Рішення № 81784597, 13.05.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2019 Справа № 905/511/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (Ідентифікаційний код 30115243, адреса: 03062, м.Київ, пр.Перемоги, 65; адреса для листування: 07400, Київська область, м.Бровари, бул.Незалежності, 16, оф.809 - 2),

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Візяк Марії Олександрівни (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),

про: стягнення 20760,10 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 18.02.2019 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Візяк Марії Олександрівни суми боргу у розмірі 20760,10грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №457 від 01.07.2017 оренди нежитлового приміщення в частині сплати орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги, зокрема за рахунками № 393 від 03.04.2018 на суму 1326,80 грн., № 437 від 11.04.2018 на суму 1653,95 грн., № 384 від 03.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 539 від 08.05.2018 на суму 3752,36 грн., від 04.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 639 від 06.06.2018 на суму 2443,60 грн., № 642 від 08.06.2018 на суму 1313,33 грн. та №643 від 08.06.2018 на суму 2250,06грн.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст.ст. 216, 218, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 546, 550 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано: договір оренди нежитлового приміщення №457 від 01.07.2017; акти прийому-передачі нерухомого майна від 01.07.2017, 10.06.2018; лист №Г0500/2034 від 30.05.2018; рахунки на оплату; акти звірки взаємних розрахунків, складені станом на 10.06.2018 та на 18.02.2019; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно учасників цієї справи, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/511/19; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; справу призначено до розгляду на 16.04.2019; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу (у разі наявності заперечень у відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву з обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали); попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); докази направлення відповіді на відзив відповідачу; оригінали документів для огляду; протягом п"яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду: документальне підтвердження направлення/вручення відповідачу рахунків на оплату № 393 від 03.04.2018 на суму 1326,80 грн., № 437 від 11.04.2018 на суму 1653,95 грн., № 384 від 03.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 539 від 08.05.2018 на суму 3752,36 грн., від 04.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 639 від 06.06.2018 на суму 2443,60 грн., № 642 від 08.06.2018 на суму 1313,33 грн. та № 643 від 08.06.2018 на суму 2250,06 грн., а також документальне підтвердження понесених витрат на комунальні послуги у розмірі, вказаному у таких рахунках; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

12.04.2019 від позивача через канцелярію суду отримано заяву б/н від 02.04.2019, в якій викладено пояснення та надані документи на виконання вимог ухвали від 18.03.2019, а саме: платіжні доручення та рахунки-фактури щодо витрат на комунальні послуги. Одночасно позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Такі документи долучено до матеріалів справи.

Судове засідання, що відбулось 16.04.2019, було відкладено на 13.05.2019 у зв`язку з відсутністю відомостей про обізнаність відповідача про розгляд справи та неотриманням від нього відзиву на позовну заяву та доказів в підтвердження відповідних аргументів. Явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась.

В судове засідання, що відбулось 13.05.2019, позивач та відповідач своїх представників не направили.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суду не надав.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 18.03.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверт було повернено до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання». Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача в період розгляду справи суду не надано. При цьому, відомості про вручення відповідачу ухвали від 16.04.2019 або повернення поштового відправлення без вручення матеріали справи не містять, а тому судом було зроблено відстеження пересилання поштового відправлення па офіційному веб-сайті Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в мережі Інтернет, за результатами якого виявлено, що відправлення не було вручено відповідачу.

Разом з тим, ухвали суду від 18.03.2019 про відкриття провадження у справі №905/511/19 та від 16.04.2019 про відкладення розгляду справи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже повернення до суду копії ухвали, направленої на офіційну адресу відповідача, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» вважається належним повідомленням відповідача про відкриття провадження у справі в розумінні ст. 242 ГПК України.

Крім того, судом було вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, суд у відповідності до ч.6 ст. 120 ГПК України намагався також здійснити повідомлення відповідача телефонограмою, проте за номером телефону, який вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань телефонограма не була прийнята, оскільки зв`язок не встановлено.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 241 ГПК України).

За приписами ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Відповідно до положень ст. 113, ч.7 ст.116, ч.1 ст.118 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії. встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені. - встановлюються судом; право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

За приписами ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, протягом розумного строку.

Враховуючи, що сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди загальною площею 52 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 29, який належить орендодавцю на праві власності.

Передача об`єкту оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін у строк до 01.07.2017 включно (п. 3.1 договору).

