Рішення № 81784613, 06.05.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/159/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С., адвокат,Ю довіреність № 14-209 від 26.10.18р.

від відповідача: Бас А.М., адвокат, довіреність №06 від 16.01.19р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" ( м. Коростишів)

про стягнення 5501840, 36грн

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 20.02.19р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.03.19 р. відкладено підготовче засідання та надано позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов з дотриманням вимог ст. 166 ГПК України та відповідачу строк для подання заперечень з дотриманням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.04.19р. замінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "06" травня 2019 р.

Рішенням суду (вступна і резолютивна частини) від 06.05.19р. у позові відмовлено.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" з вимогами про стягнення 5 501 840, 36 грн, з яких: 662 296,34грн 3%річних, 2 555 243,30грн пеня та 2 284 300,72грн інфляційні втрати.

Відповідно до укладеного з відповідачем 22.09.2016року договору № 16-423-Н купівлі-продажу природного газу, останньому поставлено та передано у власність природний газ на загальну суму 95180275,52грн, що підтверджується доданими до позову актами приймання-передачі природного газу за період поставки.

Оскільки відповідачем були порушені умови п.6.1 договору від 22.09.2016року № 16-423-Н купівлі-продажу природного газу щодо оплати поставленого товару у строк до 25-го числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі - продажу газу, до нього застосовано заходи відповідальності у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3%річних.

Правовими підставами позову позивач визначив ч.1.ст. 173, ст.174 , ч.1 ст. 193 ГК України та ст.ст. 526 та 530 ЦК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином , зокрема у строк, відповідно до закону, інших правових актів та договору. Натомість неналежним є виконання господарського зобов`язання з порушенням встановленого строку , що є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України ( ч.2 ст. 193 , 216, ч.ч. 1,2 ст. 230, ч.6 ст. 231 ГК України) , Цивільним кодексом України ( ст. 549 , 610,611, ч.2 ст. 625) та п. 7.2 договору від 22.09.2016року № 16-423-Н.

Способи захисту порушеного права позивач обрав наступні: застосування штрафних санкцій у формі пені, нарахованої з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України в частині періоду нарахування та відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові на підставі ч.1 ст. 625 ЦК України.

У відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" заперечує обґрунтованість останнього доводами про те, що при укладенні договору від 22.09.2016року № 16-423-Н, сторони керувались Законом України "Про ринок природного газу", постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу " та іншими нормативно - правовими актами ( а.с. 45).

Так, сторони у п.6.1 договору від 22.09.2016року № 16-423-Н погодили, що оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою , передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005р. № 20. Зазначена процедура сторонами була застосована, про що доводять додані до відзиву на позов Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування , розподіл природного газу за рахунок загального фонду державного бюджету.

За умовами Спільних протокольних рішень погашення заборгованості за договором від 22.09.2016року № 16-423-Н відбувається за рахунок наданих державою коштів. У зв`язку з цим, змінюються також строки виконання грошового зобов`язання перед позивачем та порядок розрахунків, оскільки участь у розрахунку приймає Державна казначейська служба України.

Окрім того, у п. 6.2 договору від 22.09.2016року № 16-423-Н сторони домовились, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За умовою п.6.3 договору, за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджені постановою КМУ № 792 від 30.09.2015р. За змістом цих нормативно-правових актів оплата за природний газ здійснюється виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання та на умовах, у них передбачених. Для виконання вимог цих нормативно-правових актів відповідачем у 2015 році було укладено з ПАТ "Державний ощадний банк України" договір банківського рахунку №2603/7760.

Відповідач доводить, що відповідно до статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються численними нормативно-правовими актами органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, у статті 12 цього Кодексу держава для реалізації , зокрема, програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності , зокрема, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Так, встановлений постановою КМУ від 11.01.2005р. № 20 порядок передбачає відшкодування позивачу вартості поставленого природного газу для населення, яке користується пільгами та субсидіями, за рахунок коштів державного бюджету , а не за рахунок коштів відповідача як суб`єкта господарювання. Тим самим , визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава , приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів в частині строків та порядку розрахунків. Окрім того, держава постановою КМУ № 792 від 30.09.2015р. визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ , що , по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Оскільки у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, застосування до нього відповідальності у вигляді нарахованої пені,3% річних та інфляційних втрат є безпідставним.

