Рішення № 81784054, 07.05.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2019 р. Справа № 903/100/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд"

про стягнення 8742грн. 49коп.

за відсутності сторін

встановив: позивач - АТ "Мелітопольський м`ясокомбінат" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Континіум-Трейд" 11092грн. 37коп., з яких: 8379грн. 32коп. - заборгованості за поставлений товар, 534грн. 43коп. - 3% річних, 2178грн. 62коп. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача 2400грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які очікує понести позивач у зв`язку з розглядом справи складає 10000грн. (сума судових витрат на професійну правничу допомогу) та 1921грн. (сума судового збору).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №289-пк-14 від 01.11.2014р. та видаткових накладних №231523 від 11.06.2016р. на суму 4083,63грн., №24492 від 21.06.2016р. на суму 1182,71грн, №44737 від 05.11.2016р. на суму 3408,44грн., щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 08.02.2019р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

01.03.2019р. відповідач надіслав на адресу суду відзив, в якому заперечує проти позову повністю. Вказує, що 01.11.2014р. між сторонами було укладено Договір №289-пк-14 про надання маркетингових послуг. Оскільки сторони мали зустрічні грошові вимоги, строк виконання яких настав, на підставі Договору поставки № 289-пк-14 від 01.11.2014р. та Договору надання маркетингових послуг № 289-мк-14 від 01.11.2014р., за взаємною згодою 12.09.2016р. підписали Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 6 029,32 грн. Зазначає, що позивачем при подачі позову не враховано взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 6 029,32 грн., відтак, на момент подачі позову сума основного боргу була значно меншою, а нарахування 3% річних у розмірі 534,43 грн. та 2178,62 грн. не відповідає обставинам справи, оскільки дані нарахування зроблені на завідомо завищену суму заборгованості. Також, повідомляє, що 25.02.2019р. платіжним доручення №40 було проведено погашення заборгованості в повному обсязі за Договором поставки № 289-пк-14 від 01.11.2012р. у розмірі 2 349,88грн. Просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Континіум-Трейд" та розділити витрати на професійну правничу допомогу співмірно.

05.03.2019р. та 07.03.2019р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 8742грн. 49коп., з яких: 6 029,44 грн. заборгованості за поставлений товар, 534,43 грн.- 3 % річних, 2 178,62 грн. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3600грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Вказана заява була прийнята судом.

Отже, з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, ціна позову складає 8742грн. 49коп. (11092,37-2349,88).

20.03.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких останній зазначає, що для підтвердження обставин видачі з каси позивача коштів на оплату витрат правничої допомоги не достатньо поданого позивачем касового ордеру. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, в вищевказаних додаткових поясненнях до відзиву відповідач повідомляє суд про понесення ТОВ "Континіум-Трейд" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн., які товариство очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи.

01.04.2019р. позивач надіслав на адресу суду заперечення на додаткові пояснення відповідача, в якому зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, вказаними в додаткових поясненнях, оскільки вважає, що Договір надання маркетингових послуг № 289-мк- 14 від 01.11.2014р. фактично є невиконаним, акт приймання-передачі наданих послуг згідно вказаного договору сторонами не підписувався, а акт про взаємозалік зустрічних однорідних не є первинним документом і не є доказом. Також, повідомив суд, що у зв`язку з написанням даних заперечень розмір судових витрат на професійну правничу допомогу збільшився на 1200грн. та складає 4800грн. Просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 6 029грн. 44коп., 3 % річних в розмірі 534грн. 43коп., інфляційні втрати в розмірі 2 178грн. 62коп., суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 800грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921грн.

Ухвалою від 02.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "08" квітня 2019 р.

Ухвалою суду від 08.04.2019р. постановлено повідомити позивача - АТ "Мелітопольський м`ясокомбінат", що розгляд справи по суті відкладено на "07" травня 2019 р.

07.05.2019р. на адресу суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просить відмовити в позові та проводити судове засідання без його участі.