Прийом-передача об`єкту оренди оформляється актом прийому-передачі об`єкту оренди, в якому зазначається його технічний стан, встановлене в ньому обладнання можливість нормального функціонування систем, комунікацій, відповідність об`єкту оренди плану, зазначеному в додатку №1 до договору, та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками та є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору розмір місячної орендної плати за 52 кв.м складає 4000,00гр., в тому числі ПДВ. За перший місяць оренди, орендна плата складає 8000,00грн., в тому числі ПДВ.

Вартість експлуатаційних витрат (прибирання території, вивіз та утилізація сміття тощо) та комунальних послуг, якими користується орендар (водопостачання, водовідведення, каналізація, тепло-, електропостачання тощо) орендар компенсує орендодавцю, виходячи з обсягів спожитих орендарем послуг та відповідно до показань лічильників, а в різі їх відсутності пропорційно займані площі, та сплачуються додатково на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5 календарних днів за весь строк оренди, включно по день повернення об`єкта оренди орендодавцю за актом прийому - передачі об`єкти оренди (п. 4.4 договору).

За умовами п. 6.1 орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря виконання умов договору, вимагати дострокового розірвання цього договору у випадках та в порядку, прямо передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.4 договору, орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та здійснювати інші платежі, передбачені цим договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, а саме до 30.06.2018 включно (п. 10.1 договору).

За умовами п. 10.2 договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця у випадку порушення орендарем умов цього договору, у тому числі умов оплати (прострочення з внесенням орендної плати й інших платежів за договором більш, ніж на 45 днів). У цьому випадку рішення орендодавця про припинення даного договору набирає чинності через 5 календарних днів після письмового повідомлення орендаря.

Договір підписано обома сторонами без розбіжностей.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, загальною площею 52 кв.м, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.Металургів, буд. 29, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нежитлового приміщення № 457 від 01.07.2017 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами, та обов`язку із повернення об`єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

10.06.2018 орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв орендоване приміщення за актом прийому-передачі нерухомого майна від 10.06.2018.

Таким чином, договір № 457 від 01.07.2017 діяв з 01.07.2017 (передача майна в оренду за актом) до 10.06.2018 (день повернення майна з оренди за актом).

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Сторони у п.4.1 договору погодили розмір місячної орендної плати за 52 кв.м. на рівні 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) з ПДВ.

Вартість експлуатаційних витрат (прибирання території, вивіз та утилізація сміття тощо) та комунальних послуг, якими користується орендар (водопостачання, водовідведення, каналізація, тепло-, електропостачання тощо) орендар компенсує орендодавцю, виходячи з обсягів спожитих орендарем послуг та відповідно до показань лічильників, а в різі їх відсутності пропорційно займані площі, та сплачуються додатково на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5 календарних днів за весь строк оренди, включно по день повернення об`єкта оренди орендодавцю за актом прийому - передачі об`єкту оренди (п. 4.4 договору).

Нарахування орендної плати, інших платежів (окрім гарантійного), передбачених цим договором, та обов`язки орендаря щодо їх сплати виникають з моменту передачі приміщення за актом прийому-передачі об`єкту оренди (п.3.3 договору).

Зі змісту наявних документів вбачається, що з 01.07.2017 по 10.06.2018 орендоване майно знаходилось у користуванні відповідача, тому останній мав сплатити за користування орендованим майном за весь час до повернення такого майна в порядку, встановленому договором.

Матеріали справи не містять документального підтвердження здійснення відповідачем розрахунків за користування об`єктом оренди протягом всього часу дії договору № 457 від 01.07.2017.

Посилаючись на неналежне виконання грошових зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №457 від 01.07.2017 в частині сплати орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач на підтвердження своїх вимог до позову додав рахунки:

- № 393 від 03.04.2018 на загальну суму 1326,80 грн. (компенсація витрат за електроенергію за березень 2018 - 1066,92 грн., компенсація витрат за вивіз ТПВ за березень 2018 - 63,78 грн., компенсація послуг з утримання будинку за березень 2018 - 196,10 грн.),

- № 437 від 11.04.2018 на суму 1653,95 грн. (компенсація витрат на теплову енергію за березень 2018),

- № 384 від 03.04.2018 на суму 4000,00 грн. (орендна плата за квітень 2018),

- № 539 від 08.05.2018 на загальну суму 3752,36 грн. (компенсація витрат за електроенергію за квітень 2018 - 2283,63 грн., компенсація витрат за воду за квітень 2018 - 40,44 грн., компенсація витрат за вивіз ТПВ за квітень 2018 - 63,78 грн., компенсація послуг з утримання будинку за квітень 2018 - 198,65 грн., компенсація витрат за теплову енергію за квітень 2018 - 1165,86 грн.),