У відповіді на відзив позивач із запереченнями відповідача проти позову не погоджується , і визнає, з посиланням на розрахунок позовних вимог, доданий до позовної заяви, що на кошти сплачені на виконання Спільних протокольних рішень нараховувалися штрафні та фінансові санкції на підставі умови, викладеної в абз. 8 статті 6 договору від 22.09.2016року № 16-423-Н, якою передбачено, що застосування постанови КМУ №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором ( а.с. 145).

Позивач доводить, що правомірно здійснив розрахунок заборгованості не лише на власні кошти , але й на кошти сплачені на виконання спільних протокольних рішень.

Так, Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджений постановою КМУ № 792 від 30.09.2015р. , на який посилається відповідач як на підставу звільнення від відповідальності , не стосується договірних зобов`язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режим використання, і не впливає на зобов`язання сторін щодо належної оплати послуг за договором від 22.09.2016року № 16-423-Н. Відповідач не обмежується при здійсненні розрахунків з позивачем лише застосуванням рахунків із спеціальним режимом використання; відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх обов`язків, зокрема перенесення оплати , взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. Підтвердженням викладеним доводам є зміст п.6.3 укладеного договору.

Ці доводи позивач вважає такими, що відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 17.04.18р. у справі № 918/1395/15, від 21.02.18р. у справі №910/16072/16 , від 12.06.18р. у справі №922/1010/16, а тому мають бути враховані при вирішенні цього спору.

У запереченнях відповідач доводить, що позивач ніяким чином не прокоментував підписані ним з Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської РДА акти звірки взаємних розрахунків по нарахованим пільгам та житловим субсидіям населенню . Зокрема, за період жовтня 2016року по березень 2017року нараховані пільги та житлові субсидії на загальну суму 93091616,57грн.

Окрім того, правомірність своїх доводів відповідач підтверджує посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.03.2019р. у справі № 906/110/18 ( а.с. 158-159).

Позивач у відповіді на відзив визнав факт отримання від відповідача лише одного акту звіряння розрахунків від 01.11.2016р. на суму 10628052,28грн , підписаного з Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської РДА , який ним було отримано за №2486/17-16 від 28.11.2016р. та що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від від 27.03.2019р. у справі № 906/790/16 є безпідставним, оскільки предметом спору у тій справі були послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами ( а.с 207-208).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22.09.2016року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (надалі за текстом - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (надалі за текстом - Покупець) був укладений договір № 16-423-Н купівлі-продажу природного газу ( надалі за текстом - Договір) ( а.с. 13-17).

Предметом Договору сторони визначили - природний газ , призначений виключно для постачання побутовим споживачам протягом з 01 жовтня 2016року по 31 березня 2017 загальним обсягом до 17000тис.куб метрів , який може змінюватися сторонами протягом місяця поставки у встановленому порядку ( п. п.1.1, 1.2, 2.1 та 2.2. Договору).

Природний газ ( власного видобутку та імпортований природний газ) передається Покупцю у загальному потоці , оформляється актом приймання-передачі та переходить у власність останнього (3.1, 3.2 Договору).

Ціна (граничні роздрібні ціни) на природний газ для потреб побутових споживачів , який постачається за цим Договором, визначається згідно з постановою КМУ від 01.10.2015р.№ 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( відносини у перехідний період)» і становить 6879,00грн за 1000 куб метрів, в тому числі ПДВ ( п.5.1 Договору) ( надалі за текстом - Постанова КМУ №758.

Оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу ( абз. 1 п.6.1 Договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем поставки газу ( абз. 2 п. 6.1 Договору).

Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою , передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005р. №20 ( абз. 3 п. 6.1 Договору) ( надалі за текстом - Постанова КМУ №20).

В абз. 4 п. 6.1 Договору сторони домовились, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

У п. 6.2 Договору обумовлено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. У платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу ( абз. 1 та 2 п. 6.3 Договору).

У п. 6.4 Договору сторони домовились про черговість погашення заборгованості Покупця за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів , інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони домовились нести відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором, зокрема, Покупець за невиконання п.6.1 зобов`язався сплатити Продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення ( п. п. 7.1 та 7.2 Договору).

