Рішення № 81780474, 16.05.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/39/2019

Справа № 679/250/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретарі судового засідання Ясенчук С.Ю., Василюк Л.С.,

номер справи 679/250/19,

учасники справи:

позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк К.В., Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк Катерини Віталіївни, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участю представників учасників справи:

представника позивача Бурця А.Я.,

представника відповідача Андрійчук І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року фізична особа-підприємець Польшин Р.В. звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 20 грудня 2018 року №615-ДК/0245По/08/01/-18, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., як протиправну.

В обґрунтування позову зазначив, що оскарженою постановою його було визнано винним у тому, що він нібито допустив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,091 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :02 НОМЕР_2 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності і відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для виробничих потреб.

Вказуючи на безпідставність та необґрунтованість винесеної постанови, позивач зазначає, що на підставі Договору оренди виробничої бази №1 від 01 жовтня 2016 року він, як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , орендує виробничу базу (господарські будівлі площею 230,6 кв.м., майданчик з твердим покриттям 150 кв.м., паркан, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0910 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , який є її власником.

Оскільки вказаний договір укладений на строк 35 місяців, тобто менше, ніж три роки, а тому такий, на переконання позивача, державній реєстрації згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає, що суперечить обставинам зазначеним в оскарженій постанові.

Позивач звертає увагу на те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови присвячена аналізу орендних відносин між ФОП ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою. Проте, позивач вважає, що така позиція відповідача є помилковою, оскільки з набуттям права власності на виробничу базу до ОСОБА_2 перейшло також і право користування (оренди) земельної ділянки, на якій розташована виробнича база. Згідно Договору оренди земельної ділянки №167 від 20 травня 2009 року, укладеного між Нетішинською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , а саме: пункту 5.1 земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничої бази. Тобто користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди є ФОП ОСОБА_2 , а не він.

Тому вважає, що він не зобов`язаний та не уповноважений вступати у будь-які договірні відносини з приводу користування саме земельною ділянкою, яка призначена для обслуговування виробничої бази.

Зважаючи на вказане, позивач переконаний, що самовільного зайняття ним земельної ділянки допущено не було, а тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, в його діях відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення - самовільне зайняття земельної ділянки, а з суб`єктивної сторонни - у нього не було а ні умислу, а ні необережності, направлених на самовільне зайняття земельної ділянки. Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, у його діях відсутній.

21 лютого 2019 року відповідачем подано клопотання про залучення співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

14 березня 2019 року відповідач державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк К.В. подала відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, в якому вказала на правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченою ст. 53-1 КУпАП, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. У відзиві зауважила на тому, що нею була проведена перевірка з дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки, площею 0,091 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :02: НОМЕР_2 ), згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі звернення до нього прокуратури Хмельницької області, про що складено відповідні документи за наслідками проведеної перевірки та 20 грудня 2018 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 53-1 КУпАП. Матеріали перевірки підтверджують самовільне використання ОСОБА_1 земельної ділянки. Останнім в ході перевірки не надано будь-яких доказів правомірного використання ним земельної ділянки, а Договір оренди земельної ділянки №167 від 20 травня 2009 року, укладений між Нетішинською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , закінчився 21 липня 2014 року та поновлений не був.

З таким же відзивом на позовну заяву 29 березня 2019 року звернулася до суду представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому додатково зазначила, що з моменту виникнення права користування на нерухоме у ОСОБА_1 виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном та сплачувати земельний податок. Вказує на правомірність винесення інспектором оскарженої постанови.

20 березня 2019 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки підписаний ОСОБА_1 19 листопада 2018 року, тобто до видачі наказу про проведення такої перевірки від 20 листопада 2018 року, а отже є незаконним. В інших документах інспектор взагалі вказує на самовільне використання ОСОБА_1 «земельних ділянок».

Вказує на те, що користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 , оскільки на такій розташоване належне йому нерухоме майно, а він будь-якого відношення до такої не має.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 лютого 2019 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, поновлено його та дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року задоволено клопотання відповідача та до участі у справі залучено в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник останнього позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву. Додатково пояснив, що договір оренди земельної ділянки на даний час чинним, оскільки щодо його поновлення ведуться перемовини між ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою, про що надав відповідні документи.

