Ухвала суду № 81778761, 16.05.2019, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

16 травня 2019 року

смт Краснопілля

справа № 578/338/19

провадження № 1-кп/578/56/19

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200180000405 від 25.11.2016) відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 15 – частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України /далі також – КК/, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 15 – частиною другою статті 185 КК, -

учасники кримінального провадження:

прокурор – Коротких Ж.О.,

представник потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» - Радівілов Ю.І.,

обвинувачені – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .

захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Безугла К.В.

секретар судового засідання – Ткаченко Г.В.

Встановив:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно нього на стадії досудового розслідування та продовженого в ході підготовчого судового засідання.

При цьому прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України /далі також – КПК/ та відсутність даних про їх зменшення або зникнення за час, що минув з моменту обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Максименко Е.П. проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора за необґрунтованістю.

Також захисник Максименко Е.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, яке було підтримано обвинуваченим ОСОБА_1

Представник потерпілого Радівілов ОСОБА_5 .І. в судовому засіданні висловив процесуальну думку на задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, ОСОБА_1 вчинив новий злочин протягом іспитового строку. Інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 331 КПК в судовому засіданні суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Частина друга статті 177 КПК передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з частиною першою статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 частини другої статті 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 15 – частиною другою статті 185 КК, тобто умисного корисливого злочину середньої тяжкості, санкцією статті якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 21.03.2019 відносно ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 травня 2019 року включно.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує існування ризиків, передбачених п п. 1, 3 частини першої статті 177 КПК, зокрема: обвинувачений, побоюючись відповідальності за скоєне, може переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, які не допитані в судовому засіданні.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала, не доведені вони і обвинуваченим чи його захисником.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що під час перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, стороною захисту не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання ОСОБА_1 у місцях несвободи.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, не встановлено.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до досліджених судом даних, обвинувачений ОСОБА_1 є особою, раніше судимим за вчинення злочину середньої тяжкості, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин протягом іспитового строку, не працює, постійного джерела доходів не має, що може свідчити про певну ймовірність продовження вчинення ним злочинів задля збагачення. Санкція статті, за якою обвинувачений притягнутий до відповідальності, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а тому обвинувачений, побоюючись відповідальності, може переховуватись від суду. Крім того, по даному кримінальному провадженню не допитані представник потерпілого та свідки, що не виключає можливість незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на них.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним вище ризикам. Однак, оцінюючи сукупність обставин, передбачених статтею 178 КПК, а саме: тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні; даних про його особу, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.

З огляду на наведене вище, беручи до уваги, що обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи « Сумський слідчий ізолятор» відповідає вимогам стст. 183, 194 КПК, та на даний час не підлягає зміні, оскільки на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні були враховані всі обставини, на які посилається прокурор, а даних, які дають підстави для зміни обраного запобіжного заходу на даний час судом не встановлено, на думку суду, більш м`який запобіжний захід, в тому числі домашній арешт, є на даний час не в повній мірі достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань сторони захисту про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який.

Посилання сторони захисту на те, що на даний час в сім`ї обвинуваченого ОСОБА_6 працює тільки дружина, а діти знаходяться без належного нагляду та піклування не може бути взято до уваги при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу як підстава вважати про відсутність зазначених ризиків, та не дають підстав для обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, тоді як такі обставини існували і на момент вчинення злочину проти власності, та не виступили жодним стримуючим фактором у його поведінці.

Разом з тим, суд вважає необхідним, з урахуванням певного зменшення процесуальних ризиків, в якості альтернативного запобіжного заходу обрати до обвинувачених заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника Максименко Е.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.

Продовжити строк дії тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах Державної установи « Сумський слідчий ізолятор», на 60 /шістдесят/ днів.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 20 розмірі прожиткового мінімуму для працевлаштованих осіб в сумі 38420 /тридцять вісім тисяч чотириста двадцять/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області: код 26270240, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р 37310081008869 у графі «призначення платежу» вказати «застава, справа № 578/338/19; провадження № 1-кп/578/56/19, прізвище, ім`я, по батькові платника застави».

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави обов`язки, передбачені статтею 194 КПК: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із місця мешкання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 липня 2019 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даному рішенні, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даному рішенні, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 год. 00 хв. 14 липня 2019 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали оголошено 16 травня 2019 року в 16 год. 50 хв.

Суддя А. І. Косар