Водночас нарахування пені не здійснюється Продавцем на суми оплати , проведеної Покупцем відповідно до Постанови КМУ №20 ( п.7.2 Договору).

У п. 9.3 Договору сторони домовились, що Продавець вправі звернутися до суду з вимогою про стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних протягом п`яти років .

На виконання п.3.2 Договору сторони факт поставки природного газу у період з 01 жовтня 2016року до 31 березня 2017 року оформили двосторонніми актами приймання-передачі , і зокрема:

- на 1650,249 тис. куб.м та на загальну суму 9 730 594,21 грн - 31.10.16р.,

- на 2578,060 тис. куб.м та на загальну суму 15 201 376,10 грн - 30.11.16р.,

- на 3222,788 тис. куб.м та на загальну суму 19002976,08 грн - 31.12.16р.,

- на 3549,284 тис. куб.м та на загальну суму 20928140,15 грн - 31.01.17р.,

- на 3077,753 тис. куб.м та на загальну суму 18147785,90 грн - 28.02.17р.,

- на 2063,856 тис. куб.м та на загальну суму 12169403,08 грн- 31.03.17р. ( а. с. 18-23).

За підрахунками суду загальний обсяг поставки природного газу для потреб побутових споживачів у період з 01.10.16р. по 31.03.17р. склав 16141,99 тис. куб. м. та на загальну суму 95 180 275,52грн, і цю обставину сторони спору визнають.

Продавець визнає, що оплата за поставлений природний газ на загальну суму 95 180 275,52 грн Покупцем проведена , однак з порушенням умов абз. 2 п.6.1 Договору про те, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25числа (включно) місяця, що настає за місяцем поставки газу.

Оскільки в абз. 4 п.6.1 Договору сторони домовились, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором , до Покупця застосовано заходи відповідальності у вигляді пені , 3% річних та інфляційних втрат.

Продавець у процесуальній заяві по суті ( відповіді на відзив від 29.03.19р. № 14/4-983в) визнає, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховані також на кошти, сплачені на виконання спільних протокольних рішень , оформлених за процедурою Постанови КМУ № 20, у зв`язку з чим вимагає стягнення з Покупця.:

- 7218,35грн пені та 1546,79грн 3% річних за жовтень 2016р.;

- 265576,61грн пені, 56909,27грн 3% річних та 74856,72грн інфляційних втрат за листопад 2016р.;

- 240530,82грн пені та 51542,32грн 3% річних за грудень 2016р.,

- 138104,69грн пені, 30430,31грн 3% річних та 99750,04грн інфляційних втрат за січень 2017р.,

- 1136140,21грн пені, 317193,15грн 3% річних та 1278018,97грн інфляційних втрат за лютий 2017р.,

-767672,62грн пені, 204674,50грн 3% річних та 831675,00грн інфляційних втрат за березень 2017р. ( а. с. 24-26, 143).

На підставі бухгалтерських документів Продавця (сальдо та операції по підприємству "Поліссягаз ТОВ" за період з 01.10.2016 по 31.01.2018року) судом встановлено, що станом на 31.01.2018року розрахунки за поставлений природний газ проведено на загальну суму 95172566,93грн. Розрахунок на залишок боргу в сумі 7708,58 грн проведено 02.02.2018р. (а. с. 29, 31-32, 134 ).

Як встановлено судом, розрахунки за Договором проводились на підставі постанов КМУ від 11.01.2005 № 20 та від 30.09.2015р. №792, постанов НКРЕКП від 25.11.2016р. № 2053, від 19.01.2017р. №47, від 14.02.2017р. №192 та від 21.03.2017р. №295 ( а. с. 30-32).

Судом також встановлено, що зазначений у реквізитах Договору поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26038300897760 відкрито Покупцю у філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадний банк України" у 2015 році на підставі договору банківського рахунку № 2603/7760, який призначений для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення та з відповідних поточних рахунків із спеціальним режимом використання структурних підрозділів газопостачальних підприємств ( а. с. 62).

У Договорі також зазначено реквізити поточного рахунку із спеціальним режимом використання № 26039307921 , який відкрито в АТ "Ощадбанк" для Продавця. Окрім того, у Продавця в АТ "Ощадбанк" відкрито поточний рахунок для оплати пені, штрафів тощо № 26009304921 (а. с. 17).