Позивач в судове засідання 07.05.2019р. не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи по суті, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

01.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м`ясокомбінат» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Мелітопольський м`ясокомбінат» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» (Покупець) укладено Договір поставки № 289-пк-14 з протоколом розбіжностей та додатковою угодою до нього.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити і передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.3.2.1 Договору Покупець зобов`язується прийняти поставлений відповідно до умов цього Договору товар і сплатити його вартість.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника: протягом 35 календарних днів з моменту поставки ковбасних виробів (п.8.2.1 Договору).

Відповідно до п.8.4 Договору Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальнику за товари, на вартість товарів повернених Постачальнику, а також на інші суми, що мають бути сплачені Постачальником згідно з цим Договором шляхом проведення заліку зустрічних вимог.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8674,78грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №231523 від 11.06.2016р. на суму 4083,63грн., №24492 від 21.06.2016р. на суму 1182,71грн, №44737 від 05.11.2016р. на суму 3408,44грн., підписаними та завіреними печатками обох сторін.

Оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково на суму 295,46грн., в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 8379,32грн.

Водночас, судом встановлено, що 01.11.2014р. між сторонами було укладено Договір №289-мк-14 про надання послуг з протоколом розбіжностей, відповідно до якого ТОВ "Континіум-Трейд" (Виконавець) зобов`язувався надавати ПАТ «Мелітопольський м`ясокомбінат» (Замовнику) послуги (маркетингові послуги), а Замовник зобов`язувався приймати та оплачувати послуги на умовах договору.

Також, 12.09.2016р. між сторонами підписано Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог, що передбачено п. 8.4 Договору поставки.

Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог підписаний повноважними представниками сторін та завірений печатками підприємств.

Згідно п.1-3 даного Акту Сторона 1 (відповідач) та Сторона 2 (позивач), маючи одна до одної зустрічні грошові вимоги, строк виконання яких настав, керуючись ст.601 ЦК України, дійшли згоди провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог в розмірі 6029,32грн., що виникли на підставі Договору поставки № 289-пк, укладеного 01.11.2014р., за яким Сторона 1 є боржником, а Сторона 2 кредитором; Договору № 289-мк-14 про надання маркетингових послуг, укладеного 01.11.2014р., за яким Сторона 2 є боржником, а Сторона 1 кредитором. З моменту підписання цього Акту грошове зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 припиняється на суму 6029,32грн. З моменту підписання цього Акту грошове зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 припиняється на суму 6029,32грн.

В зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості згідно платіжного доручення №40 від 25.02.2019р. на суму 2349,88грн. після подання позову до суду, позивачем було зараховану таку оплату як часткову оплату по видатковій накладній №23153 від 11.06.2016р. та зменшено позовні вимоги. Позивач просить стягнути з відповідача 6029,44грн. заборгованості.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи здійснений між сторонами взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 6029,32грн. згідно підписаного між сторонами Акту від 12.09.2016р., заборгованість відповідача згідно договору поставки №289-пк-14 від 01.11.2014р. за отриманий товар по видаткових накладних №23153 від 11.06.2016р. та №24492 від 21.06.2016р. всього на суму 5266,34грн. вважається погашеною, а зобов`язання припиненими.

Отже, на день подання позову заборгованість відповідача за товар, який був отриманий ним після підписання акту про взаємозалік згідно видаткової накладної №44737 від 05.11.2016р. становила 3408,44грн.

Водночас, в зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості у розмірі 2349,88грн. згідно платіжного доручення №40 від 25.02.2019р., є підставною та підлягає до стягнення 1058,56грн. (3408,44-2349,88) заборгованості. В частині стягнення 4970,88грн. основного боргу необхідно відмовити, в зв`язку із проведенням між сторонами взаємозаліку.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач нарахував відповідачу 532,38грн. - 3% річних та 2178,62грн. - інфляційних втрат за період з 11.12.2016р. по 25.01.2019р.

Згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

11.12.2016р. - день, який припадав на неділю, отже нарахування слід здійснювати з наступного робочого дня, а саме з 12.12.2016р.