Відповідач та представник відповідача позов не визнали з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача та заперечення відповідачів, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити зважаючи на таке.

Судом установлено, що за результатами перевірки, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк К.В., фізичну особу – підприємеця ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 53-1 КУпАП, за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,091 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :02 НОМЕР_2 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частина земельної ділянки використовується для випалювання деревного вугілля без правовстановлюючих документів на земельну ділянку (арк. спр. 14-16).

За результатами перевірки державним інспектором було складено наступні матеріали: акт обстеження земельної ділянки; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки; припис; протокол про адміністративне правопорушення; розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (арк. спр. 18-23).

ОСОБА_1 , вказуючи на протиправність дій відповідача при складанні відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, яку вважає безпідставною та необгрунтованою, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Спірним в даній справі є правомірність прийняття відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, наявність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Стаття 53-1 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України (далі ЗК України) порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Відповідно до ст. 2 Закону №963-IV одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Згідно статті 10 Закону України №963-IV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Згідно вимог статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статті 125 та 126 ЗК України вказують на момент виникнення права на земельну ділянку, який пов`язується з необхідністю оформлення речових прав на земельну ділянку та прямо не передбачають відповідальності за порушення порядку оформлення речових прав на земельну ділянку.

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як зазначено у постанові, за згадане порушення, тобто порушення вимог ст. 125 - 126 ЗК України, передбачена відповідальність згідно з ст. 53-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №615-ДК/0291П/07/01/-18 від 05 грудня 2018 року було встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,091 га (кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_2 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 1/10, яка перебуває у комунальній власності і відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для виробничих потреб. На вказаній земельній ділянці останній здійснює виробництво деревного вугілля без правовстановлюючих документів на земельну ділянку

Сам факт користування спірною земельною ділянкою позивачем не заперечується, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 відсутні, що спростовує його доводи з приводу відсутності в його діях складу інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, суд відхиляє аргументи позивача щодо правомірності користування ним такою земельною ділянкою на підставі договору оренди нерухомого майна – виробничої бази, яка належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 , оскільки дії договору, оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста від 20 травня 2009 року №167, укладеного останнім для обслуговування виробничої бази з Нетішинською міською радою Хмельницької області, припинений та на час перевірки не поновлений (арк. спр. 35-47).

Доводи представника позивача про проведення переговорів між ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . та Нетішинською міською радою про продовження договору оренди не доводять правомірності користування такою земельною ділянкою ОСОБА_1 , зважаючи на дату закінчення строку дії договору оренди 21 травня 2014 року. При цьому суд звертає увагу на те, що переважне право орендаря на продовження договору оренди не є абсолютним, а використання позивачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів фактично і є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Таким чином, оскільки на момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою не було зареєстровано, договір оренди не продовжений, у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, були наявні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак, суд погоджується, що в даному випадку мало місце подія - самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,091 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :02: НОМЕР_2 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності і відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для виробничих потреб.

Що стосується тверджень позивача та його представника щодо незаконності акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об"єктом - земельної ділянки від 20 листопада 2018 року з тих підстав, що ОСОБА_1 з таким ознайомився 19 листопада 2018 року ще до видачі наказу про проведення перевірки, то суд такі відхиляє зважаючи на відсутність в даному акті будь-яких зауважень щодо дати його складення при підписанні такого ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить висновку, що при складанні оскарженої постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача державний інспектор Демянюк К.В. діяла у межах повноважень та з дотриманням положень відповідного законодавства, а отже відсутні підстави для скасування постанови.

Вирішуючи питання судових витрат, суд прийшов наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України.

Враховуючи приписи наведеної норми закону та зважаючи на відмову у задоволенні позову, суд прийшов висновку, що такі необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк Катерини Віталіївни, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач фізична особа-підприємць ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 2669820575.

Відповідачі: державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Демянюк Катерина Віталіївна (місцезнаходження: 29010, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1);

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , місцезнаходження: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479.

Повне рішення суду складено 16 травня 2019 року.

Суддя О.М. Гавриленко