Судом встановлено, що на підставі постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 між сторонами спору та іншими учасниками взаєморозрахунків за природний газ, поставлений населенню за Договором, були підписані:

- СПР №2819 від 17.11.16р. на суму 295181,21грн за природний газ 2016року;

- СПР №3436 від 20.12.16р. на суму 21233389,00грн за природний газ 2016року;

- СПР №3438 від 20.12.16р. на суму 2000000,00грн за природний газ 2016року;

- СПР № 305 від 19.01.17 р. на суму 14198464,00грн за природний газ 2016року;

- СПР №1186 від 17.02.17 р. на суму 20000000,00грн за природний газ 2016року;

- СПР № 1185 від 17.02.17р. на суму 4624387,88грн за природний газ 2016року

- СПР № 1185 від 17.02.17р. на суму 13527015,12грн за природний газ 2017року;

- СПР №1823 від 20.03.17 р. на суму 2919640,00грн за природний газ 2017року;

- СПР № 1825 від 20.03.17 р. на суму 12000000,00грн за природний газ 2017року;

- СПР №2285 від 19.04.17 р. на суму 14020160,00грн за природний газ 2017року;

- СПР № 2728 від 19.05.17 р. на суму 3546212,44грн за природний газ 2017року;

- СПР № 3137 від 20.07.17 р. з додатком №1 до СПР № 3137 від 20.07.17 р. на суму 392545,00грн за природний газ 2017року ( а. с. 73-129).

За підрахунками суду за СПР №2819 від 17.11.16р., №3436 від 20.12.16р., № 3438 від 20.12.16р., № 305 від 19.01.17р., № 1186 від 17.02.17 року та № 1185 від 17.02.17 року проведено розрахунки за "природний газ 2016року" , поставлений в межах Договору, на загальну суму 62351422,09грн, тоді як за у період з 01.10.2016р. до 31.12.2016р. поставлено природного газу в загальному обсязі 7451,097 тис. куб. м на загальну суму 43934946,39 грн.

За "природний газ 2017року", поставлений в межах Договору в загальному обсязі 8690,893 тис. куб.м на загальну суму 51245319,13грн, розрахунки проведено за СПР № 1185 від 17.02.17р., № 1823 від 20.03.17 р., №1825 від 20.03.2017, № 2285 від 19.04.2017 р., № 2728 від 19.05.2017р., № 3137 від 20.07.2017 року з додатком №1 до СПР № 3137 від 20.07.17р. на загальну суму 46405572,56грн .

Загалом за спільними протокольними рішеннями між сторонами проведено розрахунки на загальну суму 108756994,65грн з посиланням на Договір, тоді як природний газ з жовтня 2016р. по березень 2017р. поставлено на загальну суму 95 180 275,52грн.

Судом також встановлено, що розрахунки між сторонами на підставі спільних протокольних рішень проводились через рахунки №37122220077720 ( позивач) та № 37125095015610 (відповідач), відкриті у відповідних органах Державної казначейської служби України. Докази на підтвердження обставин здійснення між сторонами розрахунків за Договором через поточні рахунки із спеціальним режимом використання , відкриті в установах АТ "Ощадбанк" у справі відсутні. Опосередковано підтвердженням цій обставині є лише посилання в бухгалтерських документах на постанову КМУ від 30.09.2015р. №792.

Продавець визнав проведення розрахунків за Договором за СПР №2819 від 17.11.16р., № 305 від 19.01.17р., № 1186 від 17.02.17 р., № 1185 від 17.02.17р. , № 1823 від 20.03.17р., № 1825 від 20.03.17р., № 2285 від 19.04.17 р., № 2728 від 19.05.17р. ( а.с.145- 146). При цьому доводить, що СПР № 305 від 19.01.17р. на суму 14198464,00грн профінансовано державою 30.01.17р. (платіжне доручення №62 від 20.01.17р.) , з яких 6028231,72грн зараховані в рахунок погашення заборгованості за жовтень 2016року , а в сумі 8257793,33 грн - за листопад 2016р. ( а.с. 145).

