Ухвала суду № 81784474, 13.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13.05.2019Справа № 910/5974/19

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

заявуФонду гарантування вкладів фізичних осіб прозабезпечення позову

у справі за позовною заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (м. Київ)

про стягнення 183 288 573,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування, позивач) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 183 288 573,78 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором цільової позики № 27 від 20.04.2015 р. в частині своєчасного та повного повернення наданих грошових коштів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. Вказані кошти були надані відповідачу Фондом гарантування з метою забезпечення виплат вкладникам ПАТ "Златобанк", оскільки останній перебував у неплатоспроможному стані та щодо нього була введена ліквідаційна процедура. Проте, оскільки рішенням суду у адміністративній справі, яке набрало законної сили, процедури запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Златобанк" визнані протиправними, то стягнення позичених з банка-відповідача коштів має відбуватись не на підставі спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а на підставі норм зобов`язального права.

У позові Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд стягнути з ПАТ "Златобанк" заборгованість за позикою у сумі 180 909 092,02 грн., заборгованість за відсотками у сумі 2 379 481,76 грн., а всього - 183 288 573,78 грн.

Разом із позовною заявою Фонд гарантування подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та органам, які виконують функції державного реєстратора речових прав, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (у тому числі, шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження, нерухомого та рухомого майна); вносити до Державного реєстру речових прав зміни у записах про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, а також вчиняти будь-які інші дії із об`єктами рухомого та нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ПАТ «Златобанк», у межах заявлених позовних вимог у сумі 183 288 573,78 грн.;

- заборони ПАТ «Златобанк» змінювати суттєві характеристики належних йому активів, у тому числі вчиняти будь- які юридично значимі дії або створювати будь-які інші фактори, які можуть вплинути на зниження їх вартості, в межах заявлених позовних вимог на суму 183 288 573,78 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на даний час ПАТ «Златобанк» перебуває поза межами контролю Фонду гарантування, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 826/2184/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 р. та постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.09.2019 р., визнано протиправними та скасовані постанови правління НБУ про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», а також визнано протиправними та скасовані рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації в ПАТ «Златобанк». На думку заявника, є ризик протиправної реалізації активів ПАТ «Златобанк», що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав, за захистом яких звернувся Фонд гарантування.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (ст.ст. 136, 137 ГПК України).

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як на підставу застосування заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та органам, які виконують функції державного реєстратора прав, здійснювати реєстраційні дії із майном ПАТ «Златобанк», а також заборони відповідачу змінювати його характеристики, зокрема, занижувати вартість майна, Фонд гарантування вказує на втрату контрольних функцій над ПАТ «Златобанк», у зв`язку із чим можливе протиправне відчуження власниками банку третім особам належного майна ПАТ «Златобанк». Вказані дії, на думку заявника, призведуть до неповернення відповідачем наданих Фондом гарантування за договором цільової позики № 27 від 20.04.2015 р. грошових коштів.

Разом з тим, суд вважає, що втрата Фондом гарантування контролю над діяльністю ПАТ «Златобанк» не є тією підставою, що передбачена законом для вжиття заходів забезпечення позову та вказана обставина не свідчить про неможливість виконання рішення суду у даній справі у майбутньому.

Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також позивачем не надано доказів наявності у ПАТ «Златобанк» майнових активів, стосовно яких необхідно заборонити відповідачу здійснювати дії щодо заниження їх вартості, а суб`єктам державної реєстрації прав - заборонити вчиняти реєстраційні дії.

Крім того, позивачем не доведено (не надано доказів) того, що банком вчиняються будь-які дії із заниження вартості належного йому майна, а державними реєстраторами - здійснюються дії щодо його відчуження третім особам.

Доводи заявника, що керівництвом ПАТ «Златобанк» на момент введення у банку тимчасової адміністрації штучно була завищена балансова вартість належних банку майнових активів, що також призвело до його неплатоспроможності, суд не приймає до уваги, оскільки будь-яких доказів таким обставинам позивач суду також не надав.

У той же час, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1).

За таких обставин, суд вважає, що зазначені вище доводи заявника щодо утруднення чи неможливості виконання у майбутньому судового рішення про стягнення грошових коштів з відповідача, є необгрунтованими та недоведеними.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити заявнику Фонду гарантування у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.