Рішення № 81784387, 16.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 м. Київ Справа № 922/3450/18

За позовом: державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ";

до: публічного акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ";

про: стягнення 55.393,83 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (далі - відповідач) про стягнення 55.393,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з централізованого теплопостачання від 08.11.2013 № 879, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 55.393,83 грн., з яких: 22.101,24 грн. - основна заборгованість, 23.297,66 грн. - пеня, 1.913,17 грн. - 3 % річних та 8.081,76 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2018 № 922/3450/18 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу позовні матеріали передані за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2019 № 922/3450/18 (суддя ОСОБА_1) вказану позовну заяву залишено без руху на підставі ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

До господарського суду, в межах строку, надійшла заява позивача з якої вбачається, що позивачем усунуті недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі господарського суду від 14.02.2019 № 922/3450/18.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 14.03.2019 № 05-23/449 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/3450/18 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 в результаті якого вказану справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2019 справу № 922/3450/18 прийнято до провадження судді Балац С.В. та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання від 08.11.2013 № 879 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується своєчасно надавати відповідачу на об`єкти, зазначені в додатку № 1, відповідної якості послуги з централізованого теплопостачання, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 Договору).

Пунктом 6 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Положеннями підпункту 13 пункту 15 Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний підписувати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, акти наданих послуг, та по одному примірнику повертати позивачу.

Відповідно до п. 12 Договору, за несвоєчасне внесення плати з відповідача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 0,1 % за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 22.101,24 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами наданих послуг, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 30.11.2015, від 31.12.2015 та акт наданих послуг за січень 2016.

Акт наданих послуг за січень 2016 не підписаний зі сторони відповідача, проте, враховуючи направлення позивачем претензії від 13.10.2016 № 86-4043/9905 про сплату заборгованості та враховуючи положення підпункту 13 пункту 15 Договору, вказаний акт вважається підписаний зі сторони відповідача.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг за Договором на загальну суму 22.101,24 грн., а саме:

- від 30.11.2015 № 4382 на суму 8.170,42 грн.;

- від 31.12.2015 № 4865 на суму 7.281,70 грн.;

- від 31.01.2016 № 171 на суму 6.649,12 грн.

Проте, вказана сума заборгованості відповідачем на користь позивача не сплачена.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 23.297,66 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 1.913,17 грн. та інфляційних втрат в сумі 8.081,76 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 22.101,24 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 22.101,24 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення строків виконання грошового зобовязання суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Також суд враховує положення п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого: за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 4.409,38 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня, з урахуванням з припису ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань":

Рахунок-фактура Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період простроченнявід 30.11.2015 № 43828.170,4221.12.2015 - 21.04.201612322 %1.211,46 8.170,4222.04.2016 - 26.05.20163519 %297,72 8.170,4227.05.2016 - 19.06.20162418 %193,40від 31.12.2015 № 48657.281,7021.01.2016 - 21.04.20169222 %807,57 7.281,7022.04.2016 - 26.05.20163519 %265,33 7.281,7027.05.2016 - 23.06.20162818 %201,01 7.281,7024.06.2016 - 20.07.20162716,5 %177,75від 31.12.2015 № 1716.649,1221.02.2016 - 21.04.20166122 %488,94 6.649,1222.04.2016 - 26.05.20163519 %242,28 6.649,1227.05.2016 - 23.06.20162818 %183,63 6.649,1224.06.2016 - 28.07.20163516,5 %210,40 6.649,1229.07.2016 - 20.08.20162315,5 %129,89Загальна сума пені складає 4.409,38 Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.913,17 грн. та інфляційних втрат в сумі 8.081,76 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (01013, м.Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 5, офіс 210, ідентифікаційний код 00120980) на користь державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" основну заборгованість в сумі 22.101 (двадцять дві тисячі сто одна) грн. 24 коп.; пеню в сумі 4.409 (чотири тисячі чотириста дев`ять) грн. 38 коп.; 3 % річних в сумі 1.913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять) грн. 17 коп.; інфляційні втрати в сумі 8.081 (вісім тисяч вісімдесят одна) грн. 76 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац