Рішення № 81781207, 07.05.2019, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/1391/18

провадження № 2/732/71/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

секретаря Марченко Т.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 184998,02 грн. та 10000 грн. моральної шкоди, а також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

З позовної заяви виходить, що вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2015 року у справі № 732/1519/15-к було затверджено угоду про примирення між позивачем та обвинуваченим ОСОБА_2 та останній був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України до 3 років обмеження волі та згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у один рік. Судом було встановлено, що 28 серпня 2015 року, близько 20 години, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу заволодів ключами запалення автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , та не маючи дозволу власника автомобіля ( позивача ), незаконно заволодів ним та по дорозі скоїв дорожньо-транспортну пригоду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку № 303 судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу по кримінальному провадженню № 12015270110000335 від 19.09.2015 року вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 як власнику легкового автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 28.08.2015 року, прийнята рівною його ринкової вартості на момент перед ДТП та станом на 28.08.2015 року складає 184998,02 грн..

Позивач володіє вказаним транспортним засобом на підставі довіреності, виданої йому в порядку передоручення від власника автомобіля – ОСОБА_3 , тобто позивач фактично придбав вказаний автомобіль, заплатив за нього гроші, але оформили це довіреністю. Позивач має право володіти, розпоряджатися автомобілем, одержувати відшкодування, ремонтувати автомобіль тощо. Саме у позивача було викрадено це майно та він звертався до поліції із заявою про викрадення транспортного засобу. Позивача було визнано потерпілим у вказаній кримінальній справі. Під час укладення угоди з відповідачем питання про відшкодування шкоди вони вирішили в усному порядку. Останній обіцяв позивачу відшкодувати шкоду протягом року, проте жодного відшкодування позивач так і не отримав. За пошкодження транспортного засобу відповідач на сплатив ніяких коштів. У кримінальній справі позивач цивільний позов не заявляв.

Крім матеріальних збитків, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10000

гривень. Позивач зазнав моральних та фізичних страждань, які полягали в наступному :

1) позивачу прийшлось немало нервувати через те, що не мав достатніх коштів для ремонту автомобіля, а при цьому особа, винна у заподіянні матеріальних збитків, не вжила жодних заходів до того, щоб у добровільному порядку відшкодувати ці збитки, хоча б частково;

2 ) були порушені нормальні життєві зв`язки, оскільки необхідно було визначити вартість пошкоджень автомобіля, для чого позивач звертався до відповідних організацій, витратив багато свого часу, його неодноразово викликали до поліції та суду та навіть саме звернення до суду потребує значних зусиль та забирає багато часу.

Посилаючись на положення ст. 23, 1166, 1192 Цивільного кодексу України позивач звертається до суду з даним позовом та просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені ним позовні вимоги в частині розміру завданої йому матеріальної шкоди та враховуючи вартість проведеного відновлювального ремонту просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 184998 грн.. Підтримав заявлені та уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Вказав, що відповідач, який доводиться йому племінником, розбив його автомобіль. За весь час після дорожньо-транспортної пригоди нічого не зробив, збитків не відшкодував. ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом без його дозволу та вчинив ДТП. Кримінальне провадження здійснювалось за його заявою та відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України і призначено покарання за угодою про примирення. У рамках кримінального провадження заподіяна шкода не стягувалась. Разом з тим, відповідач написав розписку, що відшкодує збитки протягом року, коли буде працювати. Зазначив, що він влаштував відповідача на роботу в Республіку Білорусь, останній пропрацював три місяці та його звільнити за п`янку. Потім відповідач перейшов працювати в інше місце, він йому зателефонував та відповідач сказав, що віддасть 300 доларів США. Коли ж відповідач повернувся, то сказав, що нічого відшкодувати не може, так як йому не виплатили заробітну плату. Він зрозумів, що відповідач гроші віддавати не збирається, ніяких коштів відповідач так і не відшкодував, родичі йому сказали, що ОСОБА_2 грошей віддавати не збирається. З огляду на це, він звертається до суду з відповідним позовом. Сума заявленої ним до відшкодування матеріальної шкоди визначена висновком експерта. За відновлювальний ремонт автомобіля він особисто готівкою сплатив 184998 грн.. Заявлену до відшкодування моральну шкоду в сумі 10000 грн. обґрунтовує тим, що гроші, які він вклав у ремонт, могли б приносити йому дохід. Також він багато пережив стресів, це було неприємно, він мусив багато разів їздити до м. Городня. Щодо стягнення з відповідача судових витрат, просить стягнути сплачений ним при зверненні до суду судовий збір. Документів, що підтверджують сплату ним коштів за послуги адвоката в нього немає, оскільки він звертався в приватному порядку без оформлення документів. У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_2 , належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи двічі повідомлявся належним чином та останньому два рази направлялись рекомендованим листом судові повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. За даними Ільмівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області відповідач зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_1 . Згідно відміток поштового відділення судова повістка про виклик до суду на 25.03.2019 року повернута без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання через відсутність останнього за вказаною адресою та згідно відмітки поштового відділення судова повістка про виклик до суду на 06.05.2019 року вручена відповідачу особисто ( а.с. 74, 85 ).

