28.12.2018 сторони уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін до вказаного договору, які стосувалися продовження строку дії договору до 01.03.2019.

24.01.2019 сторони уклали додаткову угоду № 3 про внесення змін до вказаного договору, стосувалися зменшення ціни договору до 39886 грн.

На виконання умов визначеного договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 65560 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами, а саме:

- актом від 31.01.2019 № 15 (за січень 2019) на суму 32205 гривень,

- актом від 28.02.2019 № 15 (за лютий 2019) на суму 7000 гривень,

- актом від 28.02.2019 № 15 (за лютий 2019) на суму 26355 гривень.

28.03.2019 сторони підписали акт звірки розрахунків на спірну суму.

З метою досудового врегулювання спору позивач 28.03.2019 звернувся до відповідача з вимогою № 28-03/19 про сплату 65560 гривень боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №19/18/112 від 12 лютого 2018 року за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 191 ГПК України встановлено, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Висновок суду.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання та надав відповідачу послуги на загальну суму 65560 гривень.

Відповідач в порушення умов договору у визначений строк оплату не провів, вказану заборгованість визнав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 29.березня 2019 року.

При вирішенні питання про розподіл судового збору суд, відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та вимоги частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору (960 грн 50 к.), а також про необхідність компенсації йому іншої частини судового збору (960 грн 50 к.) за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Яковишин Світлани Михайлівни до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 65560 грн. задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, вул. Кардинала Любомира Гузара, буд.15, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 40312499 ) на користь Фізичної особи-підприємця Яковишин Світлани Михайлівни, АДРЕСА_1 (інд.код НОМЕР_1) 65560 (шістдесят п"ять тисяч п"ятсот шістдесят гривень) заборгованості та 960 (дев"ятсот шістдесят гривень) 50 к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду в строк, передбачений Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.05.2019

Суддя Т. В. Максимів