Постанова № 81782643, 16.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5957/19

Провадження № 2-а/520/158/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Шпак К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Мірченко Миколая Анатолійовича 3-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -

ВСТАНОВИВ :

25.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції Мірченко Миколая Анатолійовича 3-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, яким просить суд скасувати постанову серії ЕАБ № 997930 від 18.03.2019 року про накладання на позивача адміністративного стягнення, якою було притягнуто останнього до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посилаючись на те, що дана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам законодавства України та з порушенням його прав, оскільки розгляд справи відбувався на місці вчинення адміністративного правопорушення, а не у відповідному органі з додержанням всіх етапів розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім того не складався протокол про адміністративне правопорушення, не було повідомлено про те, що відбувається розгляд справи, та було позбавлено можливості позивача скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, тому вважає, що постанова старшого сержанта патрульної поліції Мірченко М.А. є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 року адміністративна справа була розподілена судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 26.03.2019 року провадження по справі було відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на16.04.2019 року, вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільного законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву або заперечень.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.04.2019 року Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач - старший сержант поліції ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . 3-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до судового засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву, з якої вбачається, що він зайнятий по службі, тому просить розглянути справу за його відсутності , проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Оніщенко К.С. у порядку ст.165 КАС України надала письмові пояснення, які підтримала у судовому засіданні та просила відмовити у позові у повному обсязі.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та надані суду відеоматеріали, пояснення на позов, заслухавши позивача та представника третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, оскільки технічний стан транспортних засобів та їх обладнання є факторами, що впливають на безпеку дорожнього руху.

Згідно п. 19.1.а Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього ( дальнього) світла.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 18.03.2019 року старшим сержантом поліції Мірченко ОСОБА_4 А. роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАБ № 997930. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Як вбачається з вказаної постанови про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 , 18.03.2019 року рухаючись по Люстдорфській дорозі, 9 у м.Одеса в темну пору доби о 22:53 годин, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п.19.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП, відповідальність за цією частиною передбачена, зокрема, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

В обґрунтування заперечень представником третьої особи надано відеозапис з відеореєстратора, закріпленого в службовому автомобілі поліції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. На автомобілі були ввімкнути лише габаритні вогні.

Вказані відеоматеріали містять інформацію щодо предмету доказування, є належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, а також ст.ст.73-76 КАС України.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Тобто, основним завданням відповідно до норм КУпАП є встановлення винуватості чи відсутності вини водія.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами відповідно до ст.251 КУпАП.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно п. 19.1.а Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього ( дальнього) світла.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності позивача згідно з частиною другою статті 122 КУпАП, зокрема є керування транспортним засобом, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема ч.2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1408/27853 від 10.11.2015 р., поліцейським складається у письмовій формі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, форму якої чітко встановлено додатком 5 до вищевказаної Інструкції.

Позивач посилається на те, що інспектор поліції Мірченко М.А. незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон, на його думку, дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи, проте суд не погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за якими адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування процедури скороченого провадження на місці його вчинення не призводить до порушення процесуальних прав особи, оскільки при вирішенні питання про винуватість чи відсутність вини водія, не є визначальним було це місце вчинення чи місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, така обставина не звільняє винну особу від відповідальності, якщо мало місце подія та склад адміністративного правопорушення.

Пунктом 1 розділу IV Інструкції визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення та інше.

Оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.

З пояснень позивача вбачається, що після зупинки автомобіля інспектор поліції представився, роз`яснив причину зупинки авто та суть адмінпорушення, позивач надав документи, за його проханням було надано інспектором відео для огляду, з яким позивач не погодився та йому було запропоновано підійти до Управління ДАІ, де є можливість проглянути відео на великому екрані, позивачу була надана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, на одному екземплярі якої він розписався, інспектором було пояснено сума штрафу, порядок та строки оскарження постанови, тобто право на захист не порушено. Позивач не заявляв жодних клопотань про своє бажання надати письмові пояснення або скористатися правовою допомогою під час притягнення його до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушення. У судовому засіданні позивач пояснив, що зразок позовної заяви найшов в Інтернеті, власноручно написав та подав до суду.

Із дослідженого судом відеозапису чітко вбачається, що автомобіль позивача рухався у темну пору доби лише з ввімкнутими габаритними огнями, патрульний екіпаж здалеку помітив автомобіль позивача, об`їхав його з метою переконатися в відсутності ввімкненого світла ближніх фар і тільки після цього було здійснено зупинку вказаного автомобіля, якщо уважно проглянути відео, то можливо помітити, що в момент зупинки автомобіля позивача патрульним екіпажем, позивач зрозумів ситуацію та ввімкнув фари ближнього світла, що відобразилось освітленням на дорожньому покритті, променем світла біля лівого колеса автомобіля та освітленням правової сторони тротуару, біля якого зупинився автомобіль, чого не було в момент руху автомобіля позивача.

Викладене приводить суд до висновку про те, що в даному випадку відповідач як посадова особа, за місцем свого знаходження розглянув справу в місті вчинення адміністративного правопорушення. Порушень прав позивача при такому порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Заява позивача про те, що справу не було призначено до розгляду, не проведено підготовка до розгляду, не складено протокол, чим порушено правила розгляду справ судом до уваги не приймаються, оскільки за даними правопорушення провадиться спрощений порядок розгляду справ.

Посилання позивача на допущені порушення, вчинені відповідачем, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не спростовують факт порушення позивачем правил дорожнього руху, за яке його було притягнуто до відповідальності.

Позивач скористався правом оскарження постанови у судовому порядку, а отже використав право на надання йому правової допомоги. Крім того, суд врахував, що позивач, як вбачається з відеозапису розгляду справи про адміністративне правопорушення, допустив факт скоєння правопорушення та підписав екземпляр постанови, будь-яких письмових пояснень або клопотань не заявляв.

Відповідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об`єктивному дослідженні.

Таким чином, слід дійти висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідач /інспектор поліції/ діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Постанова прийнята уповноваженою особою відповідно до норм КУпАП, викладені в ній обставини мали місце, вона відповідає вимогам ст.ст.283-285 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ№ 997930 від 18.03.2019 року є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування суд не вбачає, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 222, 249, 252 , 254, 258, 280, 283,286, 288, 293 КУпАП, ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015, ст.ст. 8,9, 77, 94, 122, 241-246, 251,286, 293 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Мірченко Миколая Анатолійовича 3-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2019 року.

Суддя Гниличенко М. В.