Враховуючи укладення між сторонами акту про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 12.09.2016р. та п.8.2.1 Договору поставки, період прострочення по оплаті заборгованості за отриманий товар по видаткових накладних №23153 від 11.06.2016р. та №24492 від 21.06.2016р. - з 18.07.2016р. по 12.09.2016р., з 27.07.2016р. по 12.09.2016р. відповідно. Згідно накладної №44737 від 05.11.2016р. період прострочення становить з 12.12.2016р. по 25.01.2019р.

Проте, позивач здійснює нарахування суми заборгованості, починаючи з 11.12.2016р.

Суд, здійснивши розрахунки за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", встановив, що до стягнення з відповідача підлягають 217,10грн. - 3% річних за період з 12.12.2016р. по 25.01.2019р. та 925,88грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016р. по січень 2019р., розрахованих на 3408,44грн. боргу згідно накладної №44737 від 05.11.2016р.

В частині стягнення 317,33 - 3% річних та 1252,74грн. інфляційних втрат необхідно відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Твердження та доводи позивача щодо не виконання відповідачем умов договору №289-мк-14 про надання послуг від 01.11.2014р. та не підписання сторонами згідно даного договору акту приймання-передачі наданих послуг не заслуговують на увагу суду, оскільки по зобов`язаннях згідно вказаного договору та договору №289-мк-14 поставки від 01.11.2014р. було підписано Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 12.09.2016р., яким було проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог в розмірі 6029,32грн. Акт підписаний зі сторони позивача головою правління Петрушко О.М. та завірений круглою печаткою АТ "Мелітопольський м`ясокомбінат", зі сторони відповідача - комерційним директором Київської філії О.Г.Баранніковим та завірений печаткою. А отже відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом проведених зарахувань між сторонами.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4800грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано суду: копії договору про надання правових послуг адвоката від 21.01.2019р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреності на представника від 21.01.2019р., актів виконаних робіт про надання правової допомоги від 25.01.2019р., від 04.03.2019р., від 28.03.2019р. та оригінал видаткового касового ордера від 23.01.2019р.

У відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не підтверджується належними доказами, що обґрунтовують необхідність відшкодування таких витрат з відповідача. Вказує, що видатковий касовий ордер не є підтверджує понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017р., касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до пункту 26 вказаного Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

На підтвердження доказів оплати правової допомоги позивачем надано оригінал видаткового касового ордера від 23.01.2019р., який підписаний керівником та головним бухгалтером АТ "Мелітопольський м`ясокомбінат", а отже є належним фінансовим документом в підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі № 906/194/18.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність," порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з наданими актами виконаних робіт про надання правової допомоги, правова допомога (послуги) складаються з: попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини - 900грн; ознайомлення з матеріалами справи - 600грн; підготовка позовної заяви - 900грн; підготовка клопотання про долучення орингіналу видаткового касового ордеру - 300грн; підготовка заяви про зменшення позовних вимог - 900грн; підготовка заперечення на додаткові поясненя - 1200грн., всього 4800грн.

Дослідивши надані позивачем акти виконаних робіт про надання правової допомоги, враховуючи подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та обгрунтованим у розмірі 3600грн.

При цьому судом враховано, що на момент пред`явлення позову у відповідача існувала незначна сума заборгованості, часткова оплата заборгованості була здійснена під час розгляду справи в суді, а подані представником позивача заперечення на додаткові пояснення відповідача, не спростовують викладених відповідачем обставин справи.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення прозову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача необхідно стягнути 906,55грн. витрат на професійну правничу допомогу та 483,75грн. витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 126, 129, 202, ст.ст. 233, 236-240 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум- Трейд" (код ЄДРПОУ 33170637) на користь Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 00443513) 2201грн.54коп. (в тому числі 1058,56грн. основного боргу, 217,10грн. - 3% річних та 925,88грн. інфляційних втрат), а також 483грн.75коп. витрат по сплаті судового збору та 906грн. 55коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В частині стягнення 4970,88грн. основного боргу, 317,33грн. - 3% річних та 1252,74грн. інфляційних втрат - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 17.05.2019р.

Суддя О. Г. Слободян