Рішення № 81784137, 06.05.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1019/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Скребець О.М. довіреність № б/н від 21.12.17 ( в режимі відеоконференції)

від відповідача: Дементьєв Я.Т. довіреність № б/н від 02.01.19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012"

про стягнення 47 542,07 грн

ТОВ "Ветпром" звернувся до суду з позовом до ТОВ "Агро-Цвіт-2012" про стягнення 47 542,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були поставлені відповідачу ветеринарні препарати на суму 47 542,07 грн за які останній розрахунок не провів.

10.12.2018 господарським судом Житомирської області було відкрито провадження по даній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження х повідомленням ( викликом) сторін.

04.01.2019 до суду від представника відповідача надійшла заява від 02.01.2019 із запереченнями факту поставки відповідачу товару, та розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою. суду від 09.01.2019 було ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та заміни засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

05.02.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов від 01.02.2019, в якому відповідач зазначив, що договір купівлі-продажу № 14 від 18.12.2017, на який посилається позивач у позовній заяві, між сторонами не укладався.

Також, відповідач звертає увагу на те, що позивачем у якості доказів здійснення поставки товарів не надано жодного документу на підтвердження їх отримання директором або уповноваженою особою відповідача. Відповідно до копій накладних № 46, 47 та № 100, які надані позивачем, отримувачем товару є Тишківський Ю.І. , який діяв на підставі довіреності № 16 від 28.12.2017. Однак, вказана довіреність позивачем не надана.

Ухвалою суду від 11.02.2019 було продовжено строк проведення підготовчого провадження до 08.04.2019.

19.02.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 14.02.2019 № 175, в якій позивач посилається на те, що відсутність в матеріалах справи договору не свідчить про наявність або відсутність правовідносин між підприємствами. Фактично отримавши та прийнявши товар від позивача, відповідно до супровідних документів - видаткових накладних, податкових накладних, відповідач погодився з істотними умовами договору купівлі-продажу товару в частині, його кількості, якості, вартості та інших умов. З моменту отримання товару у відповідача ( як його покупця) виникає обов`язок щодо його сплати. Крім того, наявність правовідносин між сторонами підтверджується іншими письмовим доказами долученими до матеріалів справи, а саме, видатковими накладними № 167 від 28.12.2017 на суму 38 078,05 грн та № 5 від 02.01.2018 на суму 4 719,26 грн. Вказані документи мають посилання на їх підставу - договір № 14 від 18.12.2017. Також, позивач зазначає, що у документах мається підстава для отримання товару довіреність № 16 від 28.12.2017 на ім`я Тишківського Юрія Івановича , який визначений як головний ветлікар підприємства. Також, видаткові накладні мають підпис Тишківського Ю.І. в отримані товару, та завірені печаткою підприємства ТОВ "Агро-Цвіт - 2012". Також, позивач зазначає, ветеринарні препарати направлялися до покупця за допомогою перевізника ТОВ "Нова пошта". У даному випадку доставлення вантажу довіреній особі відповідача - Тишківському Ю.І. є обов`язком перевізника , при видачі товару, який зобов`язаний перевірити повноваження особи при видачі товару ( ч. 1 ст. 909 ЦКУ).

Ухвалою суду від 28.03.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав3 викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається, що на протязі січня 2018 , в рамках договору поставки № 14 від 18.12.2017, ТОВ "Ветпром" (постачальник/позивач) поставив ТОВ "Агро-Цвіт-2012" (покупець/відповідач) ветеринарні препарати на суму 47 542,07 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 46 від 09.01.2018 на суму 43 500,23 грн (а.с.10);

- № 47 від 09.01.2018 на суму 2 715,84 грн (а.с. 15);

- № 100 від 12.01.2018 на суму 1 326,00 грн ( а.с. 20).