Однак Продавець не пояснив стан розрахунків за СПР №3436 та № 3438 від 20.12.16р. на загальну суму 23233389,00грн , які оформлені з посиланням на Договір та з призначенням платежу " за природний газ 2016року", а також за СПР № 3137 від 20.07.2017 року з додатком №1 до СПР № 3137 від 20.07.17р. на суму 392545,00грн , яке оформлене з посиланням на Договір та з призначенням платежу " за природний газ 2017року".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII ( тут і надалі за текстом - Закон № 329-VIII) побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Водночас Закон № 329-VIII містить ще два визначення статусу фізичних осіб як суб`єктів ринку природного газу: "вразливі споживачі" - побутові споживачі, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та "захищені споживачі" - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 329-VIII ринок природного газу функціонує за принципом , зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Предметом Договору № 16-423-Н на купівлю-продаж природного газу від 22.09.2016року є природний газ, який використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Ціна (граничні роздрібні ціни) на природний газ для потреб побутових споживачів, який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою КМУ від 01 жовтня 2015року №758 " Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період".

Погоджуючись із доводами Продавця про те, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 ЦК України є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами , суд одночасно враховує відсутність посилання у правових підставах позову на статтю 627 ЦК України про те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зокрема, зміст умови п.5.1 Договору доводить, що сторони не є вільними у визначенні такої істотної його умови як ціна природного газу, оскільки остання визначається згідно з постановою КМУ від 01 жовтня 2015року №758.

Однак погодивши таку умову, остання для сторін спору стала обов`язковою в силу ч.1 ст. 629 ЦК України.

Суд також враховує, що станом на 22.09.2016р. сторони спору не були вільні у виборі одне одного як контрагента за Договором, оскільки Продавець набув такого статусу в силу імперативних вимог п.п. 2 п. 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2015року №758 , яким встановлено обов`язок НАК "Нафтогаз України" продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 9 і 10 цього Положення.

Укладення Договору для Покупця також було його обов`язком постачальника природного газу побутовим споживачам за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 11-14 цього Положення.

Таким чином, вирішуючи цей спір , суд застосовує також ч.1 ст. 628 ЦК України , яка містить наступне правило: зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та у м о в и, які є о б о в 'я з к о в и м и відповідно до актів ц и в і ль н о г о законодавства.

З цих підстав , суд погоджується з доводами Покупця, обґрунтованими насамперед нормами статей 7 та 12 Господарського кодексу України про те, що у сфері господарювання держава для реалізації програм економічного і соціального розвитку використовує різноманітні засоби і механізми , в тому числі , шляхом регулювання ціни природного газу за цим Договором.

Визначаючи зміст умов розділу 6 Договору "Порядок та умови проведення розрахунків", сторони спору також враховували, що кінцевими споживачами природного газу, який передається за цим Договором у погодженому обсязі та ціною, будуть виключно побутові споживачі, частина з яких, за визначенням Закону № 329-VIII, належить до категорії "вразливих споживачів", які мають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Саме тому , в абзаці 3 п.6.1 Договору сторони погодили, що оплата в а р т о с т і придбаного природного газу на с у м у н а д а н и х п о б у т о в и м с п о ж и в а ч а м пільг, субсидій та компенсацій буде проводитися за процедурою, передбаченою постановою КМУ №20.

В свою чергу, процедура, передбачена постановою КМУ №20, змінює с т р о к и та у м о в и розрахунків за цим Договором на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій, оскільки останні вже визначаються наведеним нормативно-правовим актом , передбачають використання коштів державного бюджету, участь у їх проведенні інших учасників, зокрема, територіальних органів Державної казначейської служби України та без використання поточних рахунків із спеціальним режимом використання , відкритих сторонами у філіях АТ "Ощадбанк" на підставі постанови КМУ від 30.09.2015р. №792.

Оскільки за Договором загальний обсяг поставки природного газу для потреб побутових споживачів у період з 01.10.16р. по 31.03.17р. склав 16141,99 тис. куб. м. та на загальну суму 95 180 275,52грн, і цю обставину сторони спору визнають, Продавець мав довести, на який обсяг поставки природного газу та на яку суму кожного місяця розрахунок природного газу мав здійснюватись Покупцем за процедурою, передбаченою постановою КМУ №20, а на який і на яку суму - у строки , встановлені в абз. 1 та 2 п.6.1 Договору ( протягом місяця поставки природного газу з остаточним розрахунком до 25 числа місяця, що настає за місяцем поставки газу) та на умовах , встановлених в абз. 1 п.6.1, 6.2 та 6.3 Договору , а саме: коштами з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця або із звичайного поточного рахунку Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця, тобто із застосуванням процедури, передбаченої постановою КМУ від 30.09.2015р. №792.