- № 524 від 04.05.2018 на суму 4000,00 грн. (орендна плата за травень 2018),

- № 639 від 06.06.2018 на загальну суму 2443,60 грн. (компенсація витрат за електроенергію за травень 2018 - 2140,73 грн., компенсація витрат за воду за травень 2018 - 40,44 грн., компенсація витрат за вивіз ТПВ за травень 2018 - 63,78 грн., компенсація послуг з утримання будинку за травень 2018 - 198,65 грн.),

- № 642 від 08.06.2018 на суму 1313,33 грн. (орендна плата за період з 01.06.2018 по 10.06.2018),

- № 643 від 08.06.2018 на загальну суму 2250,06 грн. (компенсація витрат за електроенергію за червень 2018 - 2283,63 грн., компенсація витрат за вивіз ТПВ за період з 01.06.2018 по 10.06.2018 - 21,26 грн.).

Втім, матеріали справи не містять і позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту направлення чи вручення відповідачу таких рахунків, як це обумовлено сторонами у п. 4.4 договору оренди № 457 від 01.07.2017.

Суд враховує, що укладений між сторонами договір оренди не містить умов щодо конкретного строку проведення розрахунків.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З викладеної норми вбачається, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати дату одержання вимоги боржником. Оскільки названою статтею не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо.

Матеріали справи містять лист позивача № Г0500/2034 від 30.05.2018, отриманий відповідачем 08.06.2018, про що свідчить відповідна відмітка на цьому листі. Цим позивач повідомив відповідача про розірвання договору № 457 від 01.07.2017 на підставі п.10.2 договору, у зв`язку з чим просив звільнити приміщення до 04.06.2018, а також сплатити борг за оренду приміщення та комунальні платежі.

Разом з тим, вказаний лист не містить вказівки ані на розмір боргу та його склад, ані на період його виникнення.

Поданий позивачем акт звірки розрахунків станом на 10.06.2018, що підписаний обома сторонами, про наявність у відповідача боргу перед позивачем у розмірі 20760,10 грн. не містить посилання на спірний договір оренди № 457 від 01.07.2017 чи на рахунки № 393 від 03.04.2018 на суму 1326,80 грн., № 437 від 11.04.2018 на суму 1653,95 грн., № 384 від 03.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 539 від 08.05.2018 на суму 3752,36 грн., від 04.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 639 від 06.06.2018 на суму 2443,60 грн., № 642 від 08.06.2018 на суму 1313,33 грн. та №643 від 08.06.2018 на суму 2250,06грн. Отже, позивачем не доведено, що вказаний акт звірки стосується спірних правовідносин.

При цьому, відповідно до чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарський операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, тощо, оскільки не первинним документом бухгалтерським обліковим документом (Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 05.03.2019 у справі № 910/1398/18).

Також, як вже зазначалось, 10.06.2018 відповідачем було повернуто об`єкт оренди, про що сторонами договору підписано відповідний акт приймання - передачі нерухомого майна (а.с. 20). При цьому, у п. 4 цього акту сторонами не вказано про наявність будь-якої заборгованості орендаря, що існувала станом на 10.06.2018.

Подання ПрАТ «Страхова група «ТАС» позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання разом з копією позовної заяви ФОП Візяк М.О. як відповідачеві копій рахунків № 393 від 03.04.2018 на суму 1326,80 грн., № 437 від 11.04.2018 на суму 1653,95 грн., № 384 від 03.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 539 від 08.05.2018 на суму 3752,36 грн., від 04.04.2018 на суму 4000,00 грн., № 639 від 06.06.2018 на суму 2443,60 грн., № 642 від 08.06.2018 на суму 1313,33 грн. та №643 від 08.06.2018 на суму 2250,06грн. - є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні ч.2 ст.530 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, строк (термін) виконання відповідачем обов`язку по оплаті користування об`єктом оренди сторонами не встановлений, доказів пред`явлення вимоги відповідачу в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а саме одержання відповідачем вимоги на заявлену суму, позивачем не надано, що означає, що строк (термін) виконання відповідачем грошового зобов`язання не настав, а відтак позов не може бути задоволений.

Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин: рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак: рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст.7 ГПК України).

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати за розгляд справи покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 17.05.2019.

Суддя Н.В. Величко