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані

повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, а тому судові повістки направлялись відповідачу за адресою його місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 128, 130, 131 ЦПК України, відповідачу ОСОБА_2 належним чином вручено судові повістки і він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 належним чином двічі повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання жодного разу не з`явився, не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, виходячи з приписів ст. 280 ЦПК України, приходить до висновку щодо можливості провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши позицію позивача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши його пояснення по суті спору, перевіривши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Також способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 03.11.2015 року затверджено угоду від 26 жовтня 2015 року по кримінальному провадженню за № 12015270110000335 від 29.08.2015 року про примирення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та було визнано ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 289 КК України та призначено узгоджене покарання у виді 3 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України іспитовий строк – 1 рік. Цивільний позов не заявлявся ( а.с. 5-7 ).

Згідно висновку № 303 судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу про кримінальній справі № 12015270110000335 від 19.09.2015 року ринкова вартість легкового автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, станом на момент перед ДТП 28.08.2015 року складає 184998,02 грн. та вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 власнику легкового автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП 28.08.2015 року, прийнята рівною його ринковій вартості на момент перед ДТП, та станом на 28.08.2015 року складає 184998,02 грн. ( а.с. 9-32 ).

ОСОБА_1 на підставі довіреностей від 15.01.2015 року та від 19.08.2016 року має право розпоряджатися автомобілем «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_2 ( а.с. 33 ).

Згідно розписки від 12.02.2015 року ОСОБА_4 , останній продав ОСОБА_1 автомобіль «RENAULT – KANGO 1.5 dCi» та отримав від нього 8500 доларів США ( а.с. 87 ).

ОСОБА_4 мав право розпоряджатись ( в тому числі продати ) автомобіль «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довіреності від 15.01.2015 року ( а.с. 86 ).

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015270110000335, 29.08.2015 року ОСОБА_1 заявив про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме, що 28 серпня 2015 року, близько 21 години, ОСОБА_2 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , який ОСОБА_1 використовує як дачу, скориставшись тим, що останній заснув, взяв ключі від його автомобіля, які лежали на тумбочці і шляхом вільного доступу, не маючи дозволу власника ОСОБА_1 , таємно, незаконно заволодів його автомобілем «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , орієнтованою вартістю 223000 гривень, який знаходився біля двору вказаного дачного будинку та поїхав на ньому в сусіднє село Ільмівка, Городнянського району та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, під час якої автомобіль отримав механічні ушкодження ( а.с. 34 ).

Вказане підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.08.2015 року та рапортом чергового Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області від 29.08.2015 року ( а.с. 35, 37 ).

З дослідженої в судовому засіданні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 від 26 жовтня 2015 року встановлено, що сторонами узгодили покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з іспитовим строком в один рік ( а.с. 38).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 28 серпня 2015 року, близько 20 годин, він шляхом вільного доступу заволодів ключами запалення автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , та не маючи дозволу власника автомобіля ОСОБА_5 незаконно заволодів транспортним засобом та по дорозі скоїв ДТП. При цьому судом встановлено, що автомобілю «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдано механічних пошкоджень, розмір матеріального збитку 184998,02 грн. ( а.с. 9-32 ).

З акту виконаних робіт ( надання послуг ) № F0008274 від 17.12.2015 року, складеного ТОВ «Автодрайв Плюс» вбачається, що загальна вартість ремонтних робіт транспортного засобу «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», д.н.з. НОМЕР_1 , замовником яких є ОСОБА_1 , становить 184998 грн. ( а.с. 76-79 ).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт пошкодження автомобіля позивача з вини відповідача. При цьому вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT – KANGO 1.5 dCi», склала 184998 грн. і ці кошти сплатив ОСОБА_1 , а тому останній, виходячи з положень ст. 16, 22, 1166, 1192 ЦК України, має право вимагати та отримати відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому відповідачем внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь завданої моральної шкоди у розмірі 10000 грн..

Відповідно до чинного законодавства ( п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України ) моральна шкода може полягати, зокрема : у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно абзацу 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 вищевказаної постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті та інше. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд, враховуючи доведеність вини відповідача у заподіянні шкоди, насамперед виходить з обґрунтування ОСОБА_1 своїх вимог про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, глибини душевних страждань, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, ступеня вини ОСОБА_2 , обставин справи, вимог розумності та справедливості. На підставі ст. 23, 1167-1168 ЦК України суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 1000 грн., оскільки цей розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань завданих позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений частково, то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 70,48 грн..

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1849,98 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 15-16, 22-23, 1166-1167, 1192 ЦК України, ст. 4-5, 12-13, 81-82, 128, 130, 141, 206, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( місце проживання : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану останньому матеріальну шкоду в розмірі 184998 ( сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім ) гривень та моральну шкоду в розмірі 1000 ( одна тисяча ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 70 грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 1849 грн. 98 коп. судового збору для зарахування на рахунок № 31215256700001 ГУК у м. Києві ( м. Київ ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд –

якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 17 травня 2019 року.

Суддя О.Д.Березовський