Умова абз.4 п.6.1 Договору, що застосування процедури, передбаченої постановою КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором , підлягає застосуванню виключно на той обсяг поставки природного газу і на ту суму, який не охоплює цю процедуру.

Натомість судом встановлено, що із застосуванням процедури, передбаченої постановою КМУ № 20, а саме шляхом підписання спільних протокольних рішень, між сторонами проведено розрахунки на загальну суму 108 756 994,65грн з посиланням на Договір, тоді як природний газ з жовтня 2016р. по березень 2017р. поставлено на загальну суму 95 180 275,52грн.

За умовою п. 7.2 Договору нарахування пені не здійснюється Продавцем на суми оплат, проведених Покупцем відповідно до постанови КМУ №20.

Водночас Продавець визнав, що здійснював нарахування пені на суми , що були оплачені Покупцем у порядку, визначеному постановою КМУ №20, а також здійснював нарахування 3% річних та інфляційних втрат на ці суми.

Оцінюючи доводи Продавця про те, що кошти в сумі 6 028 231,72 грн, що надійшли на його рахунок 30.01.17р. на підставі СПР № 305 від 19.01.17р. на загальну суму 14198464,00грн зараховані в рахунок погашення заборгованості за жовтень 2016року, а в сумі 8257793,33 грн - за листопад 2016р., суд одночасно враховує , що останні не спростовують тієї обставини , що станом на 20.12.16р. між сторонами були підписані СПР №3436 та № 3438 на загальну суму 23233389,00грн , які оформлені з посиланням на Договір та з призначенням платежу " за природний газ 2016року".

У разі, якщо фінансування цих двох спільних протокольних рішень з тих чи інших об`єктивних причин не були профінансовані раніше СПР № 305 від 19.01.17р. на загальну суму 14198464,00грн, Продавець зобов`язаний був довести такі обставини належними та допустимими засобами доказування.

Стосовно доводів Продавця про те, що Покупець мав можливість здійснювати розрахунки за Договором не лише через рахунки із спеціальним режимом використання, але й шляхом перенесення оплати , взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо, про що доводить зміст п.6.3 укладеного Договору.

Насамперед суд виходять із встановлених обставин, що за процедурою, передбаченою постановою КМУ № 20, між сторонами проведено розрахунки на загальну суму 108 756 994,65 грн, які перевищують загальну вартість поставки природного газу з жовтня 2016р. по березень 2017р. в сумі 95 180 275,52грн. Суд дослідив всі призначення платежу, зазначені у спільних протокольних рішеннях, і у всіх зазначено саме Договір №16-423-Н на купівлю-продаж природного газу від 22.09.2016р. та розмежовано "природний газ 2016року" та "природний газ 2017 року".

Судом дійсно встановлені обставини, що розрахунки за Договором проводились також із застосуванням процедури, передбаченої постановою КМУ від 30.09.2015р. №792 та з врахуванням постанов НКРЕКП від 25.11.2016р. № 2053, від 19.01.2017р. №47, від 14.02.2017р. №192 та від 21.03.2017р. №295 ( а. с. 30-32). Однак на якій підставі були застосовані для виконання Договору одночасно обидві процедури розрахунків за природний газ, поставлений побутовим споживачам, якщо весь обсяг цієї поставки та вся її вартість зарахована за процедурою , передбаченою постановою КМУ № 20, Продавець не довів.

Водночас відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 162 ГПК України обґрунтований розрахунок сум, що стягуються , є обов`язковим елементом позову , а стаття 42 цього Кодексу зобов`язує учасників справи подавати усі наявні у них докази, не приховувати останні та не вводити суд в оману щодо фактичних обставин справи, оскільки докази суд оцінює як в цілому, так і кожний окремо ( ч.3 ст. 86 ГПК України).

Недоведеність позовних вимог є підставою для відмови у позові.

Щодо розподілу судового збору.

Позивач при зверненні з позовом до суду на суму 5501840,36грн сплатив судовий збір на суму 82527,61грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6009962 від 12.11.2018р.

У зв`язку з відмовою у позові , судовий збір покладається на позивача на підставі статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.05.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу , 2-3 - сторонам (рек. з пов..)