Як встановлено судом, товар направлявся покупцю за допомогою перевізника ТОВ "Нова пошта", про що свідчать експрес - накладні № 59998057429594 від 09.01.2018 (за видатковими накладними від 09.01.2018 № 46 та № 47) та № 59998057562549 від 12.01.2018 ( за видатковою накладною № 100 від 12.01.2018).

Товар був отриманий представником відповідача Тишківським Ю.І. на підставі довіреності № 16 від 28.12.2017( підпис якого містять експрес-накладні та видаткові накладні).

За поставлений товар позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 11 від 02.01.2018, № 50 від 09.01.2018, № 103 від 12.01.2018.

Однак, відповідач розрахунку не провів, в результаті чого утворилась заборгованість на суму 47 542,07 грн.

Також, позивачем направлялись на адресу відповідача листи від 18.09.2018 та від 21.09.2018 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар, які залишені останнім без задоволення ( а.с 25-26).

У зв`язку з відмовою відповідача в добровільному порядку сплатити борг у сумі 47 542,07 грн, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заперечення відповідача щодо не отримання ним товару згідно вказаних в позовній заяві накладних спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме самими видатковими накладними № 46, 47 від 09.01.2018 № 100 від 12.01.2018 в яких значиться підстава відпуску товару договір № 14 від 18.12.2017 , а також міститься підпис представника відповідача про отримання ним відповідного товару згідно вказаних накладних.

Крім того, в експрес - накладних перевізника ТОВ "Нова пошта" № 59998057429594 та № 59998057562549 також міститься підпис представника одержувача Тишківського Ю.І. , як уповноваженої особи на отримання товару. Вказані послуги перевізника сплачені позивачем за платіжним дорученням № 170 від 15.02.2018 на суму 54206,10 грн.

Також, на підтвердження отримання відповідачем товару суду надані податкові накладні № 43 від 09.01.2018 на суму 43 500,23 грн (а.с.12-13), № 44 від 09.01.2018 на суму 2 715,84 грн ( а.с. 17-18), № 91 від 12.01.2018 на суму 1 326,00 грн ( а.с. 22-23), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вимоги п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, позивачем ТОВ "Ветпром" на дату виникнення податкових зобов`язань платником податку були складені податкові накладні. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, вказані податкові накладні були прийняті їх отримувачем, а саме ТОВ "Агро-Цвіт-2012" про що свідчать дані з реєстру та підтверджено електронними квитанціями, відповідно до яких вказані документи були прийняті до виконання в електронній формі: засвідчені печатка 37823845 ТОВ "Агро-Цвіт-2012" та електронним підписом директора підприємства код 3049221660. Отримання електронних даних про печатку та підпис керівника відповідача можливий тільки при умові прийняття відповідачем вказаних документів та відображення їх в своєму податковому обліку.

Про вказане свідчать електронні квитанції від 18.02.2018 щодо накладних № 43 від 09.01.2018, № 91 від 12.01.2018, № 44 від 09.01.2018 ( а.с. 109-111).

Наявність правовідносин між сторонами крім іншого підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 167 від 28.12.2017 на суму 38 078,05 грн (а.с. 85) та № 5 від 02.01.2018 на суму 4 719,26 грн ( а.с. 86). Вказані накладні містять посилання на їх підставі - договір № 14 від 18.12.2017, а також підставу для отримання товару довіреність № 16 від 28.12.2017 на ім`я Тишківського Юрія Івановича та його підпис і печатки підприємства ТОВ "Агро-Цвіт-2012".

Судом встановлено, що відповідачем отриманий товар згідно цих накладних був повністю оплачений 05.02.2018 на суму 42 797,31 грн, що свідчить про існування правовідносин між сторонами ( а.с. 87)

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012" (11235, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Ємільчино, вул. Соборна,буд.31/1, код ЄДРПОУ 37823845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" (61001,м. Харків, вул. Смольна,30,код ЄДРПОУ 40196783) - 47 542,07 грн боргу та 1762,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.05.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам ( рек